Справа № 520/5829/14ц
Провадження № 2/521/6438/14
11 листопада 2014 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Бобуйок І.А.,
при секретарі - Зубковій Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність, виселення та усунення перешкод у здійсненні права власті, -
Позивач звернувся до суду з вимогою в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 11060135000 від 19.10.2006 року у розмірі 65 256,86 дол. США звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом передачі іпотекодержателю ПАТ «Дельта Банк» вказаного предмета іпотеки у власність, визнати за ПАТ «Дельта Банк» право власності на нерухоме майно, виселити та зняти з реєстрації місце проживання та перебування відповідача, зобов'язати ОСОБА_1 передати ПАТ «Дельта Банк» правовстановлюючі документи на предмет іпотеки (свідоцтво про право власності, державний акт), ключі від вхідних дверей (дублікати ключів), документи, що характеризують об'єкт нерухомості (технічний паспорт на будинок), та інші документи передбачені Постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17 жовтня 2013 р. «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» та стягнення судових витрат, посилаючись на такі обставини.
19.10.2006 р. між АКІБ «УКРСИББАНК», яке на підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 27.10.2009 р. АКІБ «УКРСИББАНК» змінило назву на ПАТ «УКРСИББАНК», який є правонаступником всіх прав та зобов'язань АКІБ «УКРСИББАНК» та особою, якою є - ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11060135000.
Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 52 900,00 дол. США, який зобов'язувався повернути у повному обсязі в строк до 19.10.2027 р. або достроково зі сплатою процентів за користування кредитом.
АКІБ «УКРСИББАНК» свої зобов'язання за Договором виконав, надавши Відповідачеві кредит у сумі 52 900,00 дол. США.
З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором 19.10.2006 р. між АКІБ «УКРСИББАНК» та Відповідачем, яким є ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, відповідно до якого іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру під № 77, загальною площею: 43.0 кв.м., житловою площею: 30.6 кв.м., яка знаходиться у будинку АДРЕСА_1.
Обтяження нерухомого майна іпотекою було зареєстроване Банком у порядку, передбаченому законом у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та у Державному реєстрі іпотек.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора, відповідно до ст. 514 ЦК України, переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу вказаних норм, 08.12.2011 р. Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК» відступило свої права вимоги заборгованості за Кредитними договорами, у тому числі за вище вказаним кредитним договором, Публічному акціонерному товариству «ДЕЛЬТА БАНК», що підтверджується випискою з Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 р. та актом прийому передачі Документації, що додаються до позовної заяви.
У порушення умов Кредитного договору, позичальник свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед Позивачем виникла заборгованість у розмірі 65 256,86 дол. США.
Згідно договору забезпечення, у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором, договором забезпечення Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок Предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами.
17.03.2014 року Позивач направив на адресу Відповідача вимогу про усунення порушення, про погашення заборгованості за кредитним договором та про виселення, з попередженням, що у випадку невиконання вимоги Позивач змушений буде звернути стягнення на предмет іпотеки.
Станом на дату звернення до суду вимога ПАТ «Дельта Банк» про усунення порушення не виконана, особи, які проживають у житловому приміщенні, яке є предметом іпотеки добровільно не виселилися - спір продовжує залишатися невирішеним.
Виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до статті 132-2 ЦК України. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 132-2 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті.
Відповідач та особи, які проживають у житловому приміщенні, що є предметом іпотеки вимогу Позивача про виселення добровільно не виконали, що дає підстави вважати, що у найближчий термін вони також не звільнять предмет іпотеки у добровільному порядку. За таких обставин, відповідач та інші мешканці житлового приміщення, яка є предметом іпотеки підлягають виселенню у судовому порядку.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву, згідно якої просить слухати справу за його відсутності та позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщалась належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Суд відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України у зв'язку з неявкою відповідачів, враховуючи відсутність заперечень від представника позивача, ухвалив слухати справу у порядку заочного розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.10.2006 р. між АКІБ «УКРСИББАНК», яке на підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 27.10.2009 р. АКІБ «УКРСИББАНК» змінило назву на ПАТ «УКРСИББАНК», який є правонаступником всіх прав та зобов'язань АКІБ «УКРСИББАНК» та особою, якою є - ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11060135000.
Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 52 900,00 дол. США, який зобов'язувався повернути у повному обсязі в строк до 19.10.2027 р. або достроково зі сплатою процентів за користування кредитом.
АКІБ «УКРСИББАНК» свої зобов'язання за Договором виконав, надавши Відповідачеві кредит у сумі 52 900,00 дол. США.
З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за кредитним договором 19.10.2006 р. між АКІБ «УКРСИББАНК» та Відповідачем, яким є ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, відповідно до якого іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру під № 77, загальною площею: 43.0 кв.м., житловою площею: 30.6 кв.м., яка знаходиться у будинку АДРЕСА_1.
Обтяження нерухомого майна іпотекою було зареєстроване Банком у порядку, передбаченому законом у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та у Державному реєстрі іпотек.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора, відповідно до ст.514 ЦК України, переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу вказаних норм, 08.12.2011 р. Публічне акціонерне товариство «УКРСИББАНК» відступило свої права вимоги заборгованості за Кредитними договорами, у тому числі за вище вказаним кредитним договором, Публічному акціонерному товариству «ДЕЛЬТА БАНК», що підтверджується випискою з Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 р. та актом прийому передачі Документації, що додаються до позовної заяви.
У порушення умов Кредитного договору, позичальник свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед Позивачем виникла заборгованість у розмірі 65 256,86 дол. США.
Згідно договору забезпечення, у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором, договором забезпечення Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок Предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами.
17.03.2014 року Позивач направив на адресу Відповідача вимогу про усунення порушення, про погашення заборгованості за кредитним договором та про виселення, з попередженням, що у випадку невиконання вимоги Позивач змушений буде звернути стягнення на предмет іпотеки.
Станом на дату звернення до суду вимога ПАТ «Дельта Банк» про усунення порушення не виконана, особи, які проживають у житловому приміщенні, яке є предметом іпотеки добровільно не виселилися - спір продовжує залишатися невирішеним.
Виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до статті 132-2 ЦК України. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 132- 2 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті.
Відповідач та особи, які проживають у житловому приміщенні, що є предметом іпотеки вимогу Позивача про виселення добровільно не виконали, що дає підстави вважати, що у найближчий термін вони також не звільнять предмет іпотеки у добровільному порядку. За таких обставин, відповідач та інші мешканці житлового приміщення, яка є предметом іпотеки підлягають виселенню у судовому порядку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
Статтею 37 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
Вказана норма кореспондує приписам ст. 346 ЦК України згідно яких право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника.
Викладена позиція Банку підтверджується керівними роз'ясненнями, що наведенні у п. 39 Постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».
Частиною ч. 3 ст. 47 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Підстави та порядок виселення передбачений Законом України «Про іпотеку» та Житловим кодексом Української PCP, зокрема, відповідно до ч.1. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.
Згідно з ч.2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
Статтею 109 Житловим кодексом Української PCP визначено, що «Виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.
Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Окрім, того п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Статтею 19 вказаного Закону передбачено, що Державна реєстрація прав проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили.
Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі. Враховуючи обставини справи, суд вважає за необхідне визнати позов обґрунтованим та стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у повному обсязі у межах заявлених вимог.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи з відповідачів на користь позивача.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, в порядку ч. 4 ст. 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від представника позивача, вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Керуючись ст. ст. 16, 132-2, 182, 346, 512, 514,525, 526, 530, 533, 610, 611, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 88, 169, 209, 212, 214-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 3, 33, 35, 37, 38, 40 ЗУ «Про іпотеку», ст. 109 ЖК Української РСР, ст.ст. 4, 19 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», СУД -
Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про звернення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність, виселення та усунення перешкод у здійсненні права власті - задовольнити .
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_2) за кредитним договором № 11060135000 від 19.10.2006 р., у розмірі 65 256,86 дол. США (шістдесят п'ять тисяч двісті п'ятдесят шість доларів США 86 центів), що згідно курсу НБУ станом на 11.11.2014 складає 1 029 185,52 грн.(один мільйон двадцять дев'ять тисяч сто вісімдесят п'ять гривень 52 копійки), перед Публічним акціонерним товариством «ДЕЛЬТА БАНК» (Код ЄДРПОУ: 34047020, адреса місця знаходження: 01001, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36, корп.Б) звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на нерухоме майно - двокімнатну квартиру під № 77, загальною площею: 43,0 кв.м., житловою площею: 30,6 кв.м., яка знаходиться у будинку АДРЕСА_1, шляхом передачі іпотекодержателю Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» вказаного предмета іпотеки у власність.
Визнати за Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (Код ЄДРПОУ: 34047020, адреса місця знаходження: 01001, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36, корп.Б) право власності на нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру під №77, загальною площею: 43,0 кв.м., житловою площею: 30,6 кв.м., яка знаходиться у будинку АДРЕСА_1.
Виселити та зняти з реєстрації місце проживання та перебування Відповідача, яким є - ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1, дані про яких внесенні до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи.
Зобов'язати ОСОБА_1 передати ПАТ «Дельта Банк» правовстановлюючі документи на предмет іпотеки (свідоцтво про право власності, державний акт), ключі від вхідних дверей (дублікати ключів), документи, що характеризують об'єкт нерухомості (технічний паспорт на будинок), та інші документи передбачені Постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17 жовтня 2013 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_2) на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (р/р № 6499100199, МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020) суму витрат на сплату судового збору у розмірі 3 654,00 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, позивачем в загальному порядку, тобто рішення суду позивачем може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
СУДДЯ: І.А. Бобуйок