Вирок від 20.11.2014 по справі 629/3528/14-к

Кримінальне провадження № 629/3528/14-к

Номер провадження 1-кп/629/312/14

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження за підозрою:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, без реєстрації, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 26.05.1994 року Новомосковським районним судом Дніпропетровської області за ст. 246 ч.2 КК України (в ред. 1960 року) до 2 років позбавлення волі, 28.06.1994 року винесено ухвалу про перегляд вироку, на підставі ст. 145 ч.1 КК України змінено покарання на 6 місяців виправних робіт, додаткове покарання - відрахування 20% з заробітку,

- 26.08.1994 року Лозівським районним судом Харківської області за ст. 215-3 ч.1 КК України (в ред. 1960 року) до виправних робіт на строк 7 місяців, додаткове покарання - відрахування 20% з заробітку,

- 14.12.1995 року Краматорським міським судом Донецької області за ст. 140 ч.3 КК України (в ред. 1960 року) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 14.08.1999 року звільнений з Торезької ВК Донецької області по відбуттю покарання,

- 18.11.2004 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 122 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України - з іспитовим строком 2 роки,

- 14.06.2010 року Лозівським районним судом Харківської області за ст.ст. 185 ч. 2, 263 ч.1, 70 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України - з іспитовим строком 1 рік,

- 03.09.2012 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст.ст. 263 ч. 2, 15 ч. 3, 185 ч. 1, 70 ч. 1 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України - з іспитовим строком 1 рік,

- 29.05.2013 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст. 15 ч. 2, 185 ч.2, 71 КК України до 1 року 8 місяців позбавлення волі, на підставі ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2013 року звільнений від подальшого відбування покарання з багато профільної лікарні при Дніпропетровському СІЗО по хворобі на підставі ст. 537 п.6 КПК України, ст. 84 КК України,

- 13.01.2014 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст. 15 ч.3, 185 ч.2 КК України до 4 місяців арешту,

- 24.03.2014 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України - з іспитовим строком 1 рік,

- 24.03.2014 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст. 358 ч.1, 358 ч.4 КК України до покарання у вигляді штрафу в сумі 425 грн.,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 04 червня 2014 року приблизно 08:00 години, проходячи повз територію біля центру зайнятості, розташованого у м. Лозова Харківської області, серед насаджень знайшов гайковий ключ номінал 17х19 см та вирішив його забрати з собою для подальшого використання в особистих цілях. Того ж дня через певний проміжок часу, близько 08:40 прийшов на територію третьої колії Північного парку ст.. Лозова Південної залізниці, розташованого у територіальних межах м. Лозова Харківської області, користуючись тим, що його дії залишаться непомітними стороннім особам, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів та маючи намір спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), з подальшим наміром здати до пункт прийому металобрухту та отримати грошову винагороду, шляхом демонтування вагону гайковим ключем номіналом 17х19, який був у нього при собі, таємно, викрав з вантажного вагону № 59843698 металеву деталь. Демонтовану деталь поклав до господарської сумки у клітинку темного кольору, яка була у нього з собою, тим самим вже мав можливість обернути викрадену деталь на свою користь та розпорядитися викраденим майном на власний розсуд. Вказана деталь належить ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» та відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 196 від 28.07.2014 року являється головною частиною повітророзподільника гальмівної системи вагона, вартість якої становить 1234 грн. 20 коп. З місця вчинення злочину зник, а викраденим розпорядився на свій розсуд.

Отже, гр. ОСОБА_4 своїми умисними діями спричинив відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 196 від 28.07.2014 року ДП «Стрийський вагоноремонтний завод» матеріальні збитки в сумі 1234,20 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав повністю та пояснив, що дійсно скоїв інкримінований йому злочин при зазначених обставинах. Пояснив, що з допомогою знайденого гайкового ключа зняв деталь з вагона з метою отримати за неї гроші на пункті прийому металобрухту. В скоєному щиро розкаявся.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, тому суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особистість.

Суд вважає, дії ОСОБА_4 , які виразилися у викраденні майна ДП «Стрийський вагоноремонтний завод», правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він громадянин України, раніше судимий, має не зняті і не погашені судимості, скоїв злочин в період іспитового строку, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебував у лікаря-нарколога з діагнозом «Синдром залежності від алкоголю», не військовозобов'язаний, розлучений, за місцем проживання характеризується формально, не працює.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття у скоєному.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 ст. 69 КК України суду не вбачає.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 засуджений 24.03.2014 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.185 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України - з випробувальним терміном 1 рік, і скоїв злочин в період іспитового строку, тому суд остаточно призначає покарання відповідно до ч.1 ст. 71 КК України.

Також суд враховує, що ОСОБА_4 засуджений 24.03.2014 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1, 4 ст. 358 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України - у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.. Тому, суд вважає даний вирок виконувати самостійно.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_4 , обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише в місцях позбавлення волі.

Суд вважає міру запобіжного заходу, до набрання вироком законної сили, обвинуваченому ОСОБА_4 залишити раніше обрану - тримання під вартою.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12.11.2014 року ОСОБА_4 було обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання рахувати з дня фактичного затримання, тобто з 12.11.2014 року 16.00 год. (протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення № 28 від 12.11.2014 року).

Цивільний позов по справі не заявлений.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 196 від 28.07.2014 року в сумі 196,56 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути витрати за проведення зазначеної експертизи з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст.. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 374 КПК України, ст.71 ч.1 КК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 185 КК України та призначити покарання - 2 (два) роки 2 (два) місяці позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України частково у вигляді 1 (одного) місяця позбавлення волі приєднати покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.03.2014 року і остаточно призначити до відбуття покарання у вигляді 2 (двох) років і 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_4 залишити раніше обрану - тримання під вартою.

Вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.03.2014 року виконувати самостійно.

Строк відбуття покарання рахувати з дня його фактичного затримання, тобто 12 листопада 2014 року з 16.00 годин.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ Дніпропетровської області, не працюючого, без реєстрації, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судові витрати в сумі 196,56 (сто дев'яносто шість грн. 56 коп.) гривень за проведення товарознавчої експертизи № 196 від 28.07.2014 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, МФО 851011, код банку 37999680.

Після набрання вироком законної сили речовий доказ: одну головну частину повітророзподільника гальмівної системи вантажного вагону - повернути потерпілому; гайковий ключ номіналом 17х19 - знищити як такий, що не має цінності.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
41474000
Наступний документ
41474002
Інформація про рішення:
№ рішення: 41474001
№ справи: 629/3528/14-к
Дата рішення: 20.11.2014
Дата публікації: 18.08.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Лозівський міськрайонний суд Харківської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка