Справа №592/8320/14-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/788/581/14 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей
20 листопада 2014 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми матеріали кримінального провадження за № 12014200440003440 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 9 липня 2014 року, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 та клопотанням захисника ОСОБА_8 про застосування Закону України « Про амністію у 2014 році» на вирок Ковпаківського районного суду міста Суми від 22.09.2014 року, яким
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого:
30 серпня 2010 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 ст. 164 КК України і призначено покарання один рік і шість місяців обмеження волі.
За обставин встановлених судом та детально наведених у вироку, обвинувачений ОСОБА_7 , визнаний винним та засуджений за те, що будучи зобов'язаним сплачувати аліменти за рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 червня 2002 року в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менше 30 відсотків неоподаткованого мінімуму доходів громадян, щомісячно, на утримання сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і до його повноліття, діючи умисно та усвідомлюючи протиправних характер своїх дій, у період з 04 червня 2002 року по 15 липня 2014 року злісно ухилявся від їх сплати, чим допустив заборгованість в розмірі 43700 грн. 46 коп.
У поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 , не оспорюючи доведеності винуватості та правильності юридичної кваліфікації діянь просить вирок суду скасувати у зв'язку з істотним порушенням кримінального - процесуального закону так як суд першої інстанції, під час розгляду справи по суті, не розглянув заявлене ним клопотання про застосування амністії і не ухвалив з даного приводу судового рішення і застосувати до нього ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнивши від відбування призначеного покарання за вироком суду у зв'язку з наявністю на утриманні неповнолітньої дитини ОСОБА_9 .
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 , адвокат ОСОБА_10 , у заявленому клопотанні, посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_7 , є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , частково погасив заборгованість по аліментним зобов'язанням, вчинене ним кримінальне правопорушення є невеликої тяжкості та на відсутність обмежень передбачених ст. 8 закону про амністію відносно ОСОБА_7 , просить застосувати п. «в» ст. 1 Закону України « Про амністію у 2014 році» і звільнити його від відбування призначеного за вироком суду покарання.
Інші учасники кримінального провадження, законність і обґрунтованість вирок суду не оскаржували і заперечення на вирок не подавали.
Заслухавши доповідь судді про зміст оскаржуваного судового рішення та доводи, які викладені в апеляційній скарзі і в клопотанні захисника про застосування амністії, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , на підтримку апеляційної скарги та клопотання про застосування амністії, думку прокурора ОСОБА_11 , яка не погодилася з доводами апеляційної скарги і з клопотанням захисника про застосування Закону України « Про амністію у 2014 році» так як суперечать ст. 8 п. «г» названого закону, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги та клопотання захисника про застосування амністії, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 і клопотання його захисника адвоката ОСОБА_8 про застосування Закону України « Про амністію у 2014 році» задоволенню не підлягають, з огляду на таке.
Відповідно до положень ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги .
Висновок суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 1 ст. 164 КК України за обставин, викладених у вироку, та кримінальна - правова оцінка діяння, в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_7 і в клопотанні його захисника - адвоката ОСОБА_8 , не оскаржуються.
За встановлених судом фактичних обставин справи і наведених у вироку дії ОСОБА_7 за частиною 1 ст. 164 КК України кваліфіковано правильно.
З призначеним обвинуваченому покаранням, колегія суддів теж погоджується, оскільки воно відповідає вимогам ст. 50 і 65 КК України і як вбачається з вироку суду, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд першої інстанції, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, який характеризується посередньо, часткове відшкодування заборгованості по аліментним зобов'язанням, відсутність обставин, що обтяжують його покарання, і з врахуванням тривалості умисного ухилення обвинуваченого ОСОБА_7 , від сплати аліментів на утримання своєї дитини, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про можливість виправлення засудженого тільки за умови призначення йому покарання у виді обмеження волі і є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , про те, що суд першої інстанції, не розглянувши заявлене ним і його захисником клопотання про застосування амністії під час розгляду справи по суті, допустив істотне порушення кримінального - процесуального закону, що є підставою для скасування вироку, на думку колегії суддів є безпідставними. Відповідно до частини 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Не вирішення в судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 і його захисника ОСОБА_8 , заявленого клопотання про застосування амністії відносно обвинуваченого, на думку колегії суддів, не є істотними порушеннями кримінального процесуального закону, так як не перешкоджало суду першої інстанції ухвалити законне і обґрунтоване рішення про визнання обвинуваченого ОСОБА_7 , винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення і призначити передбачене законом покарання. Крім того, відповідно ст. 9-14 Закону України «Про амністію у 2014 році» питання про застосування амністії може бути вирішено при розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, а також апеляційного перегляду і на стадії виконання вироку, а тому доводи апеляційної скарги обвинуваченого про скасування вироку Ковпаківського районного суду міста Суми від 22.09.2014 року з наведених вище підстав, є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Щодо доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , і клопотання його захисника про застосування п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».
Колегія суддів вважає, що обвинувачений ОСОБА_7 , не підлягає звільненню від відбування покарання у виді обмеження волі призначеного вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 вересня 2014 року на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» так як відповідно до ст.8 п. «г» названого Закону, амністія не застосовується до осіб, які мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей - інвалідів, та \або повнолітнього сина, дочку, визнаних інвалідом, і вчинили злочини, що посягають на життя, здоров'я, честь, гідність чи інші охоронювані законом права та інтереси цих дітей.
Як вбачається з вироку суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за вчинення кримінального правопорушення передбаченого за ст.164 КК України тобто за кримінальне посягання на охоронювані законом права та інтереси його дитини, якій не виповнилося 18 років, за злісне і умисне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів ) на його утримання в період значного часу з 4 червня 2002 року і до 15 липня 20014 року і чим допустив заборгованість в сумі 43 700 грн.
Таким чином, доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 , і клопотання його захисника ОСОБА_8 , про застосування відносно обвинуваченого п. «в» ст. 1 Закону України « Про амністію у 2014 році» є без підставними і задоволенню не підлягають, відповідно до ст. 8 п. «г» Закону України « Про амністію у 2014 році»
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 вересня 2014 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Відмовити обвинуваченому ОСОБА_7 і його захиснику ОСОБА_8 , у задоволенні їх клопотання про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році» до обвинуваченого ОСОБА_7 .
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 3-х місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4