Справа № 632/2764/13-к Головуючий1 інстанції: ОСОБА_1 ,
Провадження № 11кп/790/581/14 Доповідач : ОСОБА_2
Категорія: ч.1ст.289КК України
10 липня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
за участю прокурора ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова кримінальне провадження № 120113220400000785 за ч.1 ст. 289 КК України у відношенні:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова,
проживаючого: АДРЕСА_1 ,
за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_8 на вирок Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 18 березня 2014 року, -
Цим вироком ОСОБА_9 засуджений за ч. 1 ст. 289 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_9 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, та на нього покладені обов'язки передбачені ст.. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти про зміни місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Також присуджено стягнути з ОСОБА_9 195 грн. 60 коп. судових витрат на користь держави. Вирішена доля речових доказів.
Згідно вироку, ОСОБА_9 , 10 липня 2013 року у вечері, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, з метою використання його для проїзду, знаходячись за адресою АДРЕСА_2 , відкрив двері та проник в автомобіль « Ford Eskort», д/н НОМЕР_1 вартістю 12230 грн., який належить ОСОБА_8 ..
Зламавши замок запалювання за допомогою викрутки, ОСОБА_9 завів його та поїхав у напрямку 4 м-ну м. Первомайський Харківської області, таким чином незаконно заволодів автомобілем. Після чого поїхав в с. Ржавчик Первомайського району Харківської області де скоїв ДТП, внаслідок якого було пошкоджено автомобіль.
В апеляції потерпілий ОСОБА_8 просить вирок скасувати та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_9 покарання, пов'язане з реальним позбавленням волі. Вважає, що судом необґрунтовано було застосовано до обвинуваченого положення ст.. 75 КК України щодо звільнення від відбування призначеного покарання. Так, ОСОБА_9 не вжив жодних заходів для відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди. Це свідчить про відсутність у нього щирого каяття, яке врахував суд при ухваленні вироку в якості пом'якшуючої обставини. Зазначає також, що суд не роз'яснив йому право заявити цивільний позов, чим істотно порушив його процесуальні права на захист своїх інтересів.
Заслухавши доповідь судді, потерпілого, який просив задовольнити апеляційну скаргу та ухвалити новий вирок, яким призначити покарання у виді позбавлення волі на 3 роки; прокурора, який вважав, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки покарання призначено з урахуванням вимог законодавства, а відшкодування матеріальної шкоди потерпілому можливе в порядку цивільного судочинства; обвинуваченого ОСОБА_9 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Висновок суду про доведеність обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення і правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст.289 КК України в апеляційних скаргах не оспорюються, а тому, відповідно до вимог ст.404 КПК України, вирок в цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_9 , суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення за ч.1 ст. 289 КК України, яке відповідно до вимог ст.12 КК України, відноситься до злочину середньої тяжкості, про що зазначено в мотивувальній частині вироку.
Судом враховані відомості про особу обвинуваченого, який не судимий, характеризується посередньо.
Відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнав обставиною, яка пом'якшує покарання, щире каяття ОСОБА_9 у вчиненому. Обтяжуючих обставин судом не встановлено.
Щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність. Як вбачається із матеріалів провадження в суді першої інстанції обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення. Тому колегія суддів не погоджується із доводами потерпілого про відсутність щирого каяття обвинуваченого через те , що він не відшкодував збитки, заподіяні майну потерпілого злочинними діями.
З урахуванням наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд призначив необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого ОСОБА_9 та попередження нових злочинів покарання у виді 3 років позбавлення волі.
При цьому, суд правильно прийшов до висновку, що характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, ненастання тяжких наслідків, наведені дані про особу обвинуваченого та наявність пом'якшуючої обставини свідчать про можливість виправлення засудженого без відбування покарання у виді позбавлення волі. За таких обставин колегія суддів вважає, що суд вірно застосував положення ст..ст. 75,76 КК України, звільнивши ОСОБА_9 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням протягом іспитового строку та покладенням на нього певних обов'язків.
На технічному носії, що міститься в матеріалах кримінального провадження, зафіксовано промову потерпілого ОСОБА_8 в судових дебатах, в якій він погодився із покаранням, запропонованим прокурором та захисником обвинуваченого, в тому числі із звільненням засудженого від його відбування із застосуванням положень ст.. 75, 76 КК України. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до положень ст..393 КПК України, потерпілому надано право на апеляційне оскарження вироку у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ним в суді першої інстанції. З огляду на це, оскарження призначеного ОСОБА_9 покарання та умов звільнення від його відбування потерпілим ОСОБА_8 є безпідставним.
Доводи апелянта щодо наявності істотних порушень його процесуальних прав під час судового провадження внаслідок нероз'яснення судом права на звернення із позовом про відшкодування заподіяної злочином шкоди не знайшли свого підтвердження. В журналі судового засідання зазначено про вручення пам'яток про права та обов'язки учасникам кримінального провадження, в т.ч. і потерпілому із змістом ст..56 КПК України. Про необхідність роз'яснення прав в судовому засіданні ніким не заявлялось. Зазначеної обставини ОСОБА_8 не заперечував.
На технічному носії, що міститься в матеріалах кримінального провадження, зафіксовано пропозицію суду викласти вимоги позовної заяви потерпілому ОСОБА_8 , який вказав, що не підготував позов. Відповідно до положень ст.. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого. Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
З огляду на викладене, відсутність цивільного позову потерпілого не є перешкодою суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Таким чином, колегія суддів не встановила істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть безумовне скасування судового рішення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.404, 405, ст. 407, ст. 418, 419, ч.2 ст. 376 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 18 березня 2014 року у відношенні ОСОБА_9 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді