12 листопада 2014 р.Справа № 641/7952/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Ральченка І.М.
Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.09.2014р. по справі № 641/7952/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова
про зобов'язання вчинити певні дії,
01.08.2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова, яким йому відмовлено у призначенні пенсії в порядку, визначеному п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах в порядку визначеному п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши стаж роботи машиністом електропоїзду (метрополітену) з 05.01.2004 року по 24.07.2014 року.
Комінтернівський районний суд міста Харкова постановою від 18.09.2014 року задовольнив позов. Визнав рішення від 11.04.2014 року Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова про відмову ОСОБА_1, в призначені пенсії за віком на пільгових умовах - неправомірним та скасував його. Зобов'язав Управління Пенсійного фонду в Комінтернівському районі м. Харкова зарахувати ОСОБА_1, стаж роботи машиністом електропоїзду (метрополітену) з 05.01.2004 року по 24.07.2014 року для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов'язав Управління Пенсійного фонду в Комінтернівському районі м. Харкова призначити ОСОБА_1, стаж роботи машиністом електропоїзду (метрополітену) з 05.01.2004 року по 24.07.2014 року за віком на пільгових умовах за списком №1.
Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, на думку апелянта, судом першої інстанції не врахував положення п.3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383.
У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, відповідно до записів в трудовій книжці НОМЕР_1 заведеної на ім'я ОСОБА_1, 23 квітня 1980 р. - в період з 05.01.2004 року по теперішній час - більш ніж 10 років, позивач працює на посаді машиніста електропоїзду метрополітену.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості посилання відповідача на не проведення атестації робочих місць на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 276 від 13.03.2006 року після 2004 року, як на причину відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно з п.1-2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до записів в трудовій книжці НОМЕР_1 заведеної на ім'я ОСОБА_1, 23 квітня 1980 р. - в період з 05.01.2004 року по по теперішній час - більш ніж 10 років, позивач працює на посаді машиніста електропоїзду метрополітену.
Посада, на якій позивач працює, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 року (зі змінами та доповненнями) входить до списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочій день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до вищевказаних положень п.п.а) ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Трудову діяльність, відповідно до трудової книжки, позивач розпочав у 1980 року. Тобто трудовий стаж на момент звернення до Управління Пенсійного фонду України у Комінтернівському районі м. Харкова складав більше 30 років.
Отже, на момент звернення позивача до Управління Пенсійного фонду України, відповідно до записів у трудовій книжці, трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, становив - більше 30 років загального трудового стажу і 10 років 5 місяців 23 дня трудового стажу за списком № 1, наявність яких дає підстави для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.
Щодо посилання відповідача на не проведення атестації робочих місць на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 276 від 13.03.2006 року після 2004 року, як на причину відмови у призначенні ОСОБА_1, пенсії за віком на пільгових умовах, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п.1 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також їхніх нащадків, як тепер так і в майбутньому.
Згідно з п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 - при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
При цьому, підпунктом 4.2 пункту 4 вказаного вище Порядку результати атестації (які проведені вперше і в послідуючому) застосовуються при нарахуванні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, на протязі 5 років після підтвердження її результатів, при умові, якщо на протязі цього часу на даному підприємстві не змінювалися корінним чином умови і характер праці ( підприємство, праця, робоче місце), яке дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Разом з тим, згідно з п. б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Аналізуючи наведені положення чинного законодавства України, колегія суддів приходить до висновку, що не проведення атестації робочих місць за умовами праці не може бути підставою для не нарахування пенсії за віком на пільгових умовах.
Як встановлено судовим розглядом, з довідки Комунального підприємства «Харківський метрополітен» № 656 від 0.11.2013 р. вбачається, що атестації робочого місця машиністів електропоїздів (метрополітену) були проведені у 1994 року (наказ начальника Харківського метрополітену від 24.11.1994 року № 129 «Про затвердження пільг компенсацій робітникам метрополітену за результатами атестації робочих місць за умовами праці»), у 1999 році (наказ Начальника Харківського метрополітену від 07.12.1999 року № 214 «Про затвердження пільг та компенсацій робітникам метрополітену з атестації робочих місць»).
На вказаній посаді, як зазначено у довідці, ОСОБА_1, виконував роботи в умовах постійної зайнятості у тунелі під землею (робоче місце № 32). Умови праці машиністів електропоїздів (метрополітену) не змінювались і відповідають проведеній атестації у 1999 році, і діють по 08 квітня 2004 року до затвердження наказу начальника метрополітену № 124 «Про затвердження пільг і компенсацій машиністам електропоїздів метрополітену за результатами атестації робочих місць, проведеної в 2003 році».
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що оскільки атестація робочих місць проведена не була не з вини позивача, то необхідно включити цей період роботи до пільгового стажу.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання призначити пільгову пенсію за віком, передбачену п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є обґрунтованими.
Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова залишити без задоволення.
Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18.09.2014р. по справі № 641/7952/14-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Ральченко І.М.
Судді Бершов Г.Є. Катунов В.В.