10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Липа В.А.
Суддя-доповідач:Мацький Є.М.
іменем України
"24" листопада 2014 р. Справа № 806/4197/14
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Мацького Є.М.
суддів: Євпак В.В.
Капустинського М.М.,
при секретарі Волянській О.В.
за участю представників сторін: Осіпчук І.В., Кравцова М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "02" жовтня 2014 р. у справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про визнання протиправними дії, скасування постанови ,
Позивач звернувся до суду з позовом до Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції, у якому просив визнати протиправною і скасувати постанову про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн. від 01.09.2014 року у виконавчому провадженні № 43656193. Обгрунтовує свої вимоги тим, що відповідачем не було враховано, що Військова частина фінансується з державного бюджету та знаходиться на фінансовому забезпеченні Генерального штабу ЗСУ і не є розпорядником бюджетних коштів першого рівня, а тому використовує кошти виключно за цільовим призначенням.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду та прийняти нову про задоволення його позовних вимог.
Апелянт зазначив, що суд першої інстанції не врахував, що при винесенні постанови про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн. відповідач діяв в супереч чинного законодавства, оскільки повідомлявся позивачем про неможливість виконати рішення суду бо у відповідності до п. 1.6 Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 590 від 12.10.2010 року, визначено, що кошти для виконання рішення суду надаються військовій частині Головного фінансового - економічного управління Генерального штабу Збройних Сил України.
Позивач та представник відповідача в засідання суду не з'явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення сторонам рекомендованою кореспонденцією судових повісток та копій ухвал суду.
Розглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених статтею 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що за заявою стягувача 16.06.2014 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 1689/14, виданого 11.06.2014 року Житомирським окружним адміністративним судом про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу при звільненні з включенням до грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 60% від грошового забезпечення, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, та надано строк для самостійного виконання рішення суду до 22.06.2014 року включно.
14 липня 2014 року, 08 серпня 2014 року, 01 вересня 2014 року старшим державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Військовій частині НОМЕР_1 було виставлено вимоги щодо виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду з зобов'язанням повідомити про причини невиконання рішення суду, а у разі виконання надати підтверджуючі документи.
01 вересня 2014 року державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Осіпчук І.В. винесено постанову про накладення штрафу на Військову частину НОМЕР_1 в розмірі 680,00 грн. за невиконання законних вимог державного виконавця.
Вказана постанова надіслана боржнику 01 вересня 2014 року та отримана ним 04.09.2014 року (а.с.5).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що державний виконавець, при винесенні постанови про накладення штрафу діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно та розсудливо і охоронюваних законодавством прав боржника у виконавчому провадженні не порушував.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про виконавче провадження", яким визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
У відповідності до вимог частини 1 статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі частинами 1, 2 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закону), примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).
Згідно зі ч. 1 ст. 17 Закону, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (ч. 3 ст. 11 Закону).
Згідно зі вимогами статті 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Відповідно до п. 1.5 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 N 512/5, під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення встановлені статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження".
Так, частина 1 вказаної статті передбачає, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.
Частина 2, 3 статті 75 Закону встановлює, що у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону. У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Відповідно до ст. 89 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Обов'язкові для виконання вимоги державного виконавця від 14.07.2014 року, від 01.09.2014 року позивачем було проігноровано.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на вимогу постанови державного виконавця про добровільне виконання судового рішення 22.08.2014 року В/ч НОМЕР_1 повідомила про неможливість виконання даного рішення, у зв'язку з тим що при проведенні розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні у спосіб який вказаний у даному виконавчому листі, розмір одноразової грошової допомоги при звільненні встановити не можливо, оскільки вході розрахунку він постійно збільшується до безкінечності.
Разом з тим судом першої інстанції вірно зазначено, що позивач є учасником бюджетного процесу та має можливість вчинити передбачені Законом дії на виконання рішення суду, яке набрало законної сили тому його посилання на, той факт, що боржник не має можливості виконати рішення суду, оскільки остання фінансується з державного бюджету та перебуває на фінансовому забезпечення в Генеральному штабі Збройних Сил України до уваги не взято, бо Положенням про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 590 від 12.10.2010 року, визначено, що розпорядником бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України є: Міністр оборони України - головний розпорядник; командувачі видів (сил) ЗСУ, командувачі військ оперативних командувань, начальники територіальних квартирно-експлуатаційних управлінь - розпорядники другого ступеня; командири військових частин, установ, організацій, начальники військових навчальних закладів; військові комісарі Автономної республіки Крим, обласних військових комісаріатів та київського міського військового комісаріату - розпорядники третього ступеня.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що державний виконавець при виконання вказаного виконавчого провадження в повному передбаченому законом обсязі використав надані йому права і не допускав у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб та з у відповідності із вимогами чинного законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України виніс постанову про накладення штрафу.
Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судом вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено. Твердження апеляційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "02" жовтня 2014 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Є.М. Мацький
судді: В.В. Євпак
М.М. Капустинський
Повний текст cудового рішення виготовлено "24" листопада 2014 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу: Військова частина НОМЕР_1
АДРЕСА_1 - відповідачу Корольовський відділ державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції вул.Довженка,64,м.Житомир,10002
- ,