18 листопада 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,
суддів: Левенця Б.Б., Шиманського В.Й.
при секретарі: Прохоровій В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсними договору дарування заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 09 вересня 2014 року,
ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.09.2014 року позовну заяву повернуто з підстав непідсудності справи даному суду.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для вирішення питання про відкриття провадження до суду першої інстанції. Посилається на неправильне застосування норм процесуального права. А саме, вважає, що справа підлягає розгляду у Шевченківському районному суді м. Києва, оскільки до спадкового майна входить квартира, яка знаходиться у Шевченківському районі та відповідачі зареєстровані у цьому районі.
Апелянт у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомив, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у його відсутності, за правилами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Справа № 761/20870/14-ц
Апеляційне провадження № 22-ц-796/13818/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Малинников О.Ф.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.
ОСОБА_2 просила апеляційну скаргу задовольнити та пояснила, що АДРЕСА_1 раніше відносилася до Святошинського району м. Києва, проте на теперішній час вона відноситься до Шевченківського району.
Вислухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 дослідивши надані матеріали, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву для звернення до суду за місцезнаходженням майна, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пред'явлено вимоги про визнання недійсним договору дарування, а предметом цього договору є нерухоме майно, яке не знаходиться на території Шевченківського району м. Києва та на дані правовідносини розповсюджуються правила виключної підсудності.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позов про визнання договору дарування квартири має бути пред'явлений за місцем знаходження цієї квартири, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або його основної частини.
Разом з тим, спірна квартира знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що територіально відноситься до Шевченківського району м. Києва.
Такі дані колегією суддів перевірені у мережі інтернет та дані обставини підтверджені відповідачкою у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 09 вересня 2014 року скасувати з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий
Судді