30 жовтня 2014 року Справа № 876/10994/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,
з участю секретаря судового засідання Баранкевич А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» на ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 23 липня 2013 року про відмову в забезпеченні позову в адміністративній справі за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до Львівської міської ради, треті особи: виконавчий комітет Львівської міської ради, Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері комунальних послуг про визнання незаконною та скасування ухвали,
Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до Львівської міської ради про визнання незаконною та скасування ухвали від 27 червня 2013 року, якою скасовано рішення виконавчого комітету від 20.10.2006 року №1189, від 08.06.2007 року №365, від 02.09.2008 року №930».
Судом було відкрито провадження у справі.
Позивачем 22 липня 2013 року до суду подано клопотання про забезпечення адміністративного позову, в якому просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії ухвали Львівської міської ради від 27.06.2013 року «Про скасування рішень виконавчого комітету від 20.10.2006 року №1189, від 08.06.2007 року №365, від 02.09.2008 року №930», оскільки вступ даної ухвали в законну силу та її дія містить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та економічним інтересам як ЛМКП «Львівтеплоенерго», так і міста, для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 23 липня 2013 року у задоволенні заяви відмовлено.
Не погодившись із таким судовим рішенням, його оскаржило Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», подавши апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просило скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову - про задоволення заяви. Обгрунтовуючи свою незгоду із судовим рішенням, апелянт зазначив, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та їх захист стане неможливим без вжиття таких заходів. Відповідно до оспорюваної ухвали міської ради не передбачено відшкодування з місцевого бюджету виробникам, виконавцям послуг різниці між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг, що суперечить законодавству, а тому дія цієї ухвали містить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та економічним інтересам як ЛМКП «Львівтеплоенерго» так і громадян міста і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Представники сторін, які беруть участь у справі у судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, а тому відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України їх неприбуття не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави та межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Із змісту вимог наведеної статті слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Також при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;
- наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;
- імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;
- необхідності у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Суд першої інстанції правильно врахував, що з адміністративного позову та долучених до нього документів не вбачається очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Зупинення дії оскаржуваної ухвали фактично продовжує дію рішень виконавчого комітету міської ради щодо визначення тарифів та виконавців послуг, які вищевказаним рішенням органу місцевого самоврядування скасовані.
Тобто, задоволення зазначеного клопотання представника позивача призвело б до вирішення спору по суті до судового розгляду, оскільки таким рішенням фактично надав би оцінку законності рішень відповідача як суб'єкта владних повноважень.
Позивачем у клопотанні про забезпечення позову не обґрунтовано яким його правам, свободам та інтересам може бути заподіяно шкоди до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист яких прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, не вказано, яка саме існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам.
З огляду на вище наведене, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що відсутні передбачені ч. 1 ст. 117 КАС України підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,
апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» - залишити без задоволення, ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 23 липня 2013 року про відмову в забезпеченні позову по справі № 461/8578/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді М.А. Пліш
Т.І. Шинкар
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 04 листопада 2014 року.