Справа: № 371/1631/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Рудик Ю.В. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
Іменем України
18 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Зубрицькому Д.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Миронівського районного суду Київської області від 19.09.2014 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: визнати незаконною бездіяльність виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області щодо ненадання на адвокатський запит адвоката ОСОБА_2 № 37/1 від 28.04.2014 засвідченої копії рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області № 270 від 13.07.2010 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб»; зобов'язати виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області надати адвокату ОСОБА_2 засвідчену копію рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області № 270 від 13.07.2010 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб».
Постановою Миронівського районного суду Київської області від 19.09.2014 позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи 22.12.2013 між замовником - товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Лігал Едвайс» та виконавцем адвокатом ОСОБА_2 укладено договір про збір документів, необхідних для звернення товариства до суду відповідної юрисдикції із позовом щодо майнових прав на об'єкт нерухомості - четвертий поверх у капітальній споруді «Адміністративний будинок з магазином» за адресою м. Біла Церква вул. Олеся Гончара, 1а/42а.
На виконання умов договору замовник уповноважив виконавця направляти адвокатські запити до будь-яких підприємств, установ, організацій всіх форм власності і підпорядкування органів місцевого самоврядування у т. ч. виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, КП КОР «Південне БТІ», ВГІРФО Миронівського РВ ГУ МВС України в Київській області та будь-яких інших, бути представником замовника в них, вчиняти всі інші необхідні процесуальні дії, пов'язані із надання правової допомоги замовнику.
25.02.2014 позивачем на ім'я голови Білоцерківської міської ради Київської області Савчука В.П. рекомендованим листом був направлений адвокатський запит № 37 щодо надання засвідчених копій рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області № 270 від 13.07.2010 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб» та копії всіх документів, на підставі яких було прийняте таке рішення виконавчого комітету, а також копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого управлінням житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради від 15.07.2010 на вищезазначене нежитлове приміщення площею 237, 1 м.кв., розташоване на четвертому поверсі у капітальній споруді «Адміністративний будинок з магазином» за адресою м. Біла Церква вул. Олеся Гончара, 1а/42а Київської обл.
Не отримавши відповіді позивач повторно 28.04.2014 направив аналогічний адвокатський запит № 37/1, який було вручено адресату 06.05.2014. Позивач зазначає, що жодної відповіді на вказаний запит, а також копії необхідних документів йому безпідставно не було надано.
Натомість виконавчим комітетом за підписом його керуючого справами позивачу було надано письмову відповідь датовану 14.05.2014 № 1623/1-10, якою заявнику відмовлено у наданні рішення виконкому від 13.07.2010 у зв'язку з тим, що воно містить інформацію з обмеженим доступом про громадян та може бути видане за згодою особи, якої воно стосується.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що посилання відповідача на ті обставини, що запитувана інформація є інформацією з обмеженим доступом спростовується письмовими додатками, наданими відповідачем на заперечення адміністративного позову, до яких прикладена засвідчена копія рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області від 13.11.2010 за № 270, надавати яку відповідача суд не зобов'язував, а тому вимоги позивача є обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки своєчасно надав повні та обґрунтовані відповіді на запити адвоката.
Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про інформацію», інформація - є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Згідно з ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Статтею 6 Закону України «Про інформацію» передбачено, що право на інформацію забезпечується: створенням механізму реалізації права на інформацію; створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів; обов'язком суб'єктів владних повноважень інформувати громадськість та засоби масової інформації про свою діяльність і прийняті рішення; обов'язком суб'єктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи або відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; здійсненням державного і громадського контролю за додержанням законодавства про інформацію; встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію.
Право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Згідно ст. 21 Закону України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
До інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені такі відомості: про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту; про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці людей; про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення; про факти порушення прав і свобод людини і громадянина; про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб; інші відомості, доступ до яких не може бути обмежено відповідно до законів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З матеріалів справи вбачається, що 03.03.2014 за вих. № 750/1-10 за підписом заступника міського голови Джегур Г.В. та 14.05.2014 за вих. № 1623/1-10 за підписом керуючого справами виконавчого комітету міської ради Дудка І. адвокату ОСОБА_2 на його письмові звернення направлена відповіді по суті запитуваної інформації про те, що рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради № 270 від 13.07.2010 містить інформацію з обмеженим доступом про громадян та може бути видане за згодою особи, якої воно стосується.
Колегія суддів вважає, що рішення суб'єкта владних повноважень не може бути віднесено до інформації з обмеженим доступом. Більш того, рішення виконкому Білоцерківської міськради № 270 від 13.07.2010 стосується визнання права власності на нерухоме майно за юридичною особою TOB «Інтергруп-ЛДН», про що свідчить свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 15.07.2010. Вказане товариство також знаходиться за адресою м. Біла Церква вул. Олеся Гончара, 1а/42а Київської обл., тоді як ТОВ «Юридична компанія «Лігал Едвайс» має намір звернутися до суду із позовом щодо майнових прав на об'єкт нерухомості - четвертий поверх у капітальній споруді «Адміністративний будинок з магазином» за адресою м. Біла Церква вул. Олеся Гончара, 1а/42а.
Також, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не може бути обмежено, доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину. Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Крім того, посилання відповідача на ті обставини, що запитувана інформація є інформацією з обмеженим доступом спростовується письмовими додатками, наданими відповідачем на заперечення адміністративного позову, до яких прикладена засвідчена копія рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області від 13.11.2010 за № 270, надавати яку відповідача суд першої інстанції не зобов'язував.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області протиправно не надав на адвокатський запит адвоката ОСОБА_2 № 37/1 від 28.04.2014 засвідченої копії рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області № 270 від 13.07.2010 «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб», а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області залишити без задоволення, а постанову Миронівського районного суду Київської області від 19.09.2014 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.,
Шурко О.І.
Повний текст ухвали виготовлений 20.11.2014.
.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.