про залишення позовної заяви без розгляду
04 листопада 2014 р. № 814/3345/14
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лебедєва Г.В., розглянувши скаргу Южноукраїнського міського центру зайнятості до Головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції про скасування постанови від 30.06.2014 року про закінчення виконавчого провадження, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла скарга Южноукраїнського міського центру зайнятості до Головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.06.2014 року щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Южноукраїнського міського центру зайнятості боргу в сумі 510,00 грн., зобов'язання поновити виконавче провадження по примусовому виконанню постанови винесеною Южноукраїнським міським центром зайнятості від 13.03.2012 року №4 про накладення штрафу на ОСОБА_1 за порушення статті 165-3 КУпАП на користь Южноукраїнського міського центру зайнятості в сумі 510,00 грн.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що скаргу необхідно залишити без розгляду, виходячи з наступного.
Частиною четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Частиною1 статті 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
При цьому, відповідно до частини 1,2 статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути оскаржено учасниками виконавчого провадження у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Водночас, суд зазначає, що згідно ч.9 ст.103 КАС України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Як вбачається зі скарги, на думку позивача його права порушені діями відповідача щодо прийняття постанови від 30.06.2014 року про закінчення виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь Южноукраїнського міського центру зайнятості боргу в сумі 510,00 грн.
При цьому, зі змісту адміністративного позову вбачається, що постанову про закінчення виконавчого провадження від 30.06.2014 року позивач отримав поштою 10.10.2014 року.
Таким чином, днем початку перебігу 10-денного строку для звернення до суду є саме дата, коли особа дізналась про існування зазначеної постанови, адже саме вона породжує для позивача певні наслідки, які обумовлюють його звернення до суду з вимогами щодо визнання дій державного виконавця протиправними, скасування постанови та зобов'язання його вчинити певні дії. Тобто, саме з дня ознайомлення з даною постановою починає свій перебіг строк, передбачений ч. 2 ст.181 КАС України.
Так, позивач дізнався про його порушені права - 10.10.2014 року, проте, дану позовну заяву, яка надійшла до суду 04.11.2014 року, ним було надано до відділення поштового зв'язку для відправлення до Миколаївського окружного адміністративного суду поштовим зв'язком лише 30.10.2014 року, про що свідчить штам поштового відділення зв'язку, який наявний на конверті, в якому надійшов до суду адміністративний позов.
Таким чином, зважаючи на положення ч.9 ст.103, ч.2 ст.181 КАС України, вбачається, що позивачем подано даний адміністративний позов із пропущенням 10-денного строку звернення до суду, який, в даному випадку, закінчується 20.10.2014 року.
При цьому, позивач не надав до суду клопотання про поновлення строку звернення з адміністративним позовом та не навів у своїй позовній заяві жодних обставин, що свідчать про наявність об'єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк, а отже судом не вбачається підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Посилання позивача по тексту позову на те, що 20.10.2014 року Южноукраїнський міський центр зайнятості в порядку цивільного судочинства звернувся зі скаргою про скасування постанови від 30.06.2014 року про закінчення виконавчого провадження, зобов'язання вчинити певні дії до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, у відкритті якої було відмовлено ухвалою суду від 21.10.2014 року на підставі п.1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.
Слід зазначити, що тривалість і правила обчислення строку звернення до суду визначаються за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку. Строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку.
При цьому тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов. Відповідно тривалість строку звернення до адміністративного суду не залежить від того, коли було фактично пред'явлено позов.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
Суд звертає увагу позивача на те, що обчислення строків на звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, помилкове звернення позивача до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, яке на думку позивача зупиняє перебіг процесуального строку, не являється поважною причиною пропуску строку для звернення до належного адміністративного суду.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України від 06.11.2012 року по справі № 21-191а12, яка в силу ч.1 ст.244-2 КАС України, є обов'язковою для всіх судів України.
При цьому суд враховує, що юридична необізнаність в силу ч.2 ст.68 Конституції України не може свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Суд зазначає, що та обставина, що позивач звертався до суду з тими самими позовними вимогами в порядку цивільного судочинства, висновків суду щодо пропущення строків звернення до суду не спростовує, оскільки Кодексом адміністративного судочинства України, на відміну від положень статей 263 та 264 Цивільного кодексу України, які визначають підстави зупинення чи переривання строків позовної давності, не передбачено можливості зупинення чи переривання строків звернення з позовом до адміністративного суду. Тобто, звернення особи до суду з позовною заявою не перериває та не зупиняє строків звернення цієї ж особи з аналогічним позовом до суду повторно.
Відповідно до вимог ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Отже, враховуючи те, що позивачем пропущений строк звернення до суду та не надано клопотання про поновлення строку звернення до суду, будь-яких ґрунтовних обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даною скаргою позивачем не надано, що унеможливлює визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд доходить висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у відповідності до вимог ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, суд вважає необхідним роз'яснити позивачу, що згідно ч.3 ст.155 КАС України, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 100, 155, 160, 165, 181 КАС України, суд, -
Скаргу Южноукраїнського міського центру зайнятості до Головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції про скасування постанови від 30.06.2014 року про закінчення виконавчого провадження, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського окружного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Г.В. Лебедєва