про залишення позовної заяви без руху
10 листопада 2014 р. № 814/3404/14
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лебедєва Г.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНКО - МИКОЛАЇВ" про стягнення податкового боргу у сумі 236 037,75 грн., -
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНКО - МИКОЛАЇВ" про стягнення податкового боргу у сумі 236 037,75 грн.
Згідно з п.2 ч.1 ст.107 КАС України після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Проте, поданий адміністративний позов викладеним вимогам не відповідає.
Відповідно до ч.3 ст. 106 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.
З наведеної статті вбачається, що якщо до суду звертається суб'єкт владних повноважень, то він зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Так, відповідно до абз. 25, 27 п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., визначено, що реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку. Документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
З аналізу зазначеної норми слідує, що розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку, проте він не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача.
Поштове відправлення містить бланк опису вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
Також, суд зазначає, що поштове відправлення містить бланк опису вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках.
В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 2091/11/13-11 від 16.11.2011 р. зазначено, що належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповідачу та третім особам у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів повинен бути опис вкладення з поштовим штемпелем, разом із розрахунковим документом.
З огляду на викладене та з урахуванням вимог частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповідачу і третім особам у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів є рекомендоване повідомленням про вручення поштового направлення та, разом з цим, таким доказом направлення позовної заяви з додатками може бути опис вкладення разом із розрахунковим документом.
Крім того, будь-яким іншим доказом може бути письмове підтвердження відповідача (розписка, штамп про отримання, тощо), або третіх осіб про отримання позовної заяви та доданих до неї документів.
В свою чергу, на підтвердження виконання вимог ч. 3 ст. 106 КАС України позивачем до позову додано фіскальний чек “Укрпошти” про відправлення 06.11.2014 року рекомендованого листа із повідомленням на адресу відповідача, з якого не вбачається, яке саме поштове відправлення та з яким змістом документів надіслано відповідачу.
В розумінні наведених вище положень законодавства лише наданий фіскальний чек “Укрпошти” не є належним доказом відправлення позовної заяви із додатками відповідачу.
Відтак, оскільки позивачем надано до суду лише фіскальний чек “Укрпошти” від 06.11.2014 року, чим не дотримано вимоги ч. 3 ст. 106 КАС України, суд зазначає позивачу про необхідність надання до суду належних доказів на підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками до неї у відповідності до приписів норм чинного законодавства (рекомендоване повідомленням про вручення поштового направлення, або опис вкладення, або письмові підтвердження відповідача (розписка, штамп про отримання, тощо) про отримання позовної заяви та доданих до неї документів). Водночас, відповідно до вимог статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг у сумі 236 037,75 грн.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Таким чином, позовні вимоги не відповідають вищезазначеним положенням Податкового кодексу України, у зв'язку із чим позивачу необхідно визначитись із позовними вимогами з урахуванням підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.
З огляду на викладене, перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що позивачем адміністративний позов подано без додержання зазначених вимог.
Згідно ч. 1 ст.108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом належного оформлення адміністративного позову та надання доказів на підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками до неї у відповідності до приписів норм чинного законодавства (рекомендоване повідомленням про вручення поштового направлення, або опис вкладення, або письмові підтвердження відповідача (розписка, штамп про отримання, тощо) про отримання позовної заяви та доданих до неї документів).
За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що адміністративний позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 106, 108, 160 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю "ГРІНКО - МИКОЛАЇВ" про стягнення податкового боргу у сумі 236 037,75 грн. - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в строк до 27.11.14 р. усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського окружного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Г.В. Лебедєва