Номер провадження: 22-ц/785/8783/14
Головуючий у першій інстанції Маломуж А. І.
Доповідач Троїцька Л. Л.
13.11.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Троїцької Л.Л.,
суддів - Кварталової А.М., Фальчука В.П.,
при секретарі - Швець В.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про визнання права власності та звільнення майна з-під арешту за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2014 року, -
16.05.2014 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ПАТ «Банк Форум» та просив визнати за ним право власності на автомобіль марки Mitsubishi, модель GALANT 2001 року випуску, кузов НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, а також звільнити з-під арешту вказаний автомобіль, накладений 11.05.2012 року постановою державного виконавця другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.
Позов обґрунтував тим, що 28.08.2012 року він придбав у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вказаний автомобіль. Транспортного засіб на даний час зареєстрований за ОСОБА_3
ОСОБА_4 надав йому розписку про те, що він отримав від нього за придбаний автомобіль 40 000,00 грн. Через відсутність коштів на оформлення автомобілю в органах ДАІ, 28.08.2012 року, 14.06.2013 року ОСОБА_3 оформила довіреність, якою уповноважила його (продати, обміняти, здавати в оренду, страхувати) спірний автомобіль.
Посилаючись на те, що він правомірно набув право власності на вищевказаний автомобіль, однак при спробі зняти транспортний засіб з обліку, йому стало відомо, що державним виконавцем на автомобіль накладено арешт, у зв'язку з чим просив задовольнити позов (а.с.2-4).
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 08.09.2014 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав зміст рішення, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, заперечень на неї, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відмовляючи ОСОБА_2 в позові, суд 1-ої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено придбання спірного автомобіля відповідно до норм діючого законодавства, власником транспортного засобу (далі - ТЗ) досі залишається ОСОБА_3, оскільки автомобіль зареєстрований за нею в органах ДАІ.
Видача останній довіреності на право розпорядження автомобілем не є правовою підставою вважати позивача його власником.
При розгляді спору по суті, суд керувався вимогами ст.ст. 237, 244, 328, 334 ЦК України, постановою КМ України від 07.09.1998 року №1388, яком затверджений Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших, прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - Порядок), а також відповідними нормами цивільно-процесуального законодавства.
Колегія погоджується з висновками суду і вважає, що вони відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи ОСОБА_2 про те, що він фактично є власником спірного автомобіля, у зв'язку з чим, відповідно до положень статей 220, 391, 392 ЦК України має право пред'являти позов про визнання за ним права власності на даний автомобіль і вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права на користування та розпорядження своїм майном, є безпідставні.
Згідно ст.4 Закону України «Про дорожній рух» був розроблений та затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388 вищевказаний Порядок, яким керувався суд при розгляді справи по суті.
Цим нормативним актом встановлено єдину на території України процедуру (п.1 Порядку) державної реєстрації (перереєстрації) зняття з обліку ТЗ, яка передбачає особливий порядок їх відчуження.
Вимоги вказаного порядку підлягають обов'язковому застосуванню у правовідносинах, пов'язаних з відчуженням ТЗ, зокрема їх купівлі-продажу.
Пунктом 8 діючого станом на 28.08.2012 року Порядку, передбачалося, що ТЗ, які перебували у експлуатації мають бути зняті з обліку в органах ДАІ перед їх відчуженням. А також, реєстрація ТЗ проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків та здійснення платежів за огляд ТЗ, проведення відповідної реєстраційної операції.
Пунктами 42 та 43 Порядку обумовлено, що у разі коли транспортний засіб знімається з обліку у зв'язку з його відчуженням, у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) або на копії реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію на пластиковій основі, робиться запис: «Транспортний засіб знято з обліку для реалізації» відповідно до чинного законодавства.
Тобто до вчинення зазначених дій продавець автомобіля - ОСОБА_3 не була в праві його відчужувати, а позивач не міг набувати право власності на автомобіль, що є предметом купівлі-продажу.
Згідно облікових даних Державтоінспекції власником спірного автомобіля продовжує залишатися ОСОБА_3
Колегія також вважає, що передача ТЗ у розпорядження позивача, яка відбулася на підставі виданої ОСОБА_3 довіреності не призводить до набуття право власності на спірний автомобіль. Видача цієї довіреності не надає ОСОБА_2 будь-яких інших прав та обов'язків, крім тих, що виникають з правовідносин представництва згідно норм Цивільного Кодексу України.
Інші доводи скарги висновків суду не спростовують.
За таких підстав, відповідно до п.1 ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду 1-ої інстанції - залишенню без змін.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 08 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька
А.М.Кварталова
В.П.Фальчук
а