Рішення від 18.11.2014 по справі 909/1202/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 р. Справа № 909/1202/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З., при секретарі судового засідання Ломей Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Першого заступника прокурора Івано-Франківської області, вул. Грюнвальдська, 11, м.Івано-Франківськ, 76000 в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, вул. Хрещатик, 30, м.Київ, 01001 в особі Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", вул. Фрунзе, 85, м.Київ, 04080 в особі Виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль", вул. Промислова, 1,м. Калуш, Івано-Франківська область, 77304

до відповідача: Комунального підприємства "Водотеплосервіс", вул.Окружна,8, м.Калуш, Івано-Франківська область, 77300

про стягнення заборгованості в сумі 7972970,20 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Гоголь В.В.-прокурор відділу, службове посвідчення № 011612 від 26.10.12,

від позивача (Виробничої філії ДПЗД "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль"): Качан А.А. - начальник юридичного відділу, довіреність № 30 від 04.11.14,

від відповідача: Корназа Н.Т. - начальник юридичного відділу, довіреність № 228 від 14.02.14

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.1 ст.2 ГПК України перший заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області, на підставі покладеного на нього п.2 ст. 121 Конституції України та 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництва, з позовом до Комунального підприємства "Водотеплосервіс" про стягнення заборгованості в сумі 7972970,20 грн., в тому числі 6150479,77 грн. основного боргу, 639557,07 грн. пені, 95826,99 грн. - 3% річних, 656572, 79 грн. інфляційних та 430533,58 грн. - 7% штрафу.

Керуючись ч.3 ст. 2 ГПК України, заступник прокурора в позовній заяві № 05/2-659 вих - 14 від 06.10.14 (вх.№13717/14 від 22.10.14) визначив, на підставі якого законодавства подається позов; в чому саме порушуються матеріальні інтереси держави; обґрунтував необхідність їх захисту та зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: «Заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності».

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 23.10.14 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 18.11.14.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні заявлені вимоги підтримують з підстав викладених у позовній заяві. В обгрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу теплової енергії № 44/5-90 від 07.10.13 в частині здійснення розрахунку за поставлену теплову енергію, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 7972970,20 грн.

Представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву за вих. № 2178 від 17.11.14р. (вх. № 14839/14 від 18.11.14р.), в якому позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить розстрочити виконання рішення терміном на 12 місяців.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 07.10.13 між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» в особі виробничої філії Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго» "Калуська теплоелектроцентраль" (далі - продавець) та Комунальним підприємством «Водотеплосервіс» (далі - покупець) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії №44/5-90.

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що за даним договором продавець зобов»язується у період з 15 жовтня 2013 року по 15 квітня 2014 року включно продавати (передавати) покупцю теплову енергію з теплофікаційною водою (надалі-теплову енергію), яка виробляється виробничо-структурним підрозділом - Виробничою філією Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" "Калуська теплоелектроцентраль" продавця, в потрібних покупцю обсягах відповідно до умов даного договору, а покупець зобов»язується купляти(приймати) теплову енергію в потрібних йому обсягах відповідно до умов даного договору та температурного графіку подачі теплоносія на житловий масив м. Калуша при розрахунковій температурі зовнішнього повітря - 20 град. С, що є невід»ємною частиною даного договору (Додатки №№1,1а), та своєчасно і в повному обсязі оплачувати її вартість згідно з умовами даного договору та виконувати інші умови, передбачені даним договором.

У відповідності до умов Договору, позивач відпустив відповідачу у лютому 2014 року 12943 Гкал теплової енергії, а також 20125 тонн деаерованої води на загальну суму 4151543,9 грн. Даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі обсягів теплової енергії від 28.02.14, який підписаний та скріплений печатками обох сторін.

05.03.14 КП «Водотеплосервіс» отримало рахунок-фактуру від 28.02.14 №ТЦ-0000014 на оплату вартості спожитої протягом лютого 2014 року теплової енергії, що підтверджується відміткою на листі-вимозі від 05.03.14 № 44/33-103-381.

Позивач відпустив відповідачу у березні 2014 року 7659 Гкал теплової енергії, а також 20946 тонн деаерованої води на загальну суму 2670125,48 грн. Даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі обсягів теплової енергії від 27.03.14, який підписаний та скріплений печатками обох сторін.

02.04.14 КП «Водотеплосервіс» отримало рахунок-фактуру від 31.03.14 №ТЦ-0000025 на оплату вартості спожитої протягом березня 2014 року теплової енергії, що підтверджується відміткою на листі-вимозі від 02.04.14 № 44/33-103-579.

Таким чином, протягом лютого-березня 2014 року було відпущено теплової енергії на загальну суму 6821669,38 грн.

Порядок здійснення оплати визначений в розділі 4 договору.

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць, в якому здійснюється поставка теплової енергії. Оплата за теплову енергію здійснюється покупцем шляхом 100% оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію виконується на підставі акта прийому-передачі обсягів теплової енергії згідно виставленого рахунку - до 9 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 6.1.1 договору покупець зобов»язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлену теплову енергію.

Враховуючи, що відповідач за отриману теплову енергію частково розрахувався в сумі 671189,61 грн., заборгованість станом на день звернення до суду становила 6150479,77 грн.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 6150479,77 грн. за отриману теплову енергію, на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально та визнається представником відповідача в судовому засіданні, а тому є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Також обгрунтованими є вимоги позивача про стягнення 639557,07 грн. пені, 95826,99 грн. - 3% річних, 656572, 79 грн. інфляційних та 430533,58 грн. - 7% штрафу, враховуючи наступне.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив иконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Правильність нарахування інфляційних судом перевірено.

Приписами ст.546, ст.549 ЦК України, ст.ст. 230-232 ГК України визначено, що одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка у формі пені, штрафу, яка сплачується боржником у разі порушення зобов'язання. Згідно ч.2 ст. 551 ЦК України, п.4 ст.231 ГК України, якщо предметом неустойки є грошова сума і її розмір законом не визначений, розмір неустойки встановлюється договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, за порушення терміну здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію згідно п.4.1 даного договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. За порушення покупцем строків оплати за теплову енергію, що постачається за цим договором, понад 30 днів, він зобов"язаний додатково сплатити продавцю штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від несплаченої суми.

Судом перевірено правильність нарахування 3% річних, інфляційних, пені та штрафу.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягають 6150479,77 грн. основного боргу, 639557,07 грн. пені, 95826,99 грн. - 3% річних, 656572,79 грн. інфляційних та 430533,58 грн. - 7% штрафу.

Стосовно клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців, слід зазначити наступне.

Згідно приписів п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до пункту 7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В обґрунтування клопотання про розстрочення виконання рішення суду відповідачем зазначено, що внаслідок винесення рішення про стягнення заборгованості в сумі 7972970,20 грн. виникне реальна загроза забезпечення м.Калуша теплопостачанням, водопостачанням та водовідведенням, проведення належних ремонтних і аварійних робіт на відповідних мережах, настання непередбачувних санітарно-епідеміологічних та екологічних наслідків.

Представник позивача та прокурор проти розстрочки виконання рішення не заперечували.

За наведених обставин та правових норм, беручи до уваги пояснення представника відповідача, суд, враховуючи інтереси обох сторін, уникнення можливих негативних наслідків на господарську діяльність відповідача, з метою реального виконання рішення, вважає за доцільне задоволити клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду терміном на дванадцять місяців.

Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати судового збору, відповідно до ч. 4 статті 49 ГПК України судовий збір в сумі 73080 грн., підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 121, 124 Конституції України, ст.ст. 174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 546, 549, 610, 625 629, 655 ЦК України, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до Комунального підприємства «Водотеплосервіс» про стягнення заборгованості в сумі 7972970,20 грн. задоволити.

Стягнути з Комунального підприємства «Водотеплосервіс» (вул. Окружна, 8, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300; код 32364207) в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37952250; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Івано-Франківській області; код банку отримувача (МФО): 836014; Рахунок отримувача: 31219206783002; код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499939) - 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. - судового збору.

Стягнути з Комунального підприємства «Водотеплосервіс» (вул. Окружна, 8, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300; код 32364207) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (вул. Фрунзе, 85, м. Київ, 04080; код 19480600) заборгованість в сумі 7972970 (сім мільйонів дев"ятсот сімдесят дві тисячі дев"ятсот сімдесят) грн. 20 коп., в тому числі 6150479 (шість мільйонів сто п"ятдесят тисяч чотириста сімдесят дев"ять) грн. 77 коп. основного боргу, 639557 (шістсот тридцять дев"ять тисяч п"ятсот п"ятдесят сім) грн. 07 коп. пені, 95826 (дев"яносто п"ять тисяч вісімсот двадцять шість) грн. 99 коп. - 3% річних, 656572 (шістсот п"ятдесят шість тисяч п"ятсот сімдесят дві) грн. 79 коп. інфляційних та 430533 (чотириста тридцять тисяч п"ятсот тридцять три) грн. 58 коп. - 7% штрафу.

Розстрочити стягнення 7972970 (сім мільйонів дев"ятсот сімдесят дві тисячі дев"ятсот сімдесят) грн. 20 коп. заборгованості на дванадцять місяців.

Стягнення проводити по 664414 (шістсот шістдесят чотири тисячі чотириста чотирнадцять) грн. 00 коп. щомісячно протягом грудня 2014 року - жовтня 2015 року та 664416 (шістсот шістдесят чотири тисячі чотириста шістнадцять) грн. 20 коп. в листопаді 2015 року.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.11.14

Суддя Цюх Г.З.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

__________помічник судді Шунтов О.М. 20.11.14

Попередній документ
41456000
Наступний документ
41456002
Інформація про рішення:
№ рішення: 41456001
№ справи: 909/1202/14
Дата рішення: 18.11.2014
Дата публікації: 24.11.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії