18 листопада 2014 року Справа № 916/2567/14
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Одеса
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.10.2014
зі справи № 916/2567/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Маша и Медведь", м.Москва (далі - Товариство)
до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Одеса (далі - Підприємець)
про стягнення 73080,00 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - Димова Н.С.;
відповідача - не з'явився.
У червні 2014 року Товариство звернулося з позовом про стягнення з Підприємця компенсації у розмірі 73080,00грн. за порушення виключних авторських прав.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.09.2014 (суддя Степанова Л.В.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.10.2014 (колегія суддів у складі: Мишкіна М.А. - головуючий суддя, судді Будішевська Л.О., Бєляновська В.В.) у частині зупинення провадження у справі, призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності та зупинено провадження у справі на підставі пункту 1 частини другої статті 79 ГПК України.
У прийнятті зазначених судових рішень попередні судові інстанції виходили з необхідності застосування спеціальних знань для правильного вирішення наявного спору, що потребує призначення відповідного експертного дослідження та зупинення провадження у справі.
У касаційній скарзі Підприємець просить Вищий господарський суд України скасувати ухвалу місцевого суду від 09.09.2014, постанову апеляційного суду від 02.10.2014 внаслідок їх прийняття з порушенням норм процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд Одеської області ухвалою від 09.09.2014 призначив судову експертизу стосовно об'єктів інтелектуальної власності із встановленням кола питань, які мають бути роз'яснені судовим експертом (ст. 41 ГПК України), та одночасно зупинив провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи.
Даним обставинам апеляційний суд дав належну оцінку і правомірно зазначив, що підстави зупинення провадження у справі відповідають вимогам ст. 79 ГПК України.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною у зв'язку з тим, що не містить мотивів призначення судової експертизи, а також на те, що проти її проведення заперечували сторони, були предметом судового дослідження в суді апеляційної інстанції і обґрунтовано не взяті ним до уваги з тих підстав, що відповідно до ст.ст. 41, 106 ГПК України не передбачено право сторін оскаржувати ухвалу про призначення і проведення судової експертизи, оскільки відповідно до ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, суд вправі призначити судову експертизу з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору. Призначивши за справою судову експертизу, суд згідно з вимогами, що передбачені пунктом 1 частини другої статті 79 ГПК України, мав право зупинити провадження у справі.
Таким чином, оскаржувані рішення попередніми судовими інстанціями прийняті в межах наданих їм повноважень та без порушення приписів статей 41, 79, 86 ГПК України, а тому передбачені законом підстави для їх скасування в касаційному порядку відсутні.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Ухвалу господарського суду Одеської області від 09.09.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.10.2014 зі справи № 916/2567/14 залишити без змін, а касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Харченко