Справа № 579/200/14-ц
2/579/61/14
19 листопада 2014 року Кролевецький районний суд Сумської області
у складі: головуючого - судді - Школи М.Г.
за участі секретаря - Сірої С.І.,
з участю: позивача - ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_1
ОСОБА_2,
відповідачки - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кролевці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про оспорювання батьківства; третя особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кролевецького районного управління юстиції в Сумській області,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про виключення відомостей про батьківство з актових записів:
- №1 від 10 січня 2003 року по Зазірківський сільській раді Кролевецецького району Сумської області про народження дочки ОСОБА_4;
- №307 від 21 червня 2007 року по відділу РАЦС у м.Конотоп Конотопського міськрайонного управління юстиції про народження сина ОСОБА_5;
- №361 від 15 червня 2010 року по відділу РАЦС у м.Конотоп Конотопського міськрайонного управління юстиції про народження сина ОСОБА_6.
Позивач ОСОБА_1 позовні вимоги мотивує наступним чином.
23 лютого 2002 рокук він зареєстрував шлюб з ОСОБА_3 у Бистрицькій сільській раді Кролевецького району, актовий запис №1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у шлюбі народилась дочка ОСОБА_4, а 10 січня 2003 року ОСОБА_3 зареєструвала народження дочки у Зазірківський сільській раді Кролевецького району, актовий запис №1.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у шлюбі народився син ОСОБА_5, а 21 червня 2007 року ОСОБА_3 зареєструвала народження сина у відділі РАЦС по м.Конотоп Конотопського міськрайонного управління юстиції, актовий запис №307.
ІНФОРМАЦІЯ_3 у шлюбі народився син ОСОБА_6, а 15 червня 2010 року ОСОБА_3 зареєструвала народження сина у відділі РАЦС по м.Конотоп Конотопського міськрайонного управління юстиції, актовий запис №361.
Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05 вересня 2011 року шлюб між ним та відповідачкою ОСОБА_3 розірваний.
Батьком трьох дітей згідно ч.1 ст.122 СК України було запишено його, позивача. Однак він з цим не згоден, оскільки під час перебування у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_3 він на тривалий час виїздив на заробітки у м.Київ та м.Одесу.
Тому він, позивач ОСОБА_1 з посиланням на положення ч.1 ст.136 СК України оспорює своє батьківство відносно трьох дітей - дочки ОСОБА_4 та двох синів - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 шляхом пред'явлення позову до суду про виключення запису про нього, як батька, з актового запису про народження кожної дитини.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі і просять їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі, вказавши наступне. Вона з 23 лютого 2002 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з позивачем. За час шлюбу в період спільного проживання з відповідачем народилось троє дітей - дочка ОСОБА_4 і сини - ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Батьком дітей є позивач, він вказаний у якості батька у свідоцтві про народження дітей. Шлюб розірваний за її ініціативою за рішенням Конотопського міськрайонного суду від 05 вересня 2011 року. З часу реєстрації шлюбу і до червня 2011 року вони проживали спільно і підтримували подружні стосунки. Спільно вони проживали до червня 2011 року, перебуваючи у шлюбі, а з червня 2011 року припинили спільне проживання. Фактів припинення спільного проживання, тобто роздільного проживання до червня 2011 року не було. Дійсно позивач їздив на заробітки у різні міста України і знаходився там не більше місяця. Після народження у шлюбі кожної дитини позивач ОСОБА_1 сумнівів щодо свого батьківства не висловлював, вважав їх своїми дітьми, проявляв відносно них на відповідному рівні батьківську турботу. Під час сварки з позивачем ОСОБА_1, яка виникла на побутовому грунті в період коли сімейні стосунки вкрай погіршилися, вона зопалу з метою припинення сварки сказала, що він не є батьком дітей - дочки ОСОБА_4 і синів - ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Ймовірно це і спонукало за спливом деякого часу позивача ОСОБА_1 звернутися з позовом до суду про оспорювання батьківства відносно трьох дітей, які народились за час шлюбу з позивачем ОСОБА_1
Вислухавши пояснення сторін та представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає у повному обсязі.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Із пояснення сторін та матеріалів справи встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 23 лютого 2002 року, який за рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області розірваний 05 вересня 2011 року (а.с.6)
Сторони з часу реєстрації шлюбу і до червня 2011 року проживали спільно і подружніх стосунків не припиняли, тобто окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин і утворення кожним із них нових сімей не було за вказаний період.
За час шлюбу народилось троє дітей: дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2; син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Вказані обставини підтверджуються свідоцтвами про народження дітей (а.с.7, 8, 9), записами акту про народження дітей (а.с.33, 38, 41), повними витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с.34-35, 39-40, 42-43) копією рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05 вересня 2002 року (а.с.6)
При розгляді справи щодо оспорювання батьківства необхідно застосувати відповідні норми КпШС 1969 року щодо дитини, яка народилася до 01 січня 2004 року, а щодо дитини, яка народилася не раніше 01 січня 2004 року необхідно застосувати відповідні норми СК України, які регулюють дані питання.
Запис про батька дитини - ОСОБА_4, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, у Зазірківський сільській раді Кролевецького району проведено за заявою матері ОСОБА_3 10 січня 2003 року відповідно до ст.54 КпШС України 1969 (а.с.33)
Запис про батька дитини - ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, у відділі РАЦС по м.Конотоп Конотопського міськрайонного управління юстиції проведено за заявою батька ОСОБА_1, 21 червня 2007 року відповідно до ч.1 ст.122 СК України (а.с.41)
Запис про батька дитини - ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3, у відділі РАЦС по м.Конотоп Конотопського міськрайонного управління юстиції проведено за заявою матері ОСОБА_3 15 червня 2010 року відповідно до ч.1 ст.122 СК України (а.с.38)
Згідно ст.56 КпШС 1969 року ( вредакції за станом на 01.07.2010 року) особа, записана як батько або як мати дитини в книзі записів народжень, або особа, яка фактично є батьком дитини, в разі смерті матері чи позбавлення її батьківських прав має право оспорювати проводений запис протягом року з того часу, коли їй стало або повинно було стати відомо про проведений запис. Якщо до цього часу особа, записана, як батько або як мати, була неповнолітньою, річний строк обчислюється з часу досягнення нею 18 років. Особа, записана батьком дитини за її заявою або за спільною заявою з матір'ю дитини, не має права оспорювати батькіства в момент подачі заяви їй було відомо, що вона фактично не є батьком цієї дитини.
Згідно с.1 ст.136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статтей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується (ч.6 ст.136 СК України). Немає права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої ст.123 цього Кодексу (ч.5 ст.136 СК України в редакції від 22.12.2006 року)
Отже, закон позбавляє можливості оспорювати батьківство того, хто знав, що не є батьком дитини в момент подачі заяви про запис батьківства (ст.54 КпШС 1969 року) чи в момент реєстрації себе батьком дитини ( ч.5 ст.136 СК України в редакції від 22.12.2006 року).
Даних про те, що позивач ОСОБА_1 не є батьком дочки ОСОБА_4 і синів ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в момент подачі заяви щодо реєстарції себе батьком дитини ОСОБА_5, оскільки він особисто подав відповідну заяву, 21 червня 2007 року не знав (а.с.41), також він не знав, що не є батьком других двох дітей при подачі заяви щодо реєстрації та в момент реєстрації відповідачкою ОСОБА_3 відповідно 10 січня 2003 року і 15 червня 2010 року (а.с.33, 34-35, 38, 39-40).
Вказані обставини підтвердив у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 і вони підтверджуються дослідженими письмовими доказами, зокрема рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05 вересня 2011 року (а.с.6). записами акту про народження дітей (а.с.33, 38, 41), повними витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с.34-35, 39-40, 42-43).
Тому, позивач ОСОБА_1 мав право звернутися до суду з даним позовом.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, які встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко і відеозаписів, висновків експертів.
Судом двічі 11 березня 2014 року і 31 липня 2014 року призначалася генетична експертиза спірного батьківства, яка б з більшою вірогідністю підтвердила б чи спростувала батьківство позивача ОСОБА_1 (а.с.49-50, 84)
Зазначена експертиза призначалася за згодою сторін 11 березня 2014 року і 31 липня 2014 року.
Однак відповідачка ОСОБА_3 ухилилася від проведення експертизи і 06 травня 2014 року (а.с.62), 20 червня 2014 року (а.с.62, 68), 05 вересня 2014 року (а.с.97), 17 жовтня 2014 року (а.с.97, 101) вона до експертної установи на відбір зразків крові не з'явилася.
Свою неявку на експертизу ОСОБА_3 пояснила відсутністю коштів для поїздки до м.Київ і у зворотньому напрямку, хворобою дітей та неузгодженістю дій з позивачем ОСОБА_1 щодо спільної поїздки разом з трьома малолітніми дітьми до м.Київ для відбору зразків крові, що є обов'язковою умовою проведення експертизи.
Застосовати примусовий привід відповідачки ОСОБА_3 на проведення генетичної експертизи згідно ухвали суду від 11.03.2014 року і 31.07.2014 року неможливо, оскільки такий привід застосовується до відповідача у справах про визнання батьківства, материнства (ч.2 ст.146 ЦПК України) і вона є особою, до якої привід не застосовуються, оскільки є особою, яка доглядає двох дітей, в тому числі сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, віком до 6 років ( ч.4 ст.94 ЦПК України)
За таких обставин суд приходить до висновку щодо ухвалення рішення по наявних у справі доказах, про що сторони не заперечували.
У разі доведення відсутності кровного споріднення між собою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження (ч.2 ст.136 СК України)
Згідно ч.2 ст.57 ЦПК України висновки експертів є доказами і повинні оцінюватись судом в сукупності з іншими доказами, які перелічені у ч.2 ст.57 ЦПК України, щодо підтвердження чи спростування батьківства позивача ОСОБА_1 відносно трьох дітей - дочки ОСОБА_4 і двох синів - ОСОБА_5 і ОСОБА_6.
Однак позивачем ОСОБА_1 суду не надано, а судом не здобуто будь-яких переконливих та достовірних доказів щодо оспорювання батьківства ОСОБА_1 відносно трьох дітей, а саме - дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Так, із пояснення відповідачки ОСОБА_3 вбачається, що з часу реєстрації шлюбу і до червня 2011 року вони проживали спільно і підтримували постійно подружні стосунки; троє дітей відносно яких позивач ОСОБА_1 вказаний у актових записах батьком народились за час спільного проживання у шлюбі; позивач ОСОБА_1 був на заробітках у різних містах України не більше місяця; за час спільного проживання у шлюбі ніколи не висловлював свої підозри щодо свого батьківства відносно трьох спільних дітей.
Вказані обставини також підтверджуються рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05 вересня 2011 року про те, що сторони не живуть сімейним життям (а.с.6)
Зазначене підтверджується поясненням ОСОБА_3 в судовому засіданні про те, що спільне проживання і подружні стосунки, а також сімейне життя припинені у червні 2011 року.
Крім того, позивач ОСОБА_1 у позовній заяві зазначає, що оспорювання батьківства, є тривалий час перебування на заробітках у м.Київ та у м.Одесі під час перебування його у шлюбі з відповідачкою. Разом з тим, ним не надано суду даних про те, скільки часу він перебував на заробітках; на яких умовах він працював - з оформленням трудового договору, цивільно-правової угоди чи ні; чи відомі йому випадки перебування у цей час відповідачки ОСОБА_3 у фактичних шлюбних відносинах (проживання однією сім'єю) з іншим чоловіком.
Висновок судово-генетичної (біологічної експертизи) як доказ згідно ч.2 ст.57 ЦПК України з більш високою та більшою вірогідністю підтвердив би чи спростував спірне батьківство позивача ОСОБА_1 Зазначений висновок не є безперечним доказом щодо спірного батьківства позивача ОСОБА_1 і він лише припускав би такий факт, і повинен був би оцінюватись судом в сукупності з іншими доказами, які надані, зокрема позивачем ОСОБА_1 та витребуваний судом за згодою сторін.
В той же час рішення суду не можу грунтуватись на припущеннях.
Оскільки зібраними у справі доказами не підтверджені вимоги позивача ОСОБА_1 щодо оспорювання ним його батьківства стосовно дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, тому його вимоги є такими, що задоволенню не підлягають у повному обсязі, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Відповідно до ст.ст.54, 56 КпШС України 1969 року, ст.ст.122, 136 СК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України,-
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_3 про виключення відомостей про батьківство з актових записів:
- №1 від 10 січня 2003 року по Зазірківський сільській раді Кролевецького району Сумської області про народження дочки ОСОБА_4;
- №307 від 21 червня 2007 року по відділу РАЦС у м.Конотоп Конотопського міськрайонного управління юстиції про народження сина ОСОБА_5;
- №361 від 15 червня 2010 року по відділу РАЦС у м.Конотоп Конотопського міськрайонного управління юстиції про народження сина ОСОБА_6 - за безпідставністю позовних вимог.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Кролевецький районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя М. Г. Школа