Справа № 643/16816/13 -ц Головуючий 1-ї інстанції - Єлізаров І.Є.
Провадження № 22-ц/790/7810/14 Доповідач - Піддубний Р.М. Категорія: «договірні правовідносини»
12 листопада 2014 року м. Харків
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого судді: Піддубного Р.М.,
суддів: Швецової Л.А., Бровченка І.О.,
при секретарі: Новокщоновій І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 03 липня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права наступного іпотекодержателя, -
встановила:
У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернувся з до суду з позовом, мотивуючи який зазначив, що 26 січня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до умов якого остання отримала 10 880 доларів США та зобов'язалась повернути вказану суму частинами (з розстроченням), але не пізніше 26 січня 2010 року. Того ж дня, з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором між сторонами було укладено та посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 договір іпотеки, згідно з яким ОСОБА_8 передала ОСОБА_3 в іпотеку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1. Посилаючись на те, що за укладеним 17 лютого 2011 року між ним та ОСОБА_3 договору цесії він набув право вимоги за договором позики від 26 січня 2009 року, а рішенням Московського районного суду м. Харкова 19 березня 2013 року стягнуто з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за договором позики від 26 січня 2009 року в розмірі 487 446 грн. 77 коп., ОСОБА_1 просив визнати за ним право наступного, після ОСОБА_3, іпотекодержателя предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_1 - відповідно до договору іпотеки від 26 січня 2009 року, з проведенням державної реєстрації його прав наступної іпотеки у встановленому законом порядку.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 03 липня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким заявлений ним позов задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що за укладеним 17 лютого 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 договором цесії до останнього перейшло право вимоги за договором позики від 26 січня 2009 року, права вимоги за договором іпотеки позивач у встановленому законом порядку не набув, а тому відсутні підстави для визнання за ОСОБА_1 права іпотекодержателя.
Колегія суддів погоджується з такими висновками з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що 26 січня 2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до умов якого остання отримала 10 880 доларів США та зобов'язалась повернути вказану суму частинами (з розстроченням) у строк до 26 січня 2010 року.
Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою.
Окремим видом застави є іпотека (ч. 1 ст. 575 ЦК).
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ст. 3 Закону).
26 січня 2009 року з метою забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним договором позики між сторонами було укладено та посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 договір іпотеки, згідно з яким ОСОБА_8 передала ОСОБА_3 в іпотеку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1.
Згідно з ч. 1 , 2 ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК).
Статтею 514 ЦК передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
17 лютого 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у простій письмовій формі було укладено договір відступлення права вимоги (цесії).
Відповідно до п.1 вказаного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, ОСОБА_3 відступив, а ОСОБА_1 набув право вимоги і став кредитором (позикодавцем) за договором позики між ОСОБА_3 і ОСОБА_2, укладеним 26 січня 2009 року та посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7
Встановивши, що предметом укладеного 17 лютого 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 договору цесії є лише права первісного кредитора у зобов'язанні, що виникло на підставі договору позики від 26 січня 2009 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що право вимоги за договором іпотеки позивач за вказаним договором не набув, а тому відсутні правові підстави для задоволення заявленого ОСОБА_1 позову.
Оскільки судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 03 липня 2014 року залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді