Справа № 621/3146/14-к
Провадження № 1-кп/621/268/14
іменем України
20.11.2014 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві кримінальне провадження № 12014220300000521 по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харків, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянки України, українки, одруженої, тимчасово не працюючої, із вищою освітою, раніше не судимої,
у вчинені злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України,
ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що з 11.02.2013 року по 24.10.2014 на підставі наказу по Зміївській районній державній лікарні ветеринарної медицини по ветлікарні від 11.02.2013 року № 4, вона працювала на посаді завідуючої Таранівської дільничної лікарні ветеринарної медицини Зміївської районної державної лікарні ветеринарної медицини (далі - Зміївській РДЛВМ, ветлікарня), розташованої за адресою: Харківська обл., м. Зміїв, вул. Чкалова, буд. 10.
Впродовж 2013 року ОСОБА_5 в ході виконання своїх посадових обов'язків, на території Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області, зазначила в офіційних документах - актах про проведення профілактичних заходів проти сказу м'ясоїдних від 19.04.2013 року, 11.09.2013 року, 12.09.2013 року, 03.12.2013 року, 04.12.2013 року, 10.12.2013 року, 16.12.2013 року, 17.12.2013 року, 19.12.2013 року та про проведення профілактичних заходів проти хвороби Ньюкасла від 09.08.2013 року завідомо неправдиві відомості щодо наявної кількості тварин та птиці у мешканців на території с. Таранівка Зміївського району Харківської області, яким нібито проводилась вакцинація.
В результаті, на підставі зазначених актів, здійснено безпідставне списання вакцин та медичних препаратів, чим Зміївській РДЛВМ було завдано збитків на загальну суму 1006,52 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Крім цього, впродовж 2013 року ОСОБА_5 під час виконання своїх посадових обов'язків, перебуваючи на посаді завідуючої Таранівської дільничної лікарні ветеринарної медицини Зміївської РДЛВМ та являючись службовою особою, шляхом зловживання службовим становищем, зазначила в актах про проведення профілактичних заходів проти сказу м'ясоїдних від 19.04.2013 року, 11.09.2013 року, 12.09.2013 року, 03.12.2013 року, 04.12.2013 року, 10.12.2013 року, 16.12.2013 року, 17.12.2013 року, 19.12.2013 року та про проведення профілактичних заходів проти хвороби Ньюкасла від 09.08.2013 року неправдиві відомості, щодо наявної кількості тварин та птиці у мешканців с. Таранівка Зміївського району Харківської області, яким нібито проводилась вакцинація.
На підставі зазначених актів, переданих до Зміївського РДЛВМ, було необґрунтовано списано вакцини та медичні препарати на загальну суму 1006,52 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 191 КК України, тобто розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
01.11.2014 року між старшим прокурором прокуратури Зміївського району Харківської області ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно даної угоди старший прокурор ОСОБА_3 та обвинувачена ОСОБА_5 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 191 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачена беззастережно визнала свою вину у зазначеному діянні. Також визначено вид та міра покарання, яке повинна понести ОСОБА_5 , а саме з урахуванням ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину - щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину, добровільне відшкодування завданих збитків, добровільне звільнення з займаної посади, з урахуванням особи ОСОБА_5 , яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, одружена, позитивно характеризується за місцем проживання, сторони погодилися на застосування ст. 69 КК України. Сторони погодилися на призначення ОСОБА_5 наступної міри покарання: за ч. 1 ст. 366 КК України - у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, без позбавлення права обіймати певні посади, чи займатися певною діяльністю; за ч. 2 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
На підставі ст. 70 КК України - при призначенні покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України, які згідно зі ст. 12 КК України, є злочинами невеликої та середньої тяжкості, відповідно.
При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права, визначені абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
Також, судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між старшим прокурором прокуратури Зміївського району Харківської області ОСОБА_3 та ОСОБА_5 і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду від 01 листопада 2014 року, укладену між старшим прокурором прокуратури Зміївського району Харківської області ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про визнання винуватості.
ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 191 КК України.
Призначити ОСОБА_5 узгоджене сторонами покарання:
- за ч. 1 ст. 366 КК України: у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, без позбавлення права обіймати певні посади, чи займатися певною діяльністю;
- за ч. 2 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України: у виді штрафу в розмірі 55 (п'ятдесяти п'яти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
На підставі ст. 70 КК України при призначенні покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді штрафу в розмірі 55 (п'ятдесяти п'яти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 935 (дев'ятсот тридцять п'ять) грн., без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий: