Справа №601/2455/14-а
Провадження № 2-а/601/81/2014
18 листопада 2014 року Кременецький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючий суду Варневич Л.Б.,
при секретарі: Польовій Ж.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці справу за позовом ОСОБА_2 до міського управління ДАІ УМВС України в Тернопільській області про скасування постанови серії АА2 № 538562 в справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом, в якому просить скасувати постанову від 03.11.2014 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП та закрити провадження по справі.
В судове засідання позивач не з'явився.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП та призначено йому стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. В постанові по справі про адміністративне правопорушення, зазначено, що 03.11.2014 року в м. Тернополі по вул. Грушевського, 23 позивач, керуючи автомобілем НОМЕР_1, проїхав на заборонений сигнал світлофора, а саме - жовте світло.
Позивач не згідний із вказаною постановою, оскільки ніякого порушення він не здійснював. Вважає, що дана постанова винесена з порушення чинного законодавства. 03.11.2014 року він дійсно рухався в м. Тернополі по вул. Грушевського, 23 при мигаючому зеленому світлі світлофора, а коли проїхав перехрестя, його зупинив інспектор ДАІ за порушення ПДР - проїзд на заборонений сигнал світлофора - жовтий.
Пояснення позивача не були враховані, інспектор склав протокол та виніс постанову. Свідків правопорушення залучено не було.
Згідно п.п. «в» п. 8.7.3 ПДП України зелений миготливий сигнал світлофору дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал який, який забороняє рух.
Відповідно до п. 8.11 ПДР України водіям, які у разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому п. 8.10 цих правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Під час винесення постанови про адміністративне правопорушення не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день слухання справи в суді. Причини його неявки суду не відомі.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають до часткового задоволення.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності своїх рішень покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використанні, як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи на матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази та пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідно до ст.ст. 33, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадськї організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин суд вважає, що при накладені адміністративного стягнення на ОСОБА_2 порушено вимоги адміністративного законодавства і вказана постанова підлягає скасуванню.
Суд, враховуючи малозначність правопорушення, матеріальне те, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності, правопорушення вчинене не з прямим умислом, вважає, що ОСОБА_2 слід звільнити від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись щодо нього усним зауваженням.
На підставі вищесказанного та керуючись ст. 22 КУпАП, ст.ст. 11, 160, 161, 163 КАС України, суд,-
Позов задоволити частково.
Постанову серії АА2 № 538562 від 03.11.2014 року, якою на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у вигляді 450 гривень штрафу, що передбачено ч. 2 ст. 122 КУпАП, - скасувати.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, обмежившись щодо нього усним зауваженням.
Закрити провадження по справі відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі застосування судом ч.3 ст. 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Кременецький районний суд.
Головуючий: