ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
27 жовтня 2010 р. № 2а-6226/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого -судді Костіва М.В.
при секретарі Козьмін А.М.
за участю представників:
від позивача: Кісь Р.М., Брич І.Й.;
від відповідача: Науменко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом міжнародного благодійного фонду "Карітас України" до Львівського міського центру зайнятості, м. Львів, про скасування припису №58 від 11.06.2010 р. Інспекції з контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення в частині використання праці іноземця без відповідного на це дозволу та Вимоги №13-2291/0-10 від 18.06.2010 р. Львівського обласного центру зайнятості,
встановив:
Міжнародний благодійний фонд "Карітас України", м. Львів, звернувся із позовом до Львівського міського центру зайнятості, м. Львів, про скасування припису №58 від 11.06.2010 р. Інспекції з контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення в частині використання праці іноземця без відповідного на це дозволу та Вимоги №13-2291/0-10 від 18.06.2010 р. Львівського обласного центру зайнятості.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 07.07.2010 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 13.08.2010 р. Розгляд справи відкладався в порядку, передбаченому ст. 150 КАС України.
Представникам сторін роз'яснено їх права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України. У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.
Представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що актом №58 від 11.06.2010 р. відповідач встановив використання позивачем праці громадянина ФРН ОСОБА_5 у 2009 р. без належного на те дозволу відповідача. Позивач отримував такий дозвіл №210 від 12.04.2008 р., який діяв до 12.04.2009 р. ОСОБА_5 був звільнений 13.04.2009 р. Однак такі дії вважає правомірними, оскільки останній день дії дозволу припадав на неробочий день -неділю, а тому ОСОБА_5 був звільнений на наступний робочий день відповідно до ст. 241-1 КЗпП України. Відтак, ст. 8 Закону України "Про зайнятість населення" позивачем не порушувалась. Крім того, всупереч ст. 38 КпАП України, вимога про сплату штрафу була висунута відповідачем 18.06.2010 р., - через 14 місяців після закінчення строку дії дозволу на використання праці іноземців №210. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у запереченні. Посилається на п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України №322 від 08.04.2009 р. "Про затвердження Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства", дозвіл на використання праці іноземців надається на строк до одного року. Відтак, позивач не вправі був продовжувати строк праці ОСОБА_5 Навіть на один день. Стягнення штрафних санкцій проводиться на підставі Закону України "Про зайнятість населення", а не на підставі ст. 38 КпАП України. Просить у позові відмовити.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, оглянувши оригінали документів, що мають значення для справи, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, акту від 11.06.2010 р., та визнається сторонами, з 2005 р. у позивача працював громадянин ФРН ОСОБА_5 на посаді президента. Відповідач надав дозвіл на використання праці вказаної особи №879 від 28.04.2005 р. 13.04.2006 р. був виданий новий дозвіл №210 і термін його дії продовжувався у 2007 та 2008 р.р. до 12.04.2009 р. У відповідності до наданого дозволу, між позивачем та ОСОБА_5 був укладений трудовий контракт від 13.04.2008 р. строком до 12.04.2009 р.
Згідно із ч. ч. 2 -4 ст. 8 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Порядок видачі, продовження терміну дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства визначається Кабінетом Міністрів України. У разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Порядок накладення штрафу визначається центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі несплати (або відмови від сплати) протягом місяця у добровільному порядку зазначеного штрафу його стягнення провадиться в установленому законом порядку. Кошти від стягнутих штрафів спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Постановою Кабінету Міністрів України №322 від 08.04.2009 р. "Про затвердження Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства" був затверджений відповідний порядок, згідно із п. 10 якого дозвіл на використання праці іноземця видається на строк до одного року. Згідно із п. 19 Порядку, у разі використання роботодавцем праці іноземців без дозволу на використання праці іноземця державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом.
Наказом №17 від 13.04.2009 р. ОСОБА_5 був звільнений з роботи. Враховуючи, що дозвіл був виданий лише до 12.04.2009 р., оспорюваним приписом №58 від 1.06.2010 р. позивач, зокрема, за використання праці іноземця без дозволу був зобов'язаний сплатити штраф у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати.
Водночас, у приписі були встановлені ще й інші порушення та відповідні їм вимоги, зокрема, неповідомлення відповідача про дати початку роботи та припинення роботи іноземця, неповернення дозволу після закінчення терміну його дії. Зазначені порушення позивач не оспорював, підставність їх вміщення в акті відповідачем не оскаржував.
Крім того, відповідач виставив позивачу вимогу від 18.06.2010 р. №13-2291/0-10 сплатити штраф у сумі 12500 грн. Як вбачається зі змісту вимоги, вона виставлена на підставі ст. 8 Закону України "про зайнятість населення", чим спростовується посилання позивача на норми КУпАП.
Враховуючи, що дозволом на працевлаштування передбачено можливість використання роботи іноземця до 12.04.2009 р., тобто, не довше, сторони трудового договору могли визначити коротший термін дії трудових відносин, однак, не вправі були передбачати трудові відносини понад строк, встановлений дозволом. Відтак, позивач був зобов'язаний передбачити та врахувати ту обставину, що останній день строку припадає на вихідний день і припинити трудові відносини із найманим іноземцем раніше, у відповідний робочий день, наприклад, п'ятницю.
Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд
У позові відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя М.В. Костів
Повний текст постанови виготовлено 01.11.2010 року.