Справа № 347/1000/14-ц
24.11.2014 м. Косів
Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:
Головуючого -судді: Цалин Б.М.
Секретаря - Терлюжак Н.П.
з участю позивача: ОСОБА_1
відповідачки: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому, судовому засіданні в залі суду м. Косів справу за позовом ОСОБА_2 Боходиржан Абдурахимжановича до ОСОБА_2 (д.п.Садич) ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -
Позивач, ОСОБА_2 Боходиржан Абдурахимжанович звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 (д.п.Садич) ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що із відповідачкою по справі вони зареєстрували шлюб 10 липня 1992 року у відділі ЗАГСу Івано-Франківського міськвиконкому, актовий запис № 878. В шлюбі народилось двоє дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2.
Причиною розпаду сім'ї стало те, що в них із відповідачкою часто виникали сварки, непорозуміння, що призвело до втрати почуття поваги та любові. Подальше спільне життя і збереження шлюбу є не можливим. Зазначені обставини свідчать про те що, надії на збереження сім'ї немає ніякої, шлюб між ними носить формальний характер. Просить позов задоволити.
Відповідачка, ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала, пояснила, що протягом останнього часу між ними часто виникають сварки та непорозуміння. Термін наданий судом на примирення ніякого результату не дав. Просить позов задоволити та шлюб розірвати.
Суд вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення за наступних підстав :
Як встановлено в судовому засіданні сторони зареєстрували шлюб 10 липня 1992 року у відділі ЗАГСу Івано-Франківського міськвиконкому, актовий запис № 878, що стверджується свідоцтвом про одруження а.с. 6.
В шлюбі в сторін народилось двоє дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується свідоцтвом про народження (а.с. 7).
Причиною розпаду сім'ї стало те, що між сторонами часто виникали сварки, непорозуміння, що призвело до втрати почуття поваги та любові. Подальше спільне життя і збереження шлюбу є не можливим. Термін наданий судом на примирення ніякого результату не дав, сторони наполягають на розірванні шлюбу.
Згідно ч.1 ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Згідно ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Разом з цим, згідно ст.113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Відповідачка не заявляла клопотання про відновлення їй дошлюбного прізвища.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”від 21 грудня 2007 року № 11, охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З урахуванням того, що позов подано одним із подружжя, а саме ОСОБА_1 продовжувати подальше спільне подружнє життя позивач з відповідачкою не бажає, тому суд вважає, що в інтересах сторін та їх неповнолітньої дитини, позов слід задовольнити.
Неповнолітню дитину: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 слід залишити на проживання при матері ОСОБА_2.
На підставі наведеного, ст.ст.109-112, 161 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст.213-215, 218 ЦПК України, суд,-
Позов задоволити. Шлюб зареєстрований між ОСОБА_2 Боходиржаном Абдурахимжановичем та ОСОБА_2 (д.п.Садич) ОСОБА_3 10 липня 1992 року у відділі ЗАГСу Івано-Франківського міськвиконкому, актовий запис № 878- розірвати.
Неповнолітню дитину: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити на проживання при матері ОСОБА_5 (д.п.Садич) ОСОБА_3.
При реєстрації розірвання шлюбу залишити відповідачці прізвище "Карабаєва".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського Апеляційного суду через Косівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення -протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Б.М.Цалин