Провадження № 22-ц/774/9949/14 Справа № 204/2723/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Самсонова В. В. Доповідач - Котушенко С.П.
Категорія 21
19 листопада 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Котушенко С.П.
суддів Петренко І.О., Болтунової Л.М.
при секретарі Шило С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 29 вересня 2014 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Сьома дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання удаваним договору дарування та переведення прав і обов'язків покупця,-
У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання удаваним договору дарування та переведення прав і обов'язків покупця. Позивач вказував на те, що йому належить 37/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1, а відповідачу ОСОБА_4 - 21/100 частина цього домоволодіння. 25 квітня 2013 року остання уклала з ОСОБА_3 договір дарування вказаної частини домоволодіння. Від обох відповідачів він довідався, що ОСОБА_3 сплатила ОСОБА_4 1 500 доларів США. Більш того, в п.8 договору дарування частини домоволодіння нотаріусом зазначено, що до відома саме «покупця» доведено зміст заяви «продавця» про відсутність у відчужуваному домоволодінні будь-яких перепланувань. Посилаючись на те, що укладений між відповідачами договір дарування, фактично був спрямований на правові наслідки, які виникають внаслідок укладення договору купівлі-продажу, на порушення відповідачами його переважного права як покупця, передбаченого ст.362 ЦК України, позивач просив визнати вказаний договір удаваним, встановити, що між відповідачами насправді був укладений договір купівлі-продажу 21/100 частини домоволодіння за ціною 11 361,00 грн., стягнути з нього на користь ОСОБА_4 вказану суму, перевести на нього права та обов'язки покупця і визнати за ним право власності на вказану частину домоволодіння.
Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 29 вересня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення, як постановленого з порушенням норм матеріального та процесуального права і про ухвалення нового рішення.
Вивчивши доводи скарги, перевіривши їх матеріалами справи, колегія суддів не знаходить передбачених законом підстав для задоволення апеляційної скарги.
Зі справи вбачається, що ОСОБА_2 належить на праві власності 37/100 частин будинку по АДРЕСА_1, а ОСОБА_4 з 2009 по 20013 рік належала 21/100 частина цього будинку. Власників інших частин вказаного будинку судом не встановлено.
25 квітня 2013 року ОСОБА_4 уклала з ОСОБА_3 договір дарування належної їй частини домоволодіння.
Відповідно до вимог ст.362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.
У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець (ч. 4 ст.362 ЦК України).
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №5 від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» під час розгляду позову про переведення на підставі статті 362 ЦК прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу, укладеним з порушенням переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності, суду слід виходити з дійсної вартості частки на час розгляду справи. Невнесення одночасно з пред'явленням позову на депозитний рахунок суду грошової суми, яку за договором повинен сплатити покупець, є підставою для відмови в позові.
Відповідно до ст.235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Згідно із ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст.57-60 ЦПК України.
В силу положень норм ст.60 ЦПК України позивач, заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, має довести: 1) факт укладання правочину, що за його думкою є удаваним, 2) спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж приховати інший правочин, 3) настання між сторонами інших прав та обов'язків, ніж ті, що передбачені удаваним правочином.
Оскільки позивачем не надано таких доказів, хоча це є його процесуальним обов'язком, суд дійшов обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до положень ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Ухвалене судом рішення відповідає матеріалам справи та вимоги закону, що регулює зазначені правовідносини, підстав для його скасування не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 310, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 29 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Котушенко С.П.
Судді Петренко І.О.
Болтунова Л.М.