Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
Іменем України
«20» листопада 2014 року Справа № 927/1653/14
Позивач: Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»,
01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9
В особі: Чернігівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»,
14017, Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Перемоги, 21
Відповідач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_2,
АДРЕСА_1
Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 267000,10 грн.
Суддя Мурашко І.Г.
Представники сторін:
від позивача: Сірік Д.В. довіреність № 91/13-Н від 25.01.2013 р., представник
відповідача: не з'явився.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського кодексу України у судовому засіданні 20 листопада 2014 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Чернігівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» подано позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 267000,10 грн. боргу, з якого 171681,45 грн. заборгованість по тілу кредиту (в тому числі прострочена 121743,68 грн.), 92009,38 грн. заборгованість по відсоткам нарахованих за період з 29.03.2012 р. по 28.09.2014 р. включно, 1901,73 грн. пеня за порушення строків сплати тіла кредиту за період з 28.03.2014 р. по 08.10.2014 р. включно, 1407,54 грн. пеня за порушення сплати відсотків за той же період. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по кредитному договору від 08.06.2011 р. № 012/С26-115-0-1/10-001 та Додатку № 1 від 08.06.2011 р. до нього.
Відповідач відзив на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив, у судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив.
Ухвала суду про порушення провадження по справі від 22.10.2014 р. та про відкладення розгляду справи від 06.11.2014 р. направлені відповідачу за адресою його державної реєстрації згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 52-53), а саме: АДРЕСА_1, повернуті відділенням поштового зв'язку на адресу суду як неодержані з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 44-45, 67-68).
Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. (із змінами та доповненнями) в разі якщо ухвалу про порушення провадження по справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи вищезазначене, відповідач був повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Зважаючи на те, що згідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка відповідача у судове засідання, неподання ним відзиву на позов не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд , -
08 червня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (позичальник) було укладено кредитний договір № 012/С26-115-0-1/10-001 невідновлювальна кредитна лінія для рефінансування діючої заборгованості та Додаток № 1 до нього (а.с. 7-14).
Відповідно до умов договору кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 179403,39 грн., а позичальник зобов'язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені договором. Кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 25 липня 2015 року (останній день строку користування кредитом). Кредит надається позичальнику для погашення боргових зобов'язань, які виникли згідно умов кредитного договору № 012/13-1089/71 від 26.06.2008 року в сумі 20376,10 дол. США та кредитного договору № 010/1089/82/069 від 22.05.2008 року в сумі 16394,59 грн. (п.п. 1.1 - 1.3 договору).
Протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитору проценти розмір яких розраховується на основі процентної ставки в розмірі 22 % річних. Проценти за користування кредитом позичальник сплачує на рахунок нарахованих доходів кредитора № 206871904 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 353348 (п. 2.2 договору). Періодичність нарахування процентів за кредитом визначається на підставі внутрішніх положень кредитора. Нарахування процентів за кредитом здійснюється не рідше одного разу на місяць, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються на залишок основної заборгованості позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі кредиту; останній день строку користування кредитом не враховується (п.п. 2.5 договору).
На умовах цього договору, після виконання позичальником обов'язкових умов, вказаних в п. 4.1 договору, кредитор на підставі письмової заяви позичальника, зобов'язується надати кредитні кошти з позичкового рахунку шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок позичальника в національній валюті № 26006334712 МФО 380805, АТ «Райффайзен Банк Аваль» для подальшого використання за цільовим призначенням (п. 4.2 договору). Заборгованість позичальника за кредитом обліковується на позичковому рахунку № 20632184 МФО 353348 АТ «Райффайзен Банк Аваль» (п. 4.5 договору).
На виконання умов договору 08 червня 2011 року банк перерахував відповідачу кредитні кошти в сумі 179403,39 грн., що підтверджується зведеним кредитовим меморіальним ордером № 1 (а.с. 27).
Позичальник зобов'язаний виконати зобов'язання за цим договором (в т.ч. здійснити погашення кредиту, сплатити проценти, комісії, пеню, штрафи та інші платежі) в порядку, визначеному цим договором, не пізніше кінцевого терміну погашення кредиту (не пізніше 25 липня 2015 року) (п. 7.1 договору). Позичальник здійснює погашення нарахованих процентів та частини кредиту щомісячними ануїтетними (однаковими) платежами, розміри та строки сплати яких визначаються Графіком (Додаток № 1 до договору), починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено видачу кредитних коштів. Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування (а.с. 7.2 договору).
На виконання умов п. 7.2 договору сторонами підписано Додаток № 1 від 08.06.2011 р. (а.с. 14), згідно якого сторони погодили, що кредитна заборгованість по спірному договору повинна погашатись згідно встановленого графіку, останній день повернення позичальником кредиту - 25 липня 2015 року. Графік є орієнтовним примірником в частині нарахування процентів. Сума фактичних нарахувань процентів буде змінюватись в залежності: кількості днів фактичного користування фактичними коштами та суми залишку заборгованості; дати фактичного погашення поточної заборгованості за кредитом; коригування процентної ставки; облікової політики кредитора.
Позичальник зобов'язується здійснювати погашення кредиту та процентів на рахунки кредитора для погашення кредиту та процентів у валюті кредиту шляхом: перерахування коштів платіжним дорученням з будь - якого поточного рахунку позичальника, в т.ч. за рахунок дебетового сальдо по поточному рахунку, відкритому у кредитора, у межах дозволеного ліміту овердрафту (п. 7.3 договору).
При простроченні погашення кредиту проценти нараховуються за весь строк фактичного користування кредитом на суму фактичної заборгованості, в тому числі протягом строку такого прострочення, та підлягає сплаті додатково до сум, передбачених графіком (п. 7.7 договору).
Вимоги кредитора щодо погашення заборгованості позичальника за цим договором підлягають задоволенню в такій послідовності: - сплата прострочених відсотків; - погашення простроченої суми кредиту; - сплата процентів; - повернення суми заборгованості за кредитом; - сплата пені та штрафу за неналежне виконання зобов'язань за цим договором. Цим договором позичальник надає кредитору самостійно приймати рішення щодо зміни черговості погашення заборгованості (кредиту, процентів, за користування кредитом, штрафів та пені) за цим договором (п. 7.9 договору).
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 вказаного Кодексу).
Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно п.п. 12.1-12.3 договору у разі настання обставин Дефолту (обставини невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договору) або випадку дестабілізації ринку, кредитор має право на власний розсуд без необхідності укладення будь - яких додаткових угод (договорів) вжити один або декілька заходів, зокрема, вимагати дострокового повного/часткового виконання позичальником зобов'язань за цим договором (п. 12.1.2). Кредитор вправі скористатись зазначеним правом та пред'явити позичальнику відповідні вимоги, зокрема, при порушенні позичальником строків виконання грошових зобов'язань, передбачених цим договором (п. 12.7.2). Якщо кредитор вирішив скористатись вищевказаними правами, він повідомляє про це позичальника шляхом направлення письмового повідомлення. Пунктом 12.3.2 договору передбачено, що строк виконання грошових зобов'язань позичальника настав з дати прийняття кредитором відповідного рішення, позичальник зобов'язаний здійснити виконання зазначених кредитором у такому повідомлені зобов'язань негайно, але не пізніше 30 календарного дня з дати направлення кредитором позичальнику відповідного повідомлення (якщо у відповідному повідомленні не зазначений менший строк).
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач порушував строки виконання грошових зобов'язань згідно договору, здійснив часткове повернення кредиту у сумі 7721,94 грн. та часткову сплату відсотків у сумі 33461,82 грн. (а.с. 17-26, 62).
18.01.2012 року позивачем направлено відповідачу вимогу № С26-114-1/5/57 від 16 січня 2012 року про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором № 012/С26-115-0-1/10-001 від 08 червня 2011 року, що отримана відповідачем 31.01.2012 р., та залишена останнім без виконання (а.с. 28).
З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги, що відповідач в порушення умов договору та графіку погашення кредиту і відсотків не здійснював щомісячні платежі в обумовлені строки, чим допустив порушення виконання зобов'язання по погашенню тіла кредиту та відсотків за користування кредитом, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право вимагати у відповідача дострокового повернення частини кредиту та сплати нарахованих відсотків за користування кредитом за визначений позивачем період.
Позивачем заявлено до стягнення 171681,45 грн. заборгованості по тілу кредиту, в тому числі простроченої в сумі 121743,68 грн., та відсотків за користування кредитом в сумі 92009,38 грн. за період з 29.03.2012 р. по 28.09.2014 р., включно.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання, якими є сторони у справі, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши наданий позивачем розрахунок (а.с. 15-16), заслухавши повноважного представника позивача, суд встановив, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту в сумі 171681,45 грн., в тому числі простроченої в сумі 121743,68 грн., є правомірними, підтверджуються матеріалами справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі. Перевіривши наданий позивачем розрахунок відсотків за користування кредитом за період з 29.03.2012 р. по 28.09.2014 р., включно (а.с. (15-16), суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині в сумі 91190,14 грн., оскільки позивачем невірно визначено дати прострочення виконання відповідачем зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, а саме без врахування вимог п. 7.2 кредитного договору, згідно якого погашення тіла кредиту та відсотків здійснюється згідно Графіка (Додаток № 1 до спірного договору), затвердженого сторонами. Здійснивши перерахунок заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами з урахуванням затвердженого сторонами Графіку та вимог ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, судом встановлено, що платіж в сумі 3311,33 грн. за період з 28.08.2014р. по 28.09.2014р. має бути сплачений відповідачем 29.09.2014р., що виходить за межі періоду стягнення відсотків по тілу кредиту, визначеного позивачем, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ч. 1 ст. 612 вказаного Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Пунктом 17.3 договору сторони погодили, що за кожний календарний день прострочення виконання будь - яких грошових зобов'язань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України що діє у період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно. Сплата пені не звільняє позичальника від виконання простроченого грошового зобов'язання.
Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 1901,73 грн. пені за прострочення погашення тіла кредиту за період з 28.03.2014 р. по 08.10.2014 р., включно та 1407,54 грн. пені за порушення строку сплати відсотків за той же період.
Матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо погашення кредиту та сплати відсотків.
Перевіривши розрахунки здійснені позивачем (а.с.15-16), суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення погашення кредиту та пені за прострочення погашення відсотків підлягають задоволенню в сумі 1869,93 грн. та 1387,84 грн. відповідно.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам, з урахуванням вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (код ЄДРПОУ 14305909) в особі Чернігівської обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (14017, Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Перемоги, 21, код ЄДРПОУ 14245308, р/р 29092758, МФО 353348) - 171681,45 грн. заборгованості по кредиту, 91190,14 грн. заборгованості по відсоткам, 1869,93 грн. пені за прострочення погашення кредиту, 1387,84 грн. пені за прострочення погашення відсотків, 5322,38 грн. судового збору.
3. Врешті позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 20.11.2014р.
Суддя І.Г. Мурашко
.