20 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/645/14
Категорія: 6.3 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого судді - Запорожана Д.В.,
судді - Домусчі С.Д.,
судді - Шеметенко Л.П.
при секретарі: Більдер І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 до Державного реєстратора - Березуцького Євгена Юрійовича і Державної реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 (малолітня донька) до Державного реєстратора - Березуцького Євгена Юрійовича і Державної реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області фактично про скасування рішень від 9 січня 2014 року №№ 9776983, 9777349 та зобов'язання зареєструвати право власності на підставі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 серпня 2013 року.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала незаконністю спірних рішень та бездіяльності.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 липня 2014 року у задоволенні вищенаведеного позову було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищенаведену постанову як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив необґрунтованості даного позову та відсутності підстав для його задоволення.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що 18 березня 2013 року було зареєстровано право власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1
Чинним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 серпня 2013 року було визнано право власності позивачів на ?? частину квартири за кожною (справа № 487/3848/13-ц, провадження № 2/487/1828/13).
У наведеному процесі, в якості відповідача, приймала участь ОСОБА_4
Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Частиною 2 ст. 346 ЦК України передбачено, що право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Отже, зазначеним рішенням суду ОСОБА_4 була позбавлена права власності на ? вищенаведеної квартири, а позивачі набули такого права на ? кожна.
Рішеннями відповідачів від 9 січня 2014 року №№ 9777349 та 9776983 було відмовлено позивачам у реєстрації вищенаведеного права власності. Приймаючи такі рішення Державний реєстратор виходив з того, що рішення суду не є достатнім документом на підтвердження припинення права власності ОСОБА_4 на відповідну частину квартири. Будь-яких інших зауважень до документації позивачів Державним реєстратором не заявлялось.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції країни передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року N 1952-IV передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.
Отже, чинне рішення суду є тим самим документом, що припиняє право власності однієї особи та наділяє таким іншу.
Реєстрація права власності на підставі чинного рішення суду є обов'язком Державного реєстратора.
З урахуванням того, що інших заперечень щодо реєстрації зазначеного права власності, окрім незрозумілості Державному реєстратору правових наслідків чинних рішень суду, не мається, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість даного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив вищенаведені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи по суті, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення даного позову.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 3 липня 2014 року - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов ОСОБА_1 - задовольнити у повному обсязі.
Рішення Державної реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області від 9 січня 2014 року №№ 9776983 і 9777349 - скасувати.
Зобов'язати Державну реєстраційну службу Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області зареєструвати за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право власності на підставі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 серпня 2013 року (справа № 487/3848/13-ц, провадження № 2/487/1828/13).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Постанова у повному обсязі виготовлена 24 листопада 2014 року
Головуючий /Д.В. Запорожан/
Судді /С.Д. Домусчі/
/Л.П. Шеметенко/