Справа: № 2а-2442/11 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур І.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
19 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Гром Л.М.
Міщук М.С.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва на постанову Святошинського районного суду м.Києва від 05 квітня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва, Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району в м.Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва, Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району в м.Києві про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.
Постановою Святошинського районного суду м.Києва від 05 квітня 2011 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно п. 2 ч. 1 статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС та є інвалідом ІІ групи, захворювання якого пов'язане з ліквідацією наслідків на ЧАЕС.
Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 50 Закону України № 796-XII визначено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах, зокрема: інвалідам II групи - 75 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України № 796-XII, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Всупереч ст. ст. 50 та 54 Закону України № 796-XII, позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному, відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 та від 16.07.2008 р. № 654.
З огляду на те, що Закон України № 796-XII має вищу юридичну силу в порівняні з Постановами Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 та від 16.07.2008 р. № 654, колегія суддів вважає, що відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 50, 54 зазначеного Закону.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність у позивача права на перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії в розмірі, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі відповідача не знайшли свого підтвердження, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому скасуванню не підлягає.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України, ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає, як така, що постановлена за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в справах, розгляд яких передбачено п. 2 ч. 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва - залишити без задоволення.
Постанову Святошинського районного суду м.Києва від 05 квітня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.
.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.