30 вересня 2014 року 10 год. 20 хв. Справа № 808/3896/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Р.В. Сацького,
при секретарі судового засідання А.С. Ярошенка,
за участю представників сторін :
від позивача ОСОБА_1
від відповідача1 не прибув
від відповідача 2 Халупник Ю.Я.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою: ОСОБА_3
до відповідачів:
1. Старшого державного інспектора сільського господарства в Запорізькій області Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області Румянцевої Інна Володимирівни
2. Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області
про: визнання дій протиправним та скасування припису
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до відповідачів: 1. Старшого державного інспектора сільського господарства в Запорізькій області Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області Румянцевої Інни Володимирівни, 2. Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області, в якій позивач просить суд:
- визнати дії старшого державного інспектора сільського господарства в Запорізький області Румянцевої І.В. Державної інспекції сільського господарства в Запорізький області по винесенню припису № 000089/89 від 13.12.2013 протиправними;
- скасувати припис № 000089/89 від 13.12.2013 винесений старшим державним інспектором сільського господарства в Запорізький області Румянцевою І.В. Державної інспекції сільського господарства в Запорізький області.
Позов обґрунтовано тим, що Позивач вважає дії Відповідача-1 по винесенню Припису протиправними, вважає Припис незаконними, таким, що підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечила, надала суду пояснення, наголошує на тому, що дії інспектора Яковлевої В.Ю. при проведенні перевірки та винесенню Припису у відношенні до гр.ОСОБА_3 були законними та повністю обґрунтованими.
Відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 30.09.2014 було проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення сторін, судом встановлено, що Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області на виконання Вимоги прокуратури Запорізької області від 26.11.2013 № 05/3-1355вих-13 була проведена перевірка щодо додержання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, розташованої за адресою м. Запоріжжя, вул. Будинок відпочинку (о. Хортиця), 36 (далі - земельна ділянка).
В результаті здійсненої перевірки було встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу від 22.10.2009 № 1684 гр. ОСОБА_3 придбав у власність нежитлову будівлю літ. «А-1» літ. «А-3» з часткою власності на майно у розмірі 8/100, яка розташована на земельній ділянці за вищезазначеною адресою. Реєстраційною службою Запорізького міського управління юстиції Запорізької області внесений запис про реєстрацію від 28.10.2009 № 12310359. Згідно з інформаційною довідкою з реєстру права власності на нерухоме майно ця нежитлова будівля розташована на земельній ділянці площею 27858 кв.м.
Відповідно до припису від 13.12.2013 № 000089/89, винесеного державним інспектором сільського господарства в Запорізькій області Яковлевою В.Ю. встановлено, що гр. ОСОБА_3 порушує норми земельного законодавства, зокрема ст. 125 Земельного Кодексу України в частині неодержання ним документа, що посвідчує право власності або право постійного користування земельною ділянкою та її державної реєстрації. Тому, враховуючи зазначене та керуючись нормами чинного законодавства України, приписала в місячний термін усунути порушення земельного законодавства з повідомленням про його виконання до 14.01.2014.
Позивач вважає, що його безпідставно зобов'язано провести державну реєстрацію нібито всієї земельної ділянки, однак Інспектор у приписі констатував факт самої суті справи, зазначаючи усю будівлю та усю земельну ділянку, але зауваживши при цьому, що Позивач має лише частку 8/100 Будівлі, а відповідно і зобов'язаний був провести державну реєстрацію лише частки земельної ділянки згідно вимог чинного законодавства.
Крім того, Інспектор у приписі встановив факт того, що державна реєстрація земельної ділянки не проведена згідно вимог чинного законодавства, а отже не мав на увазі примусити гр.ОСОБА_3 самостійно наділитися владними повноваженнями щодо функцій зі здійснення оформлення відповідної документації для отримання документа, що посвідчує право власності/постійного користування на земельну ділянку. Жодним нормативним документом не передбачений обов'язок уповноважених осіб на детальне розписування певних дій у приписі. До того ж, інспектор приписав Позивачу усунути порушення земельного законодавства, що також підтверджується текстом п.2.1 наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.02.2013 № 104 «Про затвердження Порядку оформлення, вручення (надсилання) приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства».
Щодо твердження позивача про те, що фізичні особи, які є співвласниками будівлі та сам Позивач не залучені до проведення перевірки, що призвело до нібито порушень їх прав та інтересів, не підписання та не отримання Припису, а також щодо Порядку № 132, який розроблений лише для перевірки суб'єктів господарювання, та не може використовуватися при перевірці фізичних осіб, і нерозуміння Інспекцію Позивача щодо усунення порушення протягом лише одного місяця. Суд встановив, що при здійсненні своїх повноважень, у цьому випадку - проведення перевірки, посадові особи інспекції керуються наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013 № 132 «Про затвердження Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства». Цей порядок розроблений відповідно до Земельного Кодексу України, Законів України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», підпункту 7.44 підпункту 7 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого Указом президента України від 23.04. 2011 №500, Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 459.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали та заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 2 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачено, що основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є: забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.
Підпунктом 7.44 підпункту 7 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого Указом президента України від 23 квітня 2011 року № 500 визначено, що Мінагрополітики України відповідно до покладених на нього завдань здійснює нормативно-правове забезпечення у визначених сферах та галузях, зокрема: затверджує порядок планування і проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням і охороною земель, тобто лише один порядок, а не порядки.
Підпунктом а пункту 4.1. Указу Президента України № 459 передбачено, що Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.
А отже, необхідно виходити з того, що інспектор перевіряв фізичну особу - гр. ОСОБА_3 в межах наданих йому повноважень, а саме керуючись положеннями Порядку № 132.
Відповідно до вказаної Вимоги прокуратури Запорізької області від 26.11.2013 був встановлений термін надання інформації та матеріалів перевірки земельної ділянки до 06.12.2013. Такий захід інспекції є позаплановим, оскільки не був включений до плану перевірок. Через обмежені строки виконання Вимоги прокуратури інспектор не мав можливості попередити гр.ОСОБА_3 про проведення перевірки, тому, керуючись п.3.6 Порядку № 132, перевірка була проведена без його участі.
Відповідно до зазначення у поясненнях Представника Позивача щодо не підписання та неотримання Припису гр.ОСОБА_3, то Позивач 13.12.2013 самостійно відмовився підписати та отримати його, про що зазначено у відмітці Припису інспектором Яковлевою В.Ю.
13.12.2013 був винесений Припис, на наступний робочий день 16.12.2013 інспектором відповідно до вимог п.2.2 Порядку № 104 був відправлений цей Припис рекомендованим листом з повідомленням на адресу гр.ОСОБА_3, який він отримав 18.12.2013, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Таким чином, права та законні інтереси Позивача порушені не були, оскільки, спираючись на п.4.1. Порядку № 104 він мав право звернутися до керівника інспекції або до суду щодо оскарження, чим саме і скористався.
Представник Позивача зазначає, що він не ухилявся від оформлення своєї частки 8/100 земельної ділянки, а вживав всі можливі заходи: протягом 2010-2014 років з'ясовував з управлінням земельних ресурсів Запорізької міської ради про попередні рішення про відведення земельної ділянки. Але Позивач у 2013-2014 роках з невідомих причин так і не зміг з'ясувати, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-УІ, з 01.01.2013 вживати всі можливі заходи треба було вже з Запорізькою обласною державною адміністрацією, керуючись ст.122 Земельного Кодексу України.
Суд прийшов до висновку, що старший державний інспектор сільського господарства в Запорізькій області Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області Румянцева Інна Володимирівна діяла у межах своїх повноважень та законодавства, у зв'язку з чим суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3.
Керуючись статтями 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. В задоволені позовних вимог ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.В. Сацький