18 листопада 2014 року Справа № 63383/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
за участю секретаря судового засідання Андрушківа І.Я.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Буціка В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Довжанської сільської ради на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Довжанської сільської ради, Управління Держкомзему в Тернопільському районі Тернопільської області, ОСОБА_4 про скасування рішень, -
У грудні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Довжанської сільської ради, Управління Держкомзему в Тернопільському районі Тернопільської області, ОСОБА_4 в якому просив скасувати держаний акт ЯК № 416319 на право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,25 га в с. Довжанка Тернопільського району від 20.05.2010 року, скасувати рішення сесії Довжанської сільської ради № 504 від17.09.2009 року «Про передачу ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки площею 0,25 в с. Довжанка Тернопільського району» та скасувати запис щодо державної реєстрації у Державному земельному кадастрі Тернопільської регіональної філії Центру ДЗК при Держкомземі України державного акту ЯК № 416319 від 20.05.2010 року виданого на ім'я ОСОБА_4 на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га в с. Довжанка Тернопільського району.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуваним рішенням Довжанської сільської ради про передачу про передачу ОСОБА_4 земельної ділянки у визначених розмірах було грубо порушено права і свободи позивача, оскільки як наслідок відбулося неправомірне вилучення із користування позивачем частини земельної ділянки та її передача у власність ОСОБА_4 Крім того, позивач зазначає, що видача державного акту на право власності на спірну земельну ділянку та його державна реєстрація відбулися з порушенням чинного законодавства.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 квітня 2011 року позов задоволено частково. Скасовано рішення Довжанської сільської ради від 17 вересня 2009 року №504 в частині розміру земельної ділянки ОСОБА_4, переданої у приватну власність. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Зазначена постанова мотивована тим, що органом місцевого самоврядування було проігноровано факт наявності спору між землекористувачами суміжних земельних ділянок, існування рішення суду в Довжанській сільській раді на момент прийняття оскаржуваного рішення, яким встановлено факт самовільного захоплення ОСОБА_4 частини земельної ділянки довжиною 36 м. і шириною 1,5 м і 3 м на межі будинковолодінь, не взято до уваги дійсні розміри користування сторонами земельних ділянок та прийнято рішення про виділення відповідачу ОСОБА_4 земельної ділянки, частина якої визначена судом як самовільно захоплена. Відтак прийняття оскаржуваного рішення унеможливлює виготовити державного акту на право власності на земельні ділянки в зв'язку із виникненням накладок земельних ділянок в їх розмірах, меж і площ в натурі по плану.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Довжанська сільська рада подала апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить визнати нечинною оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача ОСОБА_4, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема приватизації земельних ділянок, що були надані їм у користування.
Згідно ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
У відповідності до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Довжанської сільської ради від 23.02.1994 року №28 ОСОБА_4 передано у приватну власність земельні ділянки розміром 0,31 (присадибна) та 0.29 (дорізка), а ОСОБА_1 земельні ділянки розмірами 0,34 (присадибна) та 0,06 (дорізка) (а.с. 32).
Рішенням Довжанської сільської ради від 17.09.2009р. №504 внесено зміни в рішення №28 від 23.02.1994р. «Про передачу безоплатно у приватну власність земельних ділянок згідно списку», пункт 1 якого викладено в редакції: «Передати безоплатно у приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за рахунок земель житлової забудови, та для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель, переданих для ведення ОСГ (рілля) в межах населеного пункту згідно даних земельно-кадастрових книг та поданих заяв. Передати у спільну сумісну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (землі житлової забудови) згідно поданих заяв. Затвердити акти обстеження земельних ділянок та надати дозвіл на безоплатну передачу у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (землі житлової забудови) та для ведення особистого селянського господарства (землі, надані для ведення ОСГ (рілля) в межах населеного пункту, як таким, що дійсно користувалися земельними ділянками до 01.01.2002 року (а.с.31).
На підставі вищезазначеного рішення Довжанської сільської ради від 17.09.2009 року №504 у власність ОСОБА_4 було передано земельну ділянку розміром 0,25 га у с. Довжанка, про що видано Державний акт про право власності на земельну ділянку ЯК № 41319 від 25.05.2010 року (а.с.7).
Разом з тим, рішенням Довжанської сільської ради від 09.09.2010р. №637 ОСОБА_1 передано безоплатно у приватну власність земельні ділянки площею 0.25 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель в селі Довжанка із земель житлової забудови села, площею 0,06 га для ведення особистого селянського господарства (рілля), яка була в користуванні в межах населеного пункту с. Довжанка.
В процесі виготовлення технічної документації із землеустрою виявилося, що існує накладка у розмірах суміжної земельної ділянки, переданої згідно оскаржуваного рішення Довжанської сільської ради від 17.09.2009р. №504 у власність ОСОБА_4, яка виникла у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 самовільно була захоплена частина земельної ділянки, що перебувала в користуванні позивача.
Факт самовільного захоплення частини земельної ділянки, що перебувала в користуванні ОСОБА_1 був предметом розгляду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та скасування рішення, яке набрало законної сили. За наслідками розгляду цієї справи було зобов'язано ОСОБА_4 не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні даною земельною ділянкою довжиною 36 м і шириною 1,5 і 3 м на межі їх будинок оволодінь (а.с.8)(рішення Тернопільського районного суду від 21.04.1999 року).
Зокрема, цим судовим рішенням було встановлено що згідно висновку від 05.04.1999 року існуюча межа між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не відповідає плану забудови садиби, виданого Теребовлянською райархітектурою від 28.09.1963 року, де із долученої схеми вбачається, що ОСОБА_4 в бік земельної ділянки ОСОБА_1 внаслідок влаштування останнім підпорної стіни порушила межеві знаки між будівлями по довжині 36 м і ширині 1,5 і 3 м (а.с.8, 36).
Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що згідно наданої Довжанською сільською радою довідки від 08.11.2010р. №117 рішення Тернопільського міськрайонного суду від 21.04.1999р. та від 10.06.1999р. знаходилося в сільській раді з 2006 року.
Відтак, колегія суддів зазначає, що наданою довідкою підтверджується той факт, що сільській раді було відомо про існування спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відносно межі між їх земельними ділянками.
Однак приймаючи оскаржуване рішення, Довжанська сільська рада не встановила і не надала жодної оцінки цій обставині, що свідчить про порушення відповідачем принципів, передбачених ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим, на думку колегії суддів, це рішення прийняте необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позову в цій частині.
Також колегія суддів враховує, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 цього Кодексу до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 17 цього Кодексу компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 цього Кодексу суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 4 даного Кодексу передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
На думку колегії суддів, спір про скасування державного акту є спором про право власності на земельну ділянку, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Згідно з ч. 1 ст. 15 цього Кодексу суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що спір в частині скасування Державного акта на право власності на землю ЯК № 416319 від 20.05.2010 року, виданого ОСОБА_5, не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для закриття провадження у справі в цій частині.
Колегія суддів також враховує ту обставину, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 30.05.2011 року, яке залишене в силі ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 06.10.2011 року та яке набрало законної сили, державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ЯК № 416319, виданий ОСОБА_4, скасовано.
Крім того, колегія суддів зазначає, що позивач подав адміністративний позов до ОСОБА_5 зазначивши її у позовній заяві в якості відповідача проте, як вбачається з матеріалів справи та встановлено в процесі апеляційного розгляду жодних вимог до ОСОБА_4 не пред'явив, а відтак колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
Водночас, колегія суддів зазначає, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 30.05.2011 року, яке набрало законної сили скасовано запис щодо державної реєстрації у Державному земельному кадастрі Тернопільської регіональної філії Центру ДЗК при Деркомзему України державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯК №416319, виданий ОСОБА_4, на підставі рішення сесії Довжанської сільської ради №504 від 17.09.2009 року, на земельну ділянку, площею 0,2500 га, яка розташована в с. Довжанка Тернопільського району Тернопільської області, а отже є обставиною, що не потребує доказування згідно ч.1 ст. 72 КАС України.
За наявності згаданого судового рішення, що набрало законної сили, та з огляду на приписи ч.1 ст.72 КАС України, у апеляційного суду немає підстав для повторного розгляду цього питання, віддтак в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо скасування запису щодо державної реєстрації у Державному земельному кадастрі Тернопільської регіональної філії Центру ДЗК при Держкомземі України державного акту ЯК № 416319 від 20.05.2010 року слід відмовити.
Разом з тим, колегією суддів встановлено, що позовні вимоги були заявлені одночасно до Довжанської сільської ради, які підсудні місцевому загальному суду як адміністративному суду та Управління Держкомзему у в Тернопільському районі Тернопільської області, як органу виконавчої влади, які підсудні окружному адміністративному суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 КАС України, якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.
Отже, в даному випадку має місце спір, який не підсудний місцевому загальному як адміністративному суду.
Згідно з повідомленням Державної судової адміністрації України Тернопільський окружний адміністративний суд розпочав роботу з 01 червня 2008 року, тому відповідно до ст. 22 та абз. 2 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області повинен був передати її на розгляд Тернопільського окружного адміністративного суду.
Відповідно до п. 4 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, розгляд і вирішення справи неповноважним судом.
За наведених обставин суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки вона розглянута і вирішена неповноважним судом та прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 157, 160, 195, 196, 198, 202, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України -
Апеляційну скаргу Довжанської сільської ради задовольнити частково.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 квітня 2011 року у справі № 2а-10731/10 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Довжанської сільської ради від 17.09.2009 року № 504 в частині розміру земельної ділянки ОСОБА_4, переданої у приватну власність.
В частині позовних вимог ОСОБА_1 про скасування державного акту ЯК № 416319 на право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0, 25 га в с. Довжанка Тернопільського району від 20.05.2010 року провадження закрити.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування запису щодо державної реєстрації у Державному земельному кадастрі Тернопільської регіональної філії Центру ДЗК при Держкомземі України державного акту ЯК № 416319 від 20.05.2010 року виданого на і'мя ОСОБА_4 на право власності на земельну ділянку площею 0, 25 га в с. Довжанка Тернопільського району відмовити.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: О.Б. Заверуха
Судді: О.М. Гінда
В.В.Ніколін