ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"13" листопада 2014 р. Справа № 809/2314/13-а
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Тимощука О.Л.
при секретарі Візінському М.В.
за участю:
представника позивача - Леника Ю.М.,
представника відповідача - Мелінишин С.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Приватного підприємства "Талан",
до відповідача: Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області,
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000382310 від 10.10.2011 р., та №0000542310 від 20.12.2011 р.,-
Приватне підприємство «Талан» (надалі також - позивач; ПП "Талан") звернулося в суд з адміністративним позовом до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області, (надалі також - відповідач; Долинська оДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000382310 від 10.10.2011 року та № 0000542310 від 20.12.2011 року.
27.02.2012 року за результатами розгляду адміністративної справи Івано-Франківським окружним адміністративним судом прийнято постанову, якою позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000382310 від 10.10.2011 року та №0000542310 від 20.12.2011 року.
За результатами апеляційного перегляду постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 року, апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 року залишено без змін.
За наслідками касаційного оскарження ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.06.2013 року касаційну скаргу відповідача задоволено частково, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.02.2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2012 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляду до суду першої інстанції.
29.07.2013 року дана адміністративна справа надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі акту перевірки від 26.09.2011 року №1786/231/25069056 відповідач дійшов помилкових висновків щодо неправильного оформлення та використання позивачем первинних документів, а відтак прийняв незаконні податкові повідомлення-рішення. Натомість первинні документи (договір, податкові та видаткові накладні) оформлені належним чином, а тому позивачем правомірно сформовано валові витрати та податковий кредит. Висновок спеціаліста, котрий проводив почеркознавче дослідження підписів директора не може бути належним доказом у справі з огляду на дослідження ним копій документів, а не оригіналів, а всі в сукупності проведені господарські операції свідчать про реальне здійснення господарської діяльності. Висновки щодо відсутності директора на території України на момент підписання договору, зроблені на підставі окремих вибіркових даних з відомчої підсистеми інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів (система «Аркан») не спростовують факту дійсного укладення договору та реальності здійснення господарських операцій.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги викладені в адміністративному позові підтримав в повному обсязі. Додатково вказав, що висновок почеркознавчої експертизи по зразках підписів ОСОБА_3, не можна вважати належним доказом, оскільки кількість отриманих зразків підписів ОСОБА_3, наявних на заявах при отриманні паспорту громадянина України та закордонного паспорту, які використані для проведення почеркознавчого дослідження є недостатньою для проведення об'єктивного дослідження та не можуть дати достовірного визначення приналежності даного підпису. Вказав, що навіть якщо підписи здійснені не ним на первинних документах, то це ніяк не спростовує реальності проведення господарських операції, оскільки вони були здійснені реально, що підтверджується відповідними доказами, а підписи могли бути проставлені іншим працівником ТзОВ «Ресурс Сервіс» з метою економії часу. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, пояснила суду, що проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача щодо купівлі - продажу ПП «Талан» у ТзОВ «Ресурс Сервіс» газу (пропан-бутан) зрідженого по податку на прибуток за період з 01.06.2010 року по 31.03.2011 року та по податку на додану вартість з 01.02.2011 року по 31.03.2011 року є правомірною, а винесені податкові повідомлення-рішення щодо визначення додаткових зобов'язань по даних видах податків законними. Висновком криміналістичної експертизи з дослідження почерку та підписів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено, що підписи на відповідних первинних документах виконані не ОСОБА_3, а іншою особою, а тому податковий орган правомірно прийшов до висновків про неналежність оформлення первинних документів та як наслідок неможливість, у зв'язку з цим, підтвердження понесених підприємством витрат та правомірності формування податкового кредиту в процесі здійснення господарської діяльності. На підставі даного, просили у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані та зібрані судом докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
26.09.2011 року Долинською оДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток при здійсненні операцій з купівлі-продажу газу (пропан-бутан) зрідженого, придбаного у ТзОВ «Ресурс Сервіс» за період з 01.06.2010 року по 31.03.2011 року та по податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 31.03.2011 року.
Підставою для проведення позапланової перевірки стало видача Долинською оДПІ наказу № 608 від 12.09.2011 року про здійснення перевірки відповідно до п.п.75.1.2 ст.75, п.78.1.1 ст.78 та п.п. 79.1 п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України та у зв'язку з отриманням листа Долинського відділення податкової міліції відділу ПМ Калуської ОДПІ від 12.08.2011 року №4248/7 щодо результатів експертного дослідження зразків підписів директора ТзОВ «Ресурс Сервіс» ОСОБА_3 на первинних документах виданих ПП «Талан». З даним наказом ознайомлений та його копію отримав головний бухгалтер ПП «Талан» у порядку визначеному законодавством (том 1 а.с.111).
За результатами перевірки відповідачем складено акт №1786/231/25069056 від 26.09.2011 року, в якому встановлено порушення позивачем вимог: п.198.6 ст.198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет, в період, що перевірявся, на загальну суму 13 333 грн., в тому числі за лютий 2011р. в сумі 11 897 грн., за березень 2011р. в сумі 1 436 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ (ряд. 18.2) по декларації за лютий 2011р. в сумі 1436 грн.; п. 5.1 пп. 5.2.1, 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 1 538 316 грн., у т. ч. за 1 півріччя 2010р. в сумі 181 990 грн., за три квартали 2010р. в сумі 867 465 грн., за 2010 в сумі 1 469 053 грн., за 1 квартал 2011р. в сумі 69 263 грн. Даний акт підписаний директором ПП «Талан» із зауваженнями (том 1 а.с.16-30).
В акті перевірки відповідач зазначив, що позивачем включено витрати, згідно первинних документів, що суперечать законодавчим та нормативним актам (том 1 а.с.25).
На підставі вищевказаного акту перевірки 10.10.2011 року Долинською оДПІ прийнято три податкові повідомлення-рішення, а саме:
- податкове повідомлення-рішення №0000372310, яким позивачу визначено додаткове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1538316 грн та штрафної (фінансової) санкції в розмірі 384579 грн (всього ПП «Талан» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на один мільйон дев'ятсот двадцять дві тисячі вісімсот дев'яносто п'ять гривень), застосованих за порушення п. 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2., пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» згідно з пунктом 2 підпункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України;
- податкове повідомлення-рішення №0000382310 про сплату 13333,00 грн податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн (всього ПП «Талан» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах), на тринадцять тисяч триста тридцять чотири гривні) застосованих за порушення п. 198.6. ст. 198, п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України згідно п. 2 підпункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України;
- податкове повідомлення-рішення №0000392310 (форма "В4") про сплату штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн. 00 коп. застосованих за порушення п. 198.6. ст. 198, п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України згідно п. 2 підпункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України та згідно п. 7 підрозділу 10 20 Податкового кодексу України (том 1 а.с.31-33).
13.10.2011 року дані податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку до ДПА в Івано-Франківській області шляхом подання первинних скарг, зокрема: на податкове повідомлення-рішення №0000372310 від 10.10.2011р. була подана скарга №1013-2 від 13.10.2011р.; на податкове повідомлення-рішення №0000382310 від 10.10.2011р. була подана скарга №1013-3 від 13.10.2011р.; на податкове повідомлення-рішення №0000392310 (форма "В4") від 10.10.2011р. була подана скарга №1013-1 від 13.10.2011р.(том 1 а.с.34-51).
12.12.2011 року ДПА в Івано-Франківській області прийняла рішення №2929/10/25-019/318/843 про результати розгляду скарги, яким скасувала податкове повідомлення-рішення Долинської оДПІ від 10.10.2011 року №0000372310 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 17315,00 грн (17316 грн. - 1 грн.), а скаргу ПП "Талан" в іншій частині залишила без задоволення (том 1 а.с.55-57).
12.12.2011 року ДПА в Івано-Франківській області, за результатами розгляду скарги ПП «Талан» від 13.10.2011 року, прийняла рішення №2928/10/25-019/317/841 про результати розгляду скарги, яким залишила без змін податкове повідомлення-рішення Долинської оДПІ від 10.10.2011 року №0000382310, та скасувала податкове повідомлення-рішення Долинської оДПІ від 10.10.2011 року №0000392310 (форма "В4") від 10.10.2011р., (том 1 а.с.52-54).
20.12.2011 року Долинською оДПІ надіслано нове податкове повідомлення-рішення №0000542310, яким відображено розмір штрафних санкцій з врахуванням змісту рішення ДПА в Івано-Франківській області №2929/10/25-019/318/843 від 12.12.2011р., про результати розгляду скарги, а саме: збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 1538316 грн за штрафними (фінансовими санкціями) в розмірі 367264 грн (том 1 а.с.58).
Згідно з п. 3.4., пп. 5.1.2 п. 5.1, п. 5.3 "Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків", який затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 985, податкове повідомлення-рішення Долинської оДПІ від 10 жовтня 2011 року №0000372310 вважається відкликаним з 20 грудня 2011 року (з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання).
22.12.2011 року ПП «Талан» подано повторні скарги в адміністративному порядку до ДПС України, за результатами розгляду яких рішенням від 13.01.2012 року ДПС України залишила без змін податкове повідомлення-рішення Долинської оДПІ від 10.10.2011 року №0000372310 з врахуванням рішення ДПА в Івано-Франківській області від 12.12.2011р. №2929/10/25-019/318/843, прийнятого за розглядом скарги (податкове повідомлення-рішення Долинської оДПІ від 20.12.2011р. №0000542310). А рішенням від 18.01.2012 року №1148/6/10-2115 залишила без змін податкове повідомлення-рішення Долинської оДПІ від 10.10.2011 року №0000382310 та в зазначеній частині рішення ДПА в Івано-Франківській області, прийняте за розглядом скарги (том 1 а.с.67-71).
Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями і результатами розгляду скарг, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.
Судом встановлено, що господарські операції позивача з ТзОВ «Ресурс Сервіс» супроводжувалися наступними документами:
- факт виникнення господарських відносин позивач підтвердив договором купівлі-продажу №76РМ-10 від 5 травня 2010 року (на російській мові), за яким ТзОВ «Ресурс Сервіс» (продавець) зобов'язується передати, а ПП «Талан» (покупець) зобов'язується прийняти і оплатити газ скраплений вуглеводний (том 1 а.с.158-159), додатковою угодою №1 від 15 грудня 2010 року до договору купівлі-продажу №76РМ-10 від 5 травня 2010 року (том 1, а.с.160) та додатковою угодою №1 від 05 травня 2010 року (том 1, а.с.161);
- факт придбання товару та формування витрат позивач підтвердив податковими накладними №16 від 02.02.2011 року та №19 від 03.02.2011 року (том 1, а.с.162,163), видатковими накладними (а.с.164-220), журналом-ордером і відомістю по рахунку 631 (а.с.154-157),
- факт оплати позивачем товару підтверджується листом ПАТ «Фольксбанк» ( том 2, а.с.136-139) та платіжними дорученнями (том 2 , а.с.140-203).
В матеріалах справи також міститься нотаріально посвідчена заява ОСОБА_3 про те, що всі підписи на спірних документах виконані ним власноручно (том 1 а.с.226).
Представник позивача в своїх доводах, звертав увагу суду на те, що правочини, які підтверджені належно оформленими первинними документами були схвалені та реалізовані сторонами, тобто вважаються такими, що мали реальне місце в часі, крім того недійсність цих правочинів не визнано в судовому порядку, таким чином, навіть припускаючи, що первинні документи підписані від імені ОСОБА_3 невстановленими особами, вказана обставина не спростовує наявність підстав у позивача для формування валових витрат та податкового кредиту на основі правочинів, які фактично відбулися.
Суд не погоджується із вищенаведеними твердженнями позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
Направляючи справу на новий розгляд в своєму рішенні Вищий адміністративний суд України зазначив, що судам попередніх інстанцій необхідно було поставити питання про проведення експертного дослідження на предмет наявності чи відсутності ознак підроблення підпису директора ТзОВ «Ресурс Сервіс» - ОСОБА_3 в договорі, податкових і видаткових накладних, оскільки встановлення даної обставини має важливе значення для правильного вирішення даної справи, зокрема, щодо правомірності включення позивачем сум до складу валових витрат та податкового кредиту на підставі вказаних податкових накладних.
Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.
Керуючись приписами обов'язковості висновків суду касаційної інстанції, судом вживалися всі можливі процесуальні заходи для відбору підписів громадянина ОСОБА_3 з метою встановлення обставин щодо приналежності підписів на первинних документах, зокрема, договорах, видаткових та податкових накладних директору ТзОВ «Ресурс Сервіс» ОСОБА_3, а також чи громадянин ОСОБА_3 перебував на території України в момент підписання первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано валові витрати та податковий кредит.
Щодо встановлення перебування ОСОБА_3 на території України, судом ухвалою від 18 вересня 2013 року витребувано в Державної прикордонної служби України належним чином засвідчений витяг із системи «Аркан» про перетин кордону з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року щодо громадянина України ОСОБА_3 (том 2, а.с.212-213). Так, на адресу суду 07.10.2013 року надійшов витяг з бази даних Держприкордонслужби з інформацією, що ОСОБА_3 в'їхав на територію України 05.01.2010 року о 08 год. 03 хв., а тому в момент підписання платіжних документів та договорів, ОСОБА_3 перебував на території України.
На виконання вимог Вищого адміністративного суду України в суду також виникла необхідність в отриманні зразків підписів громадянина ОСОБА_4, паспорт серії МН №103704, виданий Комінтернівським РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області, 07.05.2011 року, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.
З цього приводу, судом неодноразово вживалися заходи задля відбору підписів в громадянина ОСОБА_3, а саме: за результатами судового доручення, Харківським окружним адміністративним судом не вдалося розшукати громадянина ОСОБА_3 (том 3 а.с.41-42), з метою відбору в нього вільних підписів; судом здійснено витребування оригіналів документів, що підписувалися ОСОБА_3 в органах державної влади, зокрема, витребувано в Головного управління Державної міграційної служби у Харківській області оригінал анкети отримувача паспорта громадянина України для виїзду за кордон та оригінал "форми-1", на підставі якого виданий паспорт громадянина України ОСОБА_4 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) - всього на трьох аркушах, які містять три вільні зразки підпису ОСОБА_3
З огляду на наявні в матеріалах справи ухвали суду та надані відповіді, судом вжито всіх можливих заходів для відбору зразків підписів ОСОБА_3, зібрати більшу кількість вільних зразків підписів суду не надалося за можливе (том 2 а.с.214-215, 216-217,218-219,235,241).
Таким чином, на стадії дослідження письмових доказів, в суду виникла потреба встановити, чи підписи на документах, копії яких наявні в матеріалах даної адміністративної справи, належать особі ОСОБА_3, як керівнику товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Сервіс», шляхом призначення почеркознавчої експертизи підписів ОСОБА_3, на вказаних документах.
16 червня 2014 року ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду провадження у справі зупинено до отримання результатів почеркознавчої експертизи підписів директора товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс Сервіс» - ОСОБА_3, проведення якої доручено Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при УМВС України в Івано-Франківській області (том 3 а.с.133-136).
07.08.2014 року на адресу суду від Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Івано-Франківській області надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи №09/03-293 від 01.08.2014 року у зв'язку із недостатньою кількістю вільних підписів ОСОБА_3, що унеможливлює проведення експертного дослідження (том 3 а.с.150-151).
За наведених підстав, судом повторно призначено експертизу підписів громадянина ОСОБА_3 та доручено провести дану експертизу Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (том 3 а.с.168-171).
В якості порівняльних зразків використані достовірні зразки підписів громадянина ОСОБА_3, 06.07.1973 р. н. (код НОМЕР_1) в кількості - три підписи, виконані ним на оригіналі заяви про видачу паспорта Ф.1, серія 6928 та анкеті 248533 отримувача паспорта громадянина України для виїзду за кордон (том 3, а.с.124-128).
Перед експертною установою суд поставив питання: - чи виконаний підпис громадянином ОСОБА_3, чи іншою особою на оригіналах первинних документів?;
- встановити чи підписи ОСОБА_3, чи іншої особи на вищевказаних документах виконані на дату виготовлення цих документів?
Так, 30.10.2014 року на адресу суду надійшов висновок №3418 судової технічної експертизи, з інформацією, що встановити давність виконання підписів від імені ОСОБА_3 на вищевказаних документах не вдається можливим у зв'язку із відсутністю необхідного для цього технічного обладнання (том 3 а.с.185-187).
31.10.2014 року на адресу суду надійшов висновок №1299 криміналістичної експертизи з дослідження почерку та підписів за матеріалами адміністративної справи №809/2314/13-а, що складений 28 жовтня 2014 року (том 3 а.с.190-195). У висновку встановлено, що підписи від імені ОСОБА_3 на вищевказаних документах, оригінали яких направлялися для експертного дослідження виконані не ОСОБА_3, а іншою особою із застосуванням технічних засобів, зокрема перемальовкою «на просвіт» з якихось моделей або один з одного.
Таким чином, суд дійшов до переконання, що твердження ОСОБА_3, який в спірних період являвся директором ТзОВ «Ресурс Сервіс» про те, що ним здійснені підписи на договорах та бухгалтерських документах особисто, що підтверджувалося нотаріально засвідченою заявою (том 1 а.с.226) не відповідають дійсності, а віднесені валові витрати та сформований податковий кредит на базі первинних документів, що підписані невстановленою особою є такими, що сформовані неправомірно без належних на те підстав.
Відповідності до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
А згідно з абз.4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 даного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до п. 7.1 ст. Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.
Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 зазначеного Закону України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України № 2755-VI, від 02.12.2010 року, а тому на спірні правовідносини, в тому числі, розповсюджуються приписи Податкового кодексу України.
Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року, із змінами та доповненнями, визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Із змісту частини другої статті 9 цього Закону вбачається, що первинні та зведені облікові документи серед обов'язкових реквізитів повинні містити посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а також особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, в тому числі, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Вимоги щодо оформлення податкових накладних врегульовані чинним наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 року № 1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р., за №1333/20071 (надалі - Порядок).
Так, за змістом пункту 1 Порядку податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Згідно з пунктом 16 Порядку усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.
З огляду на вищенаведене, беручи до уваги той факт, що первинні документи від імені уповноваженої особи ТзОВ «Ресурс Сервіс», підписані невстановленими особами, із застосуванням технічних засобів, зокрема перемальовкою «на просвіт» з якихось моделей або один з одного, суд погоджується із висновками відповідача про безпідставність формування позивачем на їх основі валових витрат та податкового кредиту.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі №21-421а11, за змістом правових висновків якої слідує, що виписані від імені невстановлених осіб податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.
Вказані висновки розповсюджуються, в тому числі, на правовідносини, пов'язані із правомірністю визначення валових витрат на підставі видаткових накладних, підписаних невстановленими особами.
Відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
За наведених підстав та вказаних правових норм, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.
Постанова складена в повному обсязі 18.11.2014 року.