25 листопада 2014 року м. Одеса Справа № 815/6012/14
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Іванова Е.А.
розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
Миколаївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - Миколаївська ОДПІ) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по єдиному податку у розмірі 1407,36 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно облікових карток, що ведуться Миколаївською ОДПІ, та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами податкової служби України, затвердженої Наказом ДПА України від 18.07.2005 року №276, податкова заборгованість ОСОБА_2. перед бюджетом по єдиному податку становить 1407,36 грн. В зв'язку з несплатою заборгованості відповідачем Миколаївською ОДПІ було винесено податкову вимогу форми «Ф» №70-25 від 24.04.2014 року на суму 432,96 грн., яка була отримана відповідачем 01.06.2014 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення. Однак заборгованість відповідачем на теперішній час не сплачена.
Відповідач повідомлявся про відкриття скороченого провадження по даній справі належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення, наявне в матеріалах справи.
Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
Положеннями ч. 4 ст. 183-2 КАС України передбачено, що суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута в порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наведенні позивачем обставини по справі та враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суддя прийшов до висновку щодо достатності підстав для прийняття законного судового рішення в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 19.01.2011 року Миколаївською районною державною адміністрацією Одеської області було зареєстровано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2.
ФОП ОСОБА_2 знаходився на податковому обліку у Миколаївській ОДПІ з 19.03.2005 року.
ФОП ОСОБА_2 19.01.2011 року була подана заява до Миколаївської ОДПІ про застосування спрощеної системи оподаткування, в якій обрана ставка єдиного податку в розмірі 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати та друга група платників єдиного податку та обрані види діяльності: роздрібна торгівля з лотків на ринках.
На підставі вказаної заяви відповідачу видано свідоцтво платника єдиного податку.
Згідно п. 291.3, ст. 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до п. 291.4, ст. 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.
Згідно п. 293.1, ст. 293 ПК України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відповідно до п. 293.2 ст. 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно картки особового рахунку відповідача, за відповідачем з урахуванням часткової сплати рахується заборгованість яка станом на 31.08.2014 року складає у загальному розмірі 1407,36 грн.
Таким чином, ФОП ОСОБА_2 за період з 20.03.2014 року по 31.08.2014 року нараховане, але не сплачено зобов'язання зі сплати єдиного податку з фізичних осіб з урахуванням часткової сплати у розмірі 1407,36 грн., що також підтверджується обліковою карткою платника єдиного податку станом на 31.08.2014 року згідно якої за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 1407,36 грн.
Вказана сума заборгованості також включає в себе суму штрафних санкцій у розмірі 487,20 грн. застосованих до відповідача податковим повідомленням - рішенням №0005221700 від 06.08.2014 року винесеного на підставі акту перевірки від 24.07.2014 року №454/17-104/НОМЕР_1 складеного на предмет несплати (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені п. 1, ст. 295 ПК України, відповідальність за що передбачена п. 122.1, ст. 122 ПК України.
Згідно п. 122.1, ст. 122 ПК України несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п. 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що Миколаївською ОДПІ ФОП ОСОБА_2. була виписана податкова вимога форми «Ф» від 24.04.2014 року №70-25 на суму 432,96 грн., яка була отримана відповідачем 01.06.2014 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення наявне в матеріалах справи.
07.07.2014 року набув чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців за заявницьким принципом» від 13.05.2014 року №1258.
Відповідно до положень вказаного Закону довідка про відсутність заборгованості з ДПІ не потрібно.
Згідно ч. 1, ст. 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Згідно Постанови Верховного суду України від 04.12.2013 року по справі №6-125цс13 зазначено, що відповідно до положень статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 47-49 Закону України від 14.05.1992 року №2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи - підприємця є те, що у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Оскільки згідно витягу з ЄДРПОУ станом на 22.09.2014 року ФОП ОСОБА_2 припинено з 14.07.2014 року за власним рішенням, але не було погашено заборгованість по єдиному податку на суму 1407,36 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, тому суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у порядку встановленому чинним законодавством.
Відповідно до п.п. 41.5. ПК України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.
Відповідно до п.п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Підпунктом 95.2 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом (пп. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України).
Отже, виходячи з вищевикладеного, позивачем вжиті всі передбачені законом заходи з метою погашення податкового боргу, проте останній відповідачем не погашений, зокрема доказів погашення заборгованості суду не надано.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
В зв'язку з чим, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.
Враховуючи, що відповідачем сума заборгованості не сплачена, та з урахуванням встановлених фактів, оцінюючи надані позивачем докази у сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже сума заборгованості у розмірі 1407,36 грн. повинна бути стягнута з відповідача.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 183-2 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області до ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 67011, АДРЕСА_1) суму заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1407,36 грн. (одна тисяча чотириста сім гривень 36 коп.) та перерахувати на р/р 31513970700348, код платежу 18050400, Одержувач УДКСУ в Миколаївському районі Одеської області, 37958466, банк одержувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Е.А.Іванов
Адміністративний позов Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області до ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 67011, АДРЕСА_1) суму заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1407,36 грн. (одна тисяча чотириста сім гривень 36 коп.) та перерахувати на р/р 31513970700348, код платежу 18050400, Одержувач УДКСУ в Миколаївському районі Одеської області, 37958466, банк одержувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011.