м. Миколаїв
05.11.2014 р. Справа № 814/3302/14
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за поданнямБаштанської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Миколи Аркаса, 2, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
проподання про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна,
Позивач звернувся до суду з поданням про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ФОП ОСОБА_1
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що працівники ДПІ не були допущені до проведення документальної позапланової виїзної перевірки за наявності передбачених законом підстав та необхідних документів, оформлених належним чином. А відтак, на забезпечення виконання платником податків своїх зобов'язань, ДПІ прийнято рішення про застосування адміністративного арешту платника податків.
Відповідач заперечень не надав, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно.
Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України.
З'ясував всі фактичні обставини, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що подання належить задоволенню, виходячи з наступного:
На підставі направлень виданих Головним управлінням Міндоходів у Миколаївській області від 15.10.2014 № 1034/14-29-03-01-36 та № 1035/14-29-03-01-36 згідно п.п.80.2.3 п.80.2 ст.80, п.82.3 ст.82 Кодексу та відповідно до наказу Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 15.10.2014 № 716 «Про проведення фактичної перевірки» ФОП ОСОБА_1
31.07.2014 головним державним ревізором-інспектором Федоровичем О.О. та головним державним ревізором-інспектором Крамар Г.З. ГУ Міндоходів у Миколаївській області, з метою проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 з метою здійснення контролю за дотриманням порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв на державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснено вихід за адресою АДРЕСА_2
Копію наказу на проведення перевірки та направлення на проведення перевірки було пред'явлено особисто ОСОБА_1 Отримати копію наказу на проведення перевірки та направлення на проведення перевірки ОСОБА_1 відмовився, про що складено Акт відмови від підписання направлення на проведення перевірки від 16.10.2014 та повідомив про недопуск до проведення перевірки.
У зв'язку з недопуском до проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 з метою здійснення контролю та дотриманням законодавства в частині виробництва та обліку, зберігання, транспортування та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, цільового використання спирту платника податків перевіряючими було складено Акт від 16.10.2014 № 0125/14/29/22/НОМЕР_1 про відмову у допуску до проведення фактичної перевірки
Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок передбачено ст. 81 Податкового кодексу України.
Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків
(його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
В порушення вимог законодавства ФОП ОСОБА_1, безпідставно не допущено перевіряючих до проведення фактичної перевірки.
Відповідно п. 94.1 ст. 94 Кодексу адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (пп. 94.2.3. п. 94.2 ст. 94 Кодексу).
Пункт 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України визначає, що керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.
Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013р. № 568.
Рішенням Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 29.10.2014 № 2 застосовано умовний адміністративний арешт майна ФОП ОСОБА_1 з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.
Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном (п.94.5 ст.94 Кодексу).
Згідно з п.2 ч. 1 ст. 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання щодо підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Враховуючи те, що перевіряючими було дотримано вимог ст. 81 ПК України щодо умов та порядок допуску до перевірки та її проведення, суд не знаходить підстав для відмови у допуску для проведення перевірки, а відтак, вимоги, викладені у поданні щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, обґрунтовані та належать задоволенню.
Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України,
Подання Баштанськоїоб'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - задовольнити.
Підтвердити обгрунтованість умовного адміністративного арешту майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1), що знаходиться за адресою:м. Новий Буг, Новобузького району Миколаївської області, застосований Рішенням ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській обслаті № 2 від 29.10.2014 року.
Постанова належить негайному виконанню.
Постанову може бути оскаржено в порядку, передбаченому статтями 1833, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня її проголошення або з дня отримання копії постанови у випадках, встановлених статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н. В. Лісовська