Номер провадження: 22-ц/785/8837/14
Головуючий у першій інстанції Сегеда О. М.
Доповідач Троїцька Л. Л.
13.11.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Троїцької Л.Л.,
суддів - Кварталової А.М., Фальчука В.П.,
при секретарі - Швець В.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Теком» до ОСОБА_2 про спонукання до виконання мирової угоди та стягнення грошових коштів за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Теком» на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2014 року, -
22.04.2014 року ПАТ СК «Теком» звернулося до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2, посилаючись на те, що ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2013р. між останнім та ПрАТ СК «Теком» було визнано мирову згоду, щодо врегулювання між ними спору стосовно відшкодування ОСОБА_2 в порядку регресу суми виплаченого ПрАТ «Теком» страхового відшкодування у розмірі 39018,41 грн.
Відповідно до умов вказаної мирової угоди, відповідач визнав факт заборгованості перед позивачем, щодо відшкодування останньому суми виплаченого страхового відшкодування по ДТП у вказаному розмірі та зобов'язувався до 30 числа кожного місяця, починаючи з квітня 2013р. по травень 2016р. сплачувати на поточний рахунок ПрАТ СК «Теком» щомісячно по 1000,00 грн., а в червні 2016р. - 1018,41 грн.
Однак, станом на час звернення до суду, він зазначені умови мирової угоди порушив і за період з квітня 2013р. по січень 2014р. сплатив тільки 8200,00 грн. Сума заборгованості відповідача перед ПрАТ СК «Теком» на дату подання позову становить 30818,41 грн.
Посилаючись на те, що ухвала Малиновського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2013р. не може вважатися виконавчим документом, що підлягає виконанню Державною виконавчою службою та постановою Відділу ДВС від 16.04.2014 року було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання вищевказаної ухвали з підстав відсутності заходів примусового її виконання, позивач просив суд зобов'язати ОСОБА_2 виконати умови мирової угоди, стягнути з нього на користь ПрАТ СК «Теком» 30818,41 грн. та судові витрати (а.с.3-5, 26).
Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2014 року позовні вимоги ПрАТ СК «Теком» залишено без задоволення (а.с.62-65).
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позову, оскільки рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав зміст рішення, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд 1-ої інстанції виходив з того, що позивачем неправильно визначено спосіб захисту своїх прав.
Фактично позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів, невиплачених відповідачем за умовами мирової угоди, вже були предметом судового розгляду з постановленням судового рішення у вигляді ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2013р., тому повторне звернення до суду з позовом про стягнення з останнього 30818,41 грн. відшкодування не передбачено діючим законодавством.
При розгляді справи, суд керувався вимогами ст.14, ч.ч.1,5 ст.175 ЦПК України та відповідними нормами Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).
Колегія погоджується з висновками суду і вважає, що по суті суд 1-ої інстанції правильно відмовив позивачу в позові, оскільки його вимоги не ґрунтуються на законі.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом не було прийнято до уваги факт відмови Приморським Відділом ДВС Одеського МУЮ в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали про затвердження мирової угоди, є неспроможними і не можуть бути підставою для скасування рішення суду.
Відповідно до ч.ч.1,5 ст.175 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмету позову.
Про затвердження мирової угоди сторін суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
Згідно ст.14 ЦПК України, судові рішення (рішення суду та ухвали), що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Пунктом 2 ч.2 ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою ухвали, постанови суддів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 17 цього Закону.
Згідно ст.1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішення суддів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Отже, вказаний Закон визначає умови і порядок виконання рішень суддів, що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Враховуючи те, що мирова угода, затверджена судом, припускає тільки добровільне її виконання, а названий Закон направлений на примусове виконання рішень, то у разі невиконання стороною такою угоди у добровільному порядку, заінтересована сторона має право звернутися до суду, який видав ухвалу про затвердження мирової угоди, із заявою про зміну порядку її виконання, з добровільного на примусовий, що стане підставою для вчинення Державною виконавчою службою дій, спрямованих на примусове виконання.
Таким чином, судова колегія вважає, що виконання мирової угоди, яка затверджена ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 22 квітня 2013р., врегульоване нормами процесуального права, у зв'язку з чим у сторін з її укладенням виникають не цивільні права та обов'язки, а цивільно-процесуальні права та обов'язки. Зокрема, право на зміну способу та порядку виконання такої ухвали, встановлене ст.373 ЦПК України, право на пред'явлення її до виконання, визначене ст. 368 ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження».
Інші доводи скарги висновків суду не спростовують.
За таких підстав, відповідно до п.1 ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду 1-ої інстанції - залишенню без змін.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Теком» відхилити.
Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька
А.М.Кварталова
В.П.Фальчук