Справа: № 695/3932/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Таратін В.О.
Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.
20 листопада 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Хрімлі О.Г.,
суддів: Ганечко О.М.,
Літвіної Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області на постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07 жовтня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області про визнання дій протиправними відносно перерахунку пенсії, як працюючому пенсіонеру, зі зміною стажу та заробітку, -
Постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07.10.2014 року адміністративний позов про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, у відповідності до частин 1, 2 ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії.
З 01 березня 2014 року відповідачем проведено перерахунок пенсії, після проведення якого загальний стаж склав 36 років 11 місяців 22 дні, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати збільшився до 3,84827, середньомісячний заробіток - 7 701,16 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
За змістом ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.
Підпунктом «б» пп. 10 п. 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI частину 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» викладено в новій редакції: «У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону».
Між тим, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 вказане положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV в їх первинній редакції.
Отже, з часу прийняття цього рішення перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону.
28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» п.п. 3 п. 11 якої визначено, що у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.
Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону.
Тобто, фактично цією нормою відновлена редакція ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яка визнана неконституційною.
Таким чином, починаючи з 28 травня 2008 року діють два нормативно-правові акти Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV та Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, які регулюють спірні правовідносини.
При цьому, умови перерахунку пенсії, визначені в наведеному підпункті постанови Кабінету Міністрів України, не відповідають умовам, викладеним в ч. 1 ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції від 09 липня 2003 року № 1058-ІV.
Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, колегія суддів вважає, що при вирішенні даного спору слід застосовувати правила ч. 1 ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для перерахунку пенсії із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні за 2013 рік.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що не підлягає застосуванню для перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам і середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вказаний показник застосовується для обчислення пенсії.
Однак, відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок пенсії здійснюється виключно із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що показник «середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії» застосовується виключно при призначенні пенсії та залишається незмінним під час здійснення перерахунку пенсії на підставі ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24.04.2012 року по справі № 21-11а12, яка відповідно до ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Водночас, колегія суддів зазначає, що главою 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ.
Зокрема, ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка є імперативною нормою, встановлюється перелік адміністративних справ, щодо яких обов'язково застосовується скорочене провадження. Проте, частиною другою цієї статті передбачається можливість розгляду в скороченому провадженні за умови, що вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб. Тобто, лише у випадку залучення до участі у справі третіх осіб адміністративна справа не може бути розглянута в скороченому провадженні.
Крім того, зазначені у ч. 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи, щодо яких застосовується скорочене провадження, можуть бути розглянуті не у скороченому провадженні у випадку, передбаченому частиною четвертою статті 183-2 цього Кодексу з обов'язковим постановленням відповідної ухвали.
Тому, порушення судом першої інстанції особливостей провадження справи, а саме розгляд її не у скороченому провадженні, не є перешкодою для апеляційного її розгляду в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим і оскарження постанови суду першої інстанції здійснюється в порядку, передбаченому частинами восьмою-десятою статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, порушення судом першої інстанції норм процесуального права не призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області - задовольнити.
Постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07.10.2014 року - скасувати та ухвалити нову.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: О.Г. Хрімлі
Судді: О.М. Ганечко
Н.М. Літвіна
Головуючий суддя Хрімлі О.Г.
Судді: Ганечко О.М.
Літвіна Н. М.