Справа: № 742/3332/14 Головуючий у 1-й інстанції: Циганко М.О. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
Іменем України
13 листопада 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області на Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області, в якому просила визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області щодо перерахунку пенсії та зобов'язати управління Пенсійного фонду країни в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області перерахувати мені пенсію призначену відповідно до Закону України «Про державну службу» з моменту її призначення з включенням до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення - 3356,17 грн., матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань - 2818,93 грн. та індексації - 11,16 грн.
Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04 серпня 2014 року зазначений адміністративний позов - задоволено.
Не погоджуючись з вказаною Постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права та процесуального права.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність дій відповідача та, виходячи з встановлених обставин справи, вважає наявними законні підстави для задоволення вимог.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 29.08.2011 року позивачу Управлінням Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області було призначено пенсію за віком, згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу».
Обчислення розміру пенсії було здійснено на підставі поданих довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до вказаного закону. Позивач отримує пенсію за віком станом на 01.07.2014 року у розмірі 1826 грн. 86 коп.
Встановлено, що при розрахунку пенсії не було враховано виплати матеріальної допомоги на оздоровлення і соціально-побутові питання та індексація заробітної плати, які за період з 01.08.2009 року по 31.07.2011 року становлять 6186 грн. 26 коп., що зазначені в довідці, яка видана їй відповідачем від 28.05.2014 року за №03-36/888. З вказаних сум було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Вирішуючи даний спір, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду звертає увагу на таке.
Згідно п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальне звання, вислугу років при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» враховується в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії.
Згідно ч.6 ст.33 Закону України «Про державну службу» державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Тобто, надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, які вказані позивачем, та матеріальна допомога в розумінні статті 33 Закону України «Про державну службу» належать до додаткових видів грошового забезпечення і приймаються при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільненні зі служби після їх запровадження.
Відповідно до вимог ст.37-1 Закону України «Про державну службу» у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Вказана правова позиція відображена у Постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012р. по справі №21-430а11 та, на підставі ст.244-2 КАС України, є обов'язковою для застосування.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що види оплати праці та інших виплат, які враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для перерахунку пенсії, не повинні виходити із складової заробітної плати, яку отримував державний службовець на час виходу на пенсію, оскільки таке звуження суперечить ст.37-1 Закону України «Про державну службу».
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 2, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуках та Прилуцькому районі Чернігівської області на Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04 серпня 2014 року - залишити без задоволення.
Постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04 серпня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма
.
Головуючий суддя Аліменко В.О.
Судді: Безименна Н.В.
Кучма А.Ю.