20 листопада 2014 року Справа №804/18960/14
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Павлоградвугілля» до Прокуратури Кіровського району м.Дніпропетровська, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про встановлення відсутності компетенції (повноважень) на звернення з позовом до суду, -
Публічне акціонерне товариство «ДТЕК «Павлоградвугілля» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Прокуратури Кіровського району м.Дніпропетровська, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, в якому просить встановити відсутність компетенції (повноважень) відповідачів на звернення з позовом до суду.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, встановлений законом (якщо адміністративний позов подано з порушенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення поважними).
Суд дослідивши матеріали адміністративного позову виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів доданих до позовної заяви, в 2009 році прокурор Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області про стягнення сум з ВАТ «Павлоградвугілля» на користь Державного бюджету України. Однак, позивач вважає, що прокурор Кіровського району м.Дніпропетровська пред'являючи позов в інтересах особи, яка відповідно до положень КАС України не має адміністративно-процесуальної дієздатності порушив норми діючого законодавства, а саме ст.36-1 «Про прокуратуру», ст.19 Конституції України, вийшов за межі своїх повноважень наданих йому Конституцією та законами України, що призвело до порушення охоронюваних законом прав суб'єкта господарювання. Позовна заява була пред'явлена безпідставно, без достатніх на те повноважень.
Так, частиною 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
Таким чином, про порушення своїх прав позивачу стало достовірно відомо в 2009 році, при розгляді адміністративної справи судом за позовом прокурора Кіровського району м.Дніпропетровська поданого в інтересах держави.
Посилання позивача на перебіг строку звернення до суду з моменту отримання відповіді від органів прокуратури, а саме з 12.06.2014 року, судом не може бути прийнято до уваги, оскільки предметом даного адміністративного позову є саме встановлення відсутності компетенції (повноважень) відповідачів на звернення з позовом до суду, який був поданий в 2009 році, а не оскарження відповіді Прокуратури м. Дніпропетровська від 12.06.2014 року.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
У зв'язку із викладеним вище, суд вважає правомірним залишити позовну заяву без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, а суд не знайшов на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 107,165 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Павлоградвугілля» до Прокуратури Кіровського району м.Дніпропетровська, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про встановлення відсутності компетенції (повноважень) на звернення з позовом до суду - залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали згідно ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СуддяН.В. Боженко