Справа № 639/2084/14-к
Провадж. № 1-кс/639/198/14
29 квітня 2014 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі: головуючого - ОСОБА_1 , за участю: секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , потерпілої - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові провадження за клопотанням прокурора прокуратури Жовтневого району м. Харкова ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному 29.11.2012 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012220140000356, про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку закінченням строків давності
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, одруженого, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
До Жовтневого районного суду м. Харкова з прокуратури м. Харкова надійшло клопотання прокурора прокуратури Жовтневого району м. Харкова ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку закінченням строків давності ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Згідно зазначеного клопотання під час досудового розслідування по кримінальному провадженню встановлено, що ОСОБА_4 22 грудня 2007 року, приблизно о 20 годині 20 хвилин, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем «ЗАЗ - 110307», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Кибальчича м. Харкова зі сторони Карачівського шосе в напрямку вул. Кавказької, чим порушував вимоги пп. «а» п. 2.9. Правил дорожнього руху України, згідно якого водію забороняється керувати транспортним засобом, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння чи під впливом наркотичних та токсичних засобів.
Під час руху по вказаній вулиці в районі будинку № 136 водій ОСОБА_4 , рухаючись зі швидкістю близько 75 км/год., з урахуванням дорожньої обстановки не правильно вибрав безпечну для руху швидкість, а також рухався зі швидкістю більшою чим дозволена для руху по населеному пункту, чим грубо порушив вимоги п.12.1. та 12.4. Правил дорожнього руху України, згідно яких: при виборі визначених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості перевозимого вантажу та стану транспортного засобу, щоб мати можливість постійно контролювати його рух та безпечно керувати їм; в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/г.
В результаті вказаних порушень ОСОБА_4 , не впоравшись з керуванням автомобіля, скоїв наїзд на перешкоду у вигляді забору, після чого сталося перекидання автомобіля, в результаті якого пасажиру ОСОБА_7 було спричинено згідно висновку судово-медичної експертизи №3232-Дм/13 від 10.02.2014 року тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді закритої травми грудної клітини з переломом 2-3 лівих ребер по окологрудинної лінії.
Дії водія ОСОБА_4 відповідно до висновку авто технічної експертизи №128/14 від 14.02.2014 року перебувають у причинному зв'язку з подією та наслідками, що наступили.
Таким чином, в діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження.
При цьому, посилаючись на положення ст. 49 КК України, та те, що з моменту вчинення ОСОБА_4 вказаного злочину минуло більше трьох років, прокурор просить звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні 18.04.2014 року та 24.04.2014 року проти клопотання заперечувала, посилаючись на те, що вона не згодна з висновками судово-медичної експертизи №3232-Дм/13 від 10.02.2014 року, не навівши доводів такої незгоди. В судовому ж засіданні 29.04.2014 року ОСОБА_6 проти вимог клопотання не заперечувала.
Суд, вислухавши думку прокурора, адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_4 , які підтримали вимоги клопотання, посилаючись на правильність кваліфікації дій підозрюваного та сплив строків притягнення останнього до кримінальної відповідальності, думку потерпілої ОСОБА_6 , викладену вище, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до такого.
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Обгрунтованість підозри та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 підтверджується зібраними під час досудового розслідування та дослідженими судом матеріалами досудового розслідування: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.12.2007 року (а.с. 6-13); висновком судової автотехнічної експертизи №128/14 від 14.02.2014 року (а.с.155-156); висновком судової автотехнічної експертизи №39 від 01.02.2008 року (а.с. 33-40); висновком судово-медичної експертизи №16ДМ/3138 від 05.03.2008 року (а.с. 48-50); висновком судово-медичної експертизи №86ДМ/3138 від 05.03.2008 року (а.с. 48-50); висновком комісійної судово-медичної експертизи №117-К.Э./2008 від 30.05.2008 року (а.с. 75-83); висновком комісійної судово-медичної експертизи №07-К.Э./2012 від 20.01.2012 року (а.с. 101-113); висновком судово-медичної експертизи №3232-ДМ/13 від 10.02.2014 року (а.с. 143-150).
Свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнав у судовому засіданні і ОСОБА_4 .
При цьому необхідно відзначити, що відповідно до висновків судово-медичних експертиз №16ДМ/3138 від 05.03.2008 року та №86ДМ/3138 від 05.03.2008 року причиною смерті ОСОБА_7 було гостре отруєння етиловим спиртом, ускладнене у своєму спливі розвитком інтоксикації організму. При цьому також було встановлено такі тілесні ушкодження потерпілого, зокрема закрита травма грудної клітини з переломом 2 лівого ребра по окологрудинній лінії.
Висновком комісійної судово-медичної експертизи №117-К.Э./2008 від 30.05.2008 року було встановлено, що закрита травма грудної клітини з переломом 2 лівого ребра по окологрудинній лінії мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості. Тілесні ушкоджень ОСОБА_7 з урахуванням їх характеру утворилися від дії тупих твердих предметів за механізмом удару та удару з тертям. Микроскопічні зміни внутрішніх органів могли бути проявом загального струсу тіла. Характер ушкоджень та їх розташування на передній поверхні тіла, не виключають можливості їх утворення від удару о внутрішні частини салону автомобілю при його зіткненні з перешкодою та перекиданням. Встановити причину смерті ОСОБА_7 по наявним даним не виявилось можливим. Для вирішення цього питання необхідне повторне судово-медичне дослідження трупу.
Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи №07-К.Э./2012 від 20.01.2012 року судово-медичних даних про те, що тілесні ушкодження, встановлені при дослідженні трупу ОСОБА_7 були небезпечними для життя та могли обумовити настання смерті потерпілого, відсутні. Поряд з цим, враховуючи суперечливі макро- та мікроморфологічні дані, отримані при дослідженні трупу та повторному проведенні судово-медичного дослідження гістологічних препаратів від трупу, судово-медична комісія позбавлена можливості судити про те, що причиною смерті ОСОБА_7 було гостре отруєння етиловим спиртом.
Водночас, згідно висновку судово-медичної експертизи №3232-ДМ/13 від 10.02.2014 року, проведеної після ексгумації трупу ОСОБА_7 , було також встановлено у ОСОБА_7 перелом 3-го лівого ребра по окологрудинній лінії, виявлений в ході проведення даної експертизи, який з урахуванням його локалізації та характеру, утворився одночасно та за єдиним механізмом з переломом 2-го лівого ребра по окологрудинній лінії. За ступенем тяжкості закрита травма грудної клітини у вигляді переломів 2-3 лівих ребер по окологрудинній лінії - тілесні ушкодження середньої тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я у зв'язку відсутності будь-яких даних про небезпеку для життя. Інші ушкодження є легкими тілесними ушкодженнями. При гістологічному дослідженні об'єктів від трупу ОСОБА_7 були встановленні ряд ознаків гострого розладу кровообігу; осередкова мікроскопічна деструкція паренхіми легенів з ушкодженням стінки сосуду середнього калібру та домішками крові в просвітах бронхів не мають достовірних ознаків прижиттєвого утворення; «костномозговий ембол в просвіті одного з відгалужень легеневої артерії» свідчить про слабкий ступень жирової емболії малого кола кровообігу, що не є смертельним станом та при відсутності джерела емболов (відсутні переломи довгих трубчастих кісток скелету, кісток тазу, ділянки розтрощення підшкірно-жирової клітковини, ознаки шоку, синдрому тривалого здавлювання та інших можливих причин розвитку емболії) не може розглядатися як ускладнення наявної поєднаної травми. Разом з тим, тлумачити встановленні зміни, як ознаки загального струсу тіла, по наявним судово-медичним даним не уявляється можливим у зв'язку з відсутністю макроскопічних змін, характерних для зазначеного стану. У зв'язку з викладеним, неможливо виключити, що причиною смерті ОСОБА_7 могло стати гостре отруєння етиловим спиртом. Між виявленими ушкодженнями та настанням смерті ОСОБА_7 причинний зв'язок відсутній.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані правильно.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до злочинів невеликої тяжкості, за який, з урахуванням положень ст. 5 КК України, передбачене основне покарання у виді штрафу до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Дії, які інкриміновані органом досудового розслідування ОСОБА_4 та що містять склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, згідно матеріалів досудового розслідування були вчиненні 22.12.2007 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі, минуло три роки.
Таким чином, враховуючи, що з моменту злочину, у скоєнні якого органом досудового розслідування обвинувачуються ОСОБА_4 , минуло більше 3 років, дані про те, що перебіг давності щодо нього зупинявся чи переривався відсутні, суд приходить до висновку, що клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_4 є законними та обґрунтованими і підлягає задоволенню.
При цьому, суд також враховує роз'яснення, наведені в п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», відповідно до яких таке звільнення є обов'язковим.
Керуючись ст.ст. 285-288, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора прокуратури Жовтневого району м. Харкова ОСОБА_3 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ч.1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності, закривши кримінальне провадження №12012220140000356 від 29.11.2012 року.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя (підпис) ОСОБА_8 Кісь
Згідно з оригіналом:
Суддя ОСОБА_1