Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
04 листопада 2014 року Справа № П/811/2953/14
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу.
До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулася Кіровоградсьа об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - позивач) з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви (а.с.41), просить стягнути з відповідача кошти за податковим боргом з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 48344,71 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує наявністю у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 33560,28 грн. та податку на доходи фізичних осіб у сумі 14784,43 грн. Податковий орган наголошує, що сума узгодженого податкового зобов'язання відповідачем у встановлений законом строк добровільно не сплачена, а відтак - позивач просить стягнути її з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у судовому порядку.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, зазначених в адміністративному позові.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та наголосив, зокрема, що позивач безпідставно заявив до стягнення з ФОП ОСОБА_1 податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у сумі 11045,87 грн та з податку на додану вартість в сумі 29166,66 грн, оскільки такі суми податкових зобов'язань не є узгодженими..
У судове засідання 04 листопада 2014 року сторони не прибули, натомість направили до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с.72,73).
Розглянувши вказану адміністративну справу у порядку письмового провадження, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд
Відповідно до частини першої статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
ОСОБА_1 26 січня 1999 року зареєстрований Виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради як фізичної особи-підприємця з того часу перебуває на обліку у податковому органі як платник податків.
Позивач стверджує про наявність у відповідача податкового боргу на загальну суму 48344,71 грн, який складають несплачені ФОП ОСОБА_1 податкові зобов'язання:
- з податку на доходи фізичних осіб у сумі 14784,43 грн;
- з податку на додану вартість у сумі 33560,28 грн.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено до стягнення з ФОП ОСОБА_1 податковий борг з податку на доходи фізичних осіб на суму 14784,43 грн, який складається із:
- грошового зобов'язання, самостійно нарахованого платником податків у податковій звітності (за розрахунками №9085195423 від 18 січня 2013 року за 2 квартал 2012 року на суму 426,57 грн.; №9085195423 від 18 січня 2013 року за 3 квартал 2012 року - 426,57 грн.; №9085195423 від 18 січня 2013 року за 4 квартал 2012 року - 426,57 грн.; №1400009339 від 01 лютого 2014 року за 1 квартал 2013 року - 595,02 грн.; №1400009339 від 01 лютого 2014 року за 2 квартал 2013 року - 595,02 грн.; №1400009339 від 01 лютого 2014 року за 3 квартал 2013 року - 595,02 грн.; за декларацією про майновий стан і доходи №1400009338 від 01 лютого 2014 року за 2013 рік на суму 673,79 грн.) (а.с.6-9) ;
- грошового зобов'язання, донарахованого відповідачеві податковим повідомленням-рішенням № 0002020171 від 28 березня 2013 року, на суму 11045,87 грн.
У свою чергу, податковий борг відповідача з податку на додану вартість, на думку позивача, складається з 33560,28 грн (у тому числі пені 1012,45 грн.), нарахованих ФОП ОСОБА_1 податковими повідомленнями-рішеннями №0002010171 від 28 березня 2013 року, №0005151706 від 02 вересня 2014 року, №00052111706 від 02 вересня 2013 року, № 0005181706 від 02 вересня 2013 року та № 0005161706 від 09 вересня 2013 року.
Суд зазначає, що підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначається як сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За змістом положень пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання платника податків, самостійно обчислена ним у податковій декларації, вважається узгодженою.
Відтак, у даних правовідносинах самостійно узгодженою відповідачем є сума грошового зобов'язання в розмірі 3738,56 грн. за розрахунками податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб.
Підпунктами 54.3.1-54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового Кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими Податковим Кодексом України (пункт 58.2 статті 58 Податкового кодексу України).
Водночас, суд наголошує, що згідно пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до набрання судовим рішенням законної сили.
Так, за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки податковим повідомленням-рішенням №0002020171 від 28 березня 2013 року відповідачеві нараховано грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 17500,00 грн. (а.с.10,12-18).
З урахуванням переплати в сумі 6454,13 грн, за вказаним податковим повідомленням-рішенням позивачем заявлено до стягнення податковий борг в сумі 11045,87 грн (а.с. 42).
Однак, з матеріалів справи вбачається, що вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене ФОП ОСОБА_1 у судовому порядку. 25 квітня 2013 року Кіровоградським окружним адміністративним судом винесено постанову по справі №811/1114/13-а, якою позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволено повністю (а.с.61-65). Водночас, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року по справі №811/1114/13-а, апеляційну скаргу Кіровоградської ОДПІ - залишено без задоволення, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2013 року - залишено без змін (а.с.66-67).
Таким чином, вказаною ухвалою, яка набрала законної сили, встановлено безпідставне нарахування відповідачеві грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 17500,00 грн., а тому визначене податковим повідомленням-рішенням №0002020171 від 28 березня 2013 року грошове зобов'язання не може вважатися податковим боргом відповідача.
Викладене виключає наявність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині, якою заявлено до стягнення з відповідача податкового боргу на загальну суму 11045,87 грн з податку на доходи фізичних осіб.
З тих самих мотивів суд доходить до висновку про необґрунтованість тверджень позивача про наявність у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість на суму 29166,66 грн, нарахованого податковим повідомленням-рішенням № 0002010171 від 28 березня 2013 року, позаяк вищезазначеною постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №811/1114/13-а визнано протиправним та скасовано також і зазначене податкове повідомлення-рішення (а.с.61-67)
Натомість матеріалами справи підтверджено наявність у ФОП ОСОБА_1 податкового боргу з податку на додану вартість на суму 3381,17 грн.
Так, за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки та камеральних перевірок податковим органом було встановлено порушення відповідачем приписів Податкового кодексу України, що відображені в Актах №70/11-23-17-06 від 02 вересня 2013 року; №74/11-23-17-06/НОМЕР_5 від 02 вересня 2013 року; від 02 вересня 2013 року №72/11-23-17-06; від 02 вересня 2013 року №71/11-23-17-06 (а.с.12-18,20,22,24,26).
На підставі вказаних Актів податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення: від 02 вересня 2013 року №0005151706 на суму 808,73 грн., від 02 вересня 2013 року №0005211706 року на суму 1033,24 грн., від 02 вересня 2013 року №0005181706 року на суму 1261,40 грн., від 09 вересня 2013 року №0005161706 на суму 277,80 грн.(а.с.11,19,21,23,25) на загальну суму 3381,17 грн.
Судом встановлено, що вказані податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися ні в адміністративному порядку, визначеному статтею 56 Податкового кодексу України, ні в судовому порядку. Податковий борг за ними у повному обсязі не сплачено.
Крім того, як вбачається з облікової картки платника податків та розрахунку пені по податку на додану вартість, відповідачеві нараховано також пеню у сумі 1012,45 грн. (а.с. 27,31-36).
Таким чином, податковий борг відповідача - тобто сума грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податків, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк - становить наразі 8132,18 грн (з податку на доходи фізичних осіб - 3738,56 грн та з податку на додану вартість - 4394,62 грн.)
Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, судом встановлено, що Кіровоградською ОДПІ у відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України було направлено відповідачеві податкову вимогу форми "Ф" №8(а.с.28).
Згідно пункту 87.11. статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
На виконання вказаних законодавчих приписів підпунктами 20.1.18, 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; стягувати до бюджетів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Виходячи з викладеного, а також враховуючи, що відповідачем не надано доказів сплати заборгованості з податку на додану вартість та з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 8132,18 грн., суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам та матеріалам справи, підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 8132,18 грн, з яких:
- податку на додану вартість у сумі 4394,62 грн (отримувач УДКСУ у м. Кіровограді, банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, код банку 38037409, МФО 823016, рахунок 31114029700002, код платежу 14010100);
- податку на доходи фізичних осіб 3738,56 грн (отримувач отримувач УДКСУ у м. Кіровограді, банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, код банку 38037409, МФО 823016, рахунок 33211801700002, код платежу 11010500).
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.В. Кравчук