Справа № 643/16990/14-к
20.11.2014 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретяра судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №12014220470004932 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньою освітою, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у злочині, передбаченому ч. 1 ст. 185 КК України,
22.09.2014 року близько 13 годині ОСОБА_4 , знаходячись у приміщенні Московського районної організації товариства Червоного Хреста України, розташованого за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, буд. 67-Б, побачивши господарську сумку, залишену без догляду раніше не знайомою ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих спонукань, таємно викрав вищевказану сумку, що не представляє матеріальної цінності, в якій знаходились: пластикова карта «Ощад Банку», сумка коричневого кольору, гаманець, косметичка червоного кольору, блокнот коричневого кольору, що не представляють матеріальної цінності, паспорт громадянина України і пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_5 , гроші у сумі 800 грн., мобільний телефон «Самсунг» Е1080, вартістю 138,00 грн., та мобільний телефон «Самсунг» Х460, вартістю 150,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 1088 грн., після чого викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Зазначеними діями ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), і його дії належить кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачуваний ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні даного злочину, щиросердно розкаявся і підтвердив обставини вчинення злочину, як описано вище у вироку.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину за обставин, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували
проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він на обліку в психоневрологічному та наркологічних диспансерах не знаходиться, має постійне проживання, за яким характеризується позитивно, не одружений, з середньою освітою, не працює, раніше не судимий.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд керується ст.ст. 65-67 КК України.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття в скоєному та сприяння розкриттю злочину.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , враховуючи данні про особу, характер та ступінь суспільної небезпеки ним вчиненого, а також те, що він вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, який в силу ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, однак приймаючи до уваги щире каяття та сприяння розкриттю злочину, що визнані судом як обставини, котрі пом'якшують покарання, а також відсутність обставин, котрі обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства та йому належить призначити покарання у вигляді позбавлення волі, від відбування якого звільнити з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України.
Доля речових доказів вирішується у відповідності до положень ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у злочині, передбаченому ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.
В силу ст. 75 КК України ОСОБА_4 від призначеного покарання звільнити з випробуванням строком на 1 (один) рік.
Речові докази - пластикова карта «Ощад Банку», сумка коричневого кольору, гаманець, косметичка червоного кольору, блокнот коричневого кольору, паспорт громадянина України, пенсійне посвідчення на ім'я ОСОБА_5 , господарча сумку з полімерного матеріалу, мобільний телефон «Самсунг» Е1080, мобільний телефон «Самсунг» Х460, які передані не відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 , - вважати їй повернутими.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий ОСОБА_1