24 листопада 2014 року м. Київ К/800/59806/14
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про перерахунок пенсії,
встановив:
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року, відмовлено в задоволенні позову про визнання протиправними дій щодо відмови в перерахунку пенсії з 1 травня 1992 року, зобов'язання провести з 1 травня 1992 року перерахунок призначеної пенсії за вислугу років з наступних сум грошового забезпечення: окладу - 250 грн, окладу за спеціальне звання - 140 грн, процентної надбавки за вислугу років - 130 грн, коефіцієнту за особливі умови служби - 205 грн, північної надбавки за особливі умови служби - 240 грн, компенсації за продпайок - 275 грн.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення пенсія позивачу повинна призначатись відповідно до українського законодавства, чинного на момент призначення пенсії.
На момент призначення пенсії позивачу діяв Закон України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», відповідно до статті 43 якого пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, грошова компенсація замість продовольчого пайка, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів Україн.
Щодо доводів позивача про невідповідність суми нарахованого грошового забезпечення виплатам, що він отримував за місцем роботи, суди зазначили, що сума забезпечення при призначенні йому пенсії вираховувалась виходячи з грошового забезпечення за посадою «начальник ІТТ» за місцем проживання в Україні (м. Івано-Франківськ), а не з окладу, який позивач отримував за своїм місцем роботи.
Посилання позивача на перерахунок грошового утримання з неправильним застосуванням коефіцієнта конвертації рублів в національну валюту теж спростоване судами, оскільки на момент такого перерахунку номінальна вартість українських карбованців (купонів) була еквівалентна відповідним номіналам рублів, що підтверджується довідкою Національного банку України в Івано-Франківській області.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на те, що в 1992 році курс рубля Росії до національної валюти (карбованця) був один до одного, то і перерахунок слід було обрахувати з його окладу в розмірі 250 крб, а не 130 крб, прирівнявши до посади начальника ІТТ м. Івано-Франківська, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.
Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 грудня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про перерахунок пенсії.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.К. Черпак