Справа № 627/1618/14-к
05.11.2014 рокусмт. Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - ОСОБА_1
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ Харківської області кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ульянівка Богодухівського району Харківської області, громадянина України, українця, освіта середня, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,
ОСОБА_4 , відповідно до рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 20.01.2009 року, зобов'язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи з 19 грудня 2008 року до досягнення дочкою повноліття. Однак, ОСОБА_4 , діючи умисно, працюючи на тимчасових роботах та отримуючи певні кошти, не сплачував аліменти та не надавав жодної матеріальної допомоги на утримання неповнолітньої дитини. В зв'язку з цим виникла заборгованість по аліментах, яка станом на 01.09.2014 року становить 14125,20 грн..
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні вказаного правопорушення визнав повністю. Не заперечував факту вчинення злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, роз'яснивши при цьому учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого в обсязі обвинувачення, викладеного у обвинувальному акті, повністю доведена і його дії кваліфікуються за ч.1 ст.164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Визначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Відповідно до класифікації злочинів, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_4 відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.
Вивченням особи ОСОБА_4 судом встановлено, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, не судимий, на обліку у лікаря психіатра, нарколога Краснокутської ЦРЛ не перебуває, не працює, на обліку в Краснокутському РЦЗ не перебуває, неодружений, проживає на території Козіївської сільської ради, яка компрометуючими матеріалами відносно нього не розраховує.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, є щире каяття в скоєному злочині.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що у відповідності до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, суд вважає за необхідне обрати відносно ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч.1 ст.164 КК України, у виді громадських робіт. На думку суду, призначене покарання відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого правопорушення, а також є достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Речові докази по справі відсутні. Цивільний позов не заявлявся. Арешт на майно не накладався. Судових витрат по справі немає.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373-375 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначити йому покарання за цим законом у виді 120 (сто двадцять) годин громадських робіт.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 - не обирати.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Краснокутський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1