26 травня 2014 рокуСправа №607/7003/14-п
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Вийванко О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Територіальної державної інспекції з питань праці у Тернопільській області Державної інспекції України з питань праці про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, громадянина України, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого директором ТОВ «Агробуд-Є»,
за ч.1 ст.41 КУпАП, -
Територіальною державною інспекцією з питань праці у Тернопільській області Державної інспекції України з питань праці при перевірці встановлено, що ОСОБА_1, працюючи директором ТОВ «Агробуд-Є», вчинив адміністративне правопорушення за ознаками ч.1 ст.41 КУпАП, а саме: всупереч вимогам частини 5 статті 80 Кодексу законів про працю України мають місце випадки ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а саме, підсобному робітнику - ОСОБА_2 щорічна відпустка повної тривалості не надавалася протягом 4 років підряд (наказ №5-к від 21.02 2014. про виплату компенсації за невикористану відпустку). Всупереч вимогам ч.2 ст.84 КЗпП, ст.26 Закону України «Про відпустки», тривалість відпустки без збереження заробітної плати за сімейними обставинами становить більше 15 днів на рік, а саме, муляр ОСОБА_3, столяр ОСОБА_4 та інші, протягом року знаходились у відпустці без збереження заробітної плати терміном 31 кал. день. Аналогічні правопорушення мають місце і до інших працівників, (наказ №69-к від 17.12.2013 р.) Власник або уповноважений ним орган письмово не повідомляє працівників про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні, що є порушенням вимог частина 5 статті 79 КЗпП України. Заробітна плата у товаристві виплачується один раз на місяць, без виплати авансу, через проміжок часу, що перевищує шістнадцять календарних днів та пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, а саме, заробітна плата працівникам за лютий 2014 р. виплачена без авансу, а заробітна плата за березень виплачена лише 17.04.2014 р., що є порушенням вимог частин 1 та 2 статті 115 КЗпП України та частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці». Усупереч вимогам ч.4 ст.115 КЗпП та ст.21 Закону України «Про відпустки», заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки не виплачується за три дні до її початку, а саме, директору ОСОБА_1 згідно наказу № 10-к/р від 05.03. 2014 р. надано відпустку тривалістю 22 кал. днів з 19.03.2014 р., а виплата відпускних проведена лише 10.04.2012 р. Аналогічні порушення мають місце і стосовно інших працівників. В порушення вимог частини 1 статті 116 КЗпП, при звільненні працівників виплата всіх сум, що їм належать від підприємства, не проводиться в день звільнення. Зокрема, сторожа ОСОБА_5 звільнено з роботи 31.01.2014 р. наказом від 16.01.2014 р. № 1-к, а виплату сум, належних їй при звільненні проведено лише 12.03.2014 року. Аналогічні порушення мають місце і стосовно інших працівників. 3вільненим працівникам не нараховується і не виплачується середній заробіток за весь час затримки виплати по день фактичного розрахунку. Зокрема, сторожа ОСОБА_5 звільнено з роботи 31.01.2014 р. наказом від 16.01.2014 р. № 1-к, у день звільнення виплату належних йому сум не проведено, що є порушенням вимог частини 1 статті 117 КЗпП України та частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці».
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча судом повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи.
Відповідно до вимог ст.268 КУпАП, вважаю за можливе розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Оцінюючи зібрані по справі докази у їх повній сукупності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведена матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні, а саме: даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення № 19-01-024/0196 від 25.04.2014 р.; актом перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 19-01-024/0300 та іншими матеріалами справи.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, тобто - порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, а також інші порушення вимог законодавства про працю, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави.
В силу ст.40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 36,54 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 40-1, 41, 280, 283, 284, 287, 289 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 510,00 грн. (п'ятсот десять гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 36,54 грн. (тридцять шість гривень 54 копійки).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи подання прокурора, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також, постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено подання прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подання прокурора, подані після закінчення цього строку, повертаються апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також, якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга, подання прокурора подаються до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Суддя ОСОБА_6