Справа: № 826/18144/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
Іменем України
04 листопада 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Безименної Н.В.,
суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,
при секретарі Авраменко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, за участю прокуратури Деснянського району міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення,-
У листопаді 2013 року позивач звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, за участю прокуратури Деснянського району міста Києва про визнання протиправним та скасування рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2014 року позов задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову № 456/13/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, прийняту 17 жовтня 2013 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві стосовно товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг". Рішення суду вмотивовано тим, що позивач не є замовником будівництва або тим суб'єктом, який виконує функції замовника і підрядника одночасно відносно АЗС.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що після проведення будівельних робіт, АЗС «Shell» експлуатується без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку. Також зазначає, що інспекцією дозвільні документи на виконання будівельних робіт за вищезазначеною адресою не видавались та не реєструвались, закінчений будівництвом об'єкт в експлуатацію не приймався.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини та наданим доказам дав правильну правову оцінку і дійшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі звернення управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 17 вересня 2013 року № 7/2-3102 (а.с. 94), наказу № 52 від 23.07.2012 та направлення для проведення перевірки, відповідачем було проведено позапланову перевірку автозаправної станції на вулиці Братиславська, 48 у Деснянському районі м. Києва (а.с. 99).
За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04.10.2013 (а.с. 100).
Як вбачається з акта, після прийняття в експлуатацію на АЗС позивачем самовільно проведені будівельні роботи, а саме: влаштовано підземні резервуари для палива (згідно з актом від 17 вересня 2002 року № 218 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту резервуари в експлуатацію не приймались); капітальний ремонт фасадів будівлі: на території АЗС побудовано основу під газову заправну станцію та безпосередньо встановлено газову заправну станцію з виконанням будівельних робіт та закріплено її до основи. Після проведення зазначених робіт АЗС експлуатується без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". АЗС належить до V категорії складності.
На підставі акту перевірки, 04 жовтня 2013 року відповідачем складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, яким заборонено експлуатацію АЗС починаючи з 04 жовтня 2013 року та до усунення виявлених у ході перевірки порушень, а також зобов'язано позивача усунути такі порушення, про що відповідача повідомити у строк до 21 жовтня 2013 року (а.с. 112-114) та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с. 112).
На підставі припису від 04.10.2013, відповідачем прийнято постанову від 17 жовтня 2013 року №456/13/1 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 6 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладеного штраф у розмірі 1 032 300,00 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про неправомірність оскаржуваної постанови, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів,спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
П. 2 Порядку встановлено, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних,
інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду,
ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Згідно п. 7 Порядку Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.
П. 11 Порядку встановлено, що посадові особи інспекцій під час здійснення державного
архітектурно-будівельного контролю мають право складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених
законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
- усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
- зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;
Відповідно до п. 20 Порядку протокол протягом трьох днів після його складення та всі
матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Відповідно до п.1 ч. 6 ст. 2 Закону України про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності Суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді
штрафу за невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.
Абз. 2 п.6 ч. 2 ст. 2 Закону передбачено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.
З викладеного положення вбачається, що за вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності до відповідальності притягується замовник будівництва або той, що виконує функції замовника і підрядника одночасно.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ "Інвест-Регіон" було укладено договір оренди від 09 листопада 2012 року № 4032-12, за умовами якого ТОВ "Інвест-Регіон" зобов'язалось передати, а позивач - прийняти у строкове платне володіння та користування АЗС (а.с. 23-25). Умовами договору оренди передбачено, що капітальний ремонт об'єкту оренди, реконструкцію, технічне переозброєння та т.д. орендар має право здійснювати виключно за умови додержання порядку, встановленого п. 4.5, 5.4 договору оренди, тобто шляхом підписання відповідних додаткових угод до договору, погодження орендодавцем проектної документації та кошторисів.
В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався до ТОВ "Інвест-Регіон" за погодженням будь-яких будівельних робіт з капітального ремонту об'єкту оренди, включаючи роботи з капітального ремонту фасадів та влаштування підземних резервуарів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не є замовником будівництва або тим суб'єктом, який виконує функції замовника і підрядника одночасно відносно АЗС, а отже не може нести відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію.
Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що відповідно до акту від 17 вересня 2002 року № 218 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, АЗС було прийнято в експлуатацію (а.с. 21-22).
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Суб'єктом владних повноважень не надано належних та допустимих доказів в підтвердження здійснення позивачем будівельних робіт з капітального ремонту об'єкта оренди (АЗС), включаючи роботи з капітального ремонту фасадів, перевлаштування будівлі та технічного переоснащення паливозаправочних колонок.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2014, визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №561/13/7/26-53/2111/02/4 від 21.11.2013р., прийняту Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві; визнано протиправними та скасовано приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил б/н від 04.10.2013 та 11.11.2013.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212 та 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 13 листопада 2014 року.
Головуючий суддя: Н.В. Безименна
Судді: В.О. Аліменко
А.Ю. Кучма
Головуючий суддя Безименна Н.В.
Судді: Бєлова Л.В.
Файдюк В.В.