19 листопада 2014 року Справа № 914/164/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. - головуючого,
Мележик Н.І.,
Самусенко С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25 вересня 2014 року у справі № 914/164/14 Господарського суду Львівської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", м. Львів, про визнання недійсним одностороннього правочину про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог,
за участю представників сторін:
позивача - Іванкіна Ю.Б. (до. № 14-91 від 18.04.14);
відповідача - Станько М.М. (дов. № 07/1-3116 від 29.04.14),
У січні 2014 року позивач ПАТ "НАК "Нафтогаз України" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" про визнання недійсним одностороннього правочину про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Вказував, що 20.12.13 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" отримав від ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" заяву № 3 від 17.12.13 про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Зазначав, що згідно вказаної заяви підставою до припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог є те, що ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" має заборгованість перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в сумі 252 038,53 грн. на підставі договору купівлі-продажу природного газу № 14/2109/11 від 30.09.11, а ПАТ "НАК "Нафтогаз України" має заборгованість перед ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" в сумі 32 998 615,11 грн. на підставі договору купівлі-продажу природного газу № 13-260-Н від 04.01.13.
Посилаючись на безпідставність нарахування відповідачем пені та штрафу за порушення ПАТ "НАК "Нафтогаз України" умов договору купівлі-продажу природного газу № 13-260-Н від 04.01.13, що унеможливлює зарахування однорідних вимог на підставі ст. 601 ЦК України, позивач просив визнати вказаний односторонній правочин ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" недійсним.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 25 лютого 2014 року (суддя Мороз Н.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25 вересня 2014 року (колегія суддів у складі: Якімець Г.Г. - головуючого, Кордюк Г.Т., Кравчук Н.М.), в позові відмовлено.
Судові акти мотивовані посиланнями на наявність зустрічних однорідних вимог між сторонами, що відповідно до ст. 601 ЦК України є підставою до їх зарахування.
У касаційній скарзі ПАТ "НАК "Нафтогаз України", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст.ст. 203, 215, 601 ЦК України та ст.ст. 32, 34, 43 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про задоволення його вимог.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 30.09.11 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (покупець) був укладений договір № 14/2109/11 купівлі-продаж природного газу, згідно якого продавець зобов'язався передати у власність покупця з 01.10.11 по 31.12.12 природний газ у визначених договором обсягах, а покупець - прийняти та здійснити оплату газу на умовах договору.
Судами встановлено, що продавцем свої договірні зобов'язання виконано належним чином, проте покупцем невчасно здійснювались розрахунки за отриманий природний газ, в зв'язку з чим позивачем нараховано відповідачу штрафні санкції в сумі 252 038, 53 грн.
Правомірність вимог ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення вказаних штрафних санкцій в сумі 252 038, 53 грн. є предметом розгляду у справі № 914/4146/13 Господарського суду Львівської області, розгляд якої ухвалою вказаного суду від 23.01.14 зупинено до вирішення спору у даній справі.
Водночас, судами встановлено, що 04.01.13 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (покупець) був укладений договір № 13-260-Н купівлі-продажу природного газу, згідно якого продавець зобов'язався у 2013 році передати у власність покупця природний газ у визначених договором обсягах, а покупець - прийняти та здійснити оплату газу на умовах договору.
Згідно п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Не пізніше 5-го числа, місяця наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акта приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець, не пізніше 8-го числа місяця наступного за місяцем продажу газу, зобов'язується повернути покупцеві один примірник, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту (п. 3.4 договору).
Судами встановлено, що 08.02.13 на виконання умов договору № 13-260-Н відповідачем надіслано на адресу позивача підписані та скріплені печатками ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" акти приймання-передачі природного газу за січень 2013 року, 07.03.13 - за лютий 2013 року, 09.04.13 - за березень 2013 року.
Проте, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" зазначені акти не підписано та відповідачу не повернуто.
02.12.13 відповідачем повторно надіслано на адресу позивача підписані та скріплені печатками відповідача акти приймання-передачі природного газу за вказаний період.
У зв'язку з неналежним виконанням позивачем умов договору № 13-260-Н, відповідачем відповідно до ст. 231 ГК України нараховано позивачу штрафні санкції та проценти на загальну суму 32 998 615,11 грн. та направлено претензію № 06-7775 від 02.12.13 про передачу недопоставленого обсягу природного газу, сплату неустойки за несвоєчасне виконання зобов'язання та відсотків за користування коштами попередньої оплати.
17.12.13 ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" звернувся до ПАТ "НАК "Нафтогаз України" з заявою № 3 про припинення зобов'язань відповідача по сплаті заборгованості в сумі 252 038,53 грн. за договором № 14/2109/11 від 30.09.11 на користь позивача зарахуванням зустрічних однорідних вимог шляхом зменшення дебіторської заборгованості ПАТ "НАК "Нафтогаз України" зі сплати 0,1 % пені в сумі 252 038,53 грн. за прострочення останнім виконання негрошового зобов'язання, що виникло на підставі порушення позивачем умов договору № 13-260-Н від 04.01.13.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач має заборгованість перед позивачем згідно договору купівлі-продажу природного газу № 14/2109/11 від 30.09.11, а позивач має заборгованість перед відповідачем на підставі договору купівлі-продажу природного газу № 13-260-Н від 04.01.13, що свідчить про однорідність вимог та у відповідності до ст. 601 ЦК України є підставою до зарахування зустрічних вимог.
Проте, погодитись з такими висновками судів в повному обсязі не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Умовою, за наявності якої можливе припинення зобов'язання зарахуванням, є ясність вимог, коли між сторонами немає спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.
Враховуючи, що позивач після отримання заяви відповідача про вчинення одностороннього правочину по зарахуванню зустрічних однорідних вимог звернувся з даним позовом до суду, з чого вбачається, що він протиставляє вимозі відповідача певні заперечення, суд в межах провадження у даній справі зобов'язаний був встановити дійсність (підстави, характер, розмір, настання терміну сплати) вимог відповідача щодо яких останній вчинив правочин по зарахуванню однорідних вимог позивача.
Між тим, дійшовши висновків про наявність у позивача обов'язку сплатити відповідачу пеню, в сумі на яку здійснено зарахування вимог, суди належним чином не встановили підстав та розміру нарахування відповідачем 0,1 % пені за прострочення виконання позивачем негрошового зобов'язання, зокрема, не надали належної правової оцінки п. 6.1 договору № 13-260-Н від 04.01.13 щодо пов'язаності обставин підписання позивачем актів приймання-передачі з обов'язком відповідача оплатити отриманий природний газ.
Таким чином, обставини, що є істотними для правильного вирішення спору, господарськими судами не були з'ясовані, у зв'язку з чим висновки судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог є передчасними.
Посилання ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" у відзиві на касаційну скаргу на постанови Вищого господарського суду України від 02.07.14 у справі № 914/165/14 та від 18.09.14 у справі № 914/514/14, якими вирішено аналогічні спори, не заслуговують на увагу суду, оскільки з їх змісту не вбачається встановлення судами попередніх інстанцій обставин безспірності вимог за спірними односторонніми правочинами.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають з вище зазначених підстав, тому їх не можна вважати законними та обґрунтованими.
Оскільки передбачені ст. 1117 ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, постановлені у справі рішення та постанова підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, надати належну правову оцінку п. 6.1 купівлі-продажу природного газу № 13-260-Н від 04.01.13, встановити правомірність вимог відповідача, на підставі вказаного договору, щодо яких останнім вчинено односторонній правочин по зарахуванню однорідних зустрічних вимог позивача, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25 вересня 2014 року та рішення Господарського суду Львівської області від 25 лютого 2014 року у справі № 914/164/14 скасувати.
3. Справу № 914/164/14 передати на новий розгляд до Господарського суду Львівської області в іншому складі суду.
Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська
Судді: Н.І. Мележик
С.С. Самусенко