14 листопада 2014 року 09год. 35 хв. м. Одеса Справа № 815/3417/14
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Іванова Е.А.
секретар Сакара М.М.
за участю: позивача ОСОБА_1
представників: позивача ОСОБА_2
відповідача Клім С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування постанови, -
ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправними дії Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області щодо проведення планової перевірки, за результатами якої складено акт від 27.11.2013 року №001918; визнати протиправною і скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про накладення стягнень, передбачених ст. 23 ЗУ «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року №1023-ХІІ від 25.02.2014 року №72 винесену відносно ФОП ОСОБА_1.
Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що відповідачем фактично не було здійснено перевірку, письмове повідомлення ФОП ОСОБА_1 про проведення планового заходу не надавалось і не вручалось, даний суб'єкт господарювання взагалі не був обізнаний щодо проведення будь-яких перевірок, посадові особи відповідача не прибували до універсаму «ІНФОРМАЦІЯ_1» для проведення перевірки, за результатами якої складено акт від 27.11.2013 року №001918, наказ на проведення перевірки і посвідчення (направлення) та службові посвідчення позивачу не пред'являлись і не надавались. Позивач не допускав порушення щодо створення перешкод службовій особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні перевірки якості товарів, виходячи з відсутності факту проведення перевірки і відсутності перевіряючи осіб за місцезнаходженням універсаму «ІНФОРМАЦІЯ_1».
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили його задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, та надав заперечення у письмовому вигляді, які мотивовані тим, що планова перевірка дотримання вимог законодавства України про захист прав споживачів у універсамі «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_1 проводилась згідно з повідомленням на проведення перевірки №1133 від 01.10.2013 року, на підставі плану проведення перевірок на ІV квартал 2013 року, затвердженого наказом в.о. начальника Держспоживінспекції в Одеській області №555-од від 24.09.2013 року та направлення на проведення перевірки №1427 від 12.11.2013 року. Повідомлення про проведення перевірки №1133 від 01.10.2013 року було вручено 07.10.2013 року особисто адміністратору універсаму «ІНФОРМАЦІЯ_1» за місцем здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 Під час контрольної перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію касир ОСОБА_4 не видала фіскальний чек, але видала розрахунковий документ, що підтверджує факт покупки. При спробі проведення подальшої перевірки згідно плану проведення перевірок суб'єктів господарювання на ІV квартал 2013 року ФОП ОСОБА_1 не допустив фахівців Інспекції до перевірки, чим порушено вимоги ст. 26 ЗУ «Про захист прав споживачів», за що застосовані штрафні санкції постановою від 25.02.2014 року №72 у сумі 43460,90 грн.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що працює на посаді головного спеціаліста відділу контролю у сфері внутрішньої торгівлі Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області, та саме вона проводила перевірку універсаму «ІНФОРМАЦІЯ_1» ФОП ОСОБА_1, про те їй не відомо, хто саме вручав повідомлення від 01.10.2013 року №1133 про проведення перевірки, та не була присутня під час цього. Також пояснила, що вона та провідний спеціаліст Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області ОСОБА_6. 27.11.2013 року придбали в універсамі «ІНФОРМАЦІЯ_1» певний товар, та після чого представились, що вони перевіряючи, та адміністратор покликала ОСОБА_1 який не допустив їх до перевірки, причини не допуску не повідомив.
Вислухавши пояснення сторін, свідка, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступних висновків.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду та контролю у сфері господарської діяльності, а також повноваження органів державного нагляду та контролю у питаннях захисту прав споживачів визначені вимогами Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05.04.2007 року, Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 року № 1023-ХІІ, Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг (затверджений Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 310 від 07.03.2012 року, зареєстроване у Міністерстві юстиції України 11.05.2012 року за № 743/21056), Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів (затверджене Постановою Кабінету Міністрів України № 1177 від 17.08.2002 року) та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 465/2011 передбачено, що Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V) визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема, належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною третьою ст.5 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи у установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, також суди.
Згідно з частинами четвертої та п'ятої статті 5 Закону № 877-V, органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення, окрім іншого, повинно містити дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу. Строк здійснення планового заходу не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до вимог статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або для здійснення планового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, на підставі наказу оформлюється посвідчення (направлення) на проведення заходу.
На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу, зокрема, зазначаються: номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу.
В силу приписів статті 7 Закону № 877-V суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг перед початком перевірки суб'єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, пред'являють керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб'єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки.
Пунктом 2.6. Порядку встановлено, що перевірки проводяться посадовими особами на підставі наказу відповідного органу з питань захисту прав споживачів, який повинен містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого здійснюватиметься захід, та предмет перевірки.
Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення проведення планової перевірки; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких проводиться перевірка; найменування відповідного органу з питань захисту прав споживачів. Повідомлення надсилається рекомендованим листом або телефонограмою за рахунок коштів відповідного органу з питань захисту прав споживачів або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку. Строк проведення планової перевірки не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до пункту 1.6 Порядку суб'єкт господарювання під час проведення посадовими особами перевірки має право: не допускати посадових осіб до здійснення перевірки, якщо: вона здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом; посадова особа не надала копії документів, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; посадові особи не пред'явили до початку перевірки службове посвідчення та направлення на перевірку; у разі вимоги посадових осіб про проведення планової перевірки суб'єктом господарювання не одержано повідомлення про її проведення.
Судом встановлено, що відповідачем згідно плану-графіку перевірок на ІV квартал 2013 року, на підставі направлення на проведення перевірки № 1427 від 12.11.2013 року та повідомлення на проведення перевірки № 1133 від 01.10.2013 року повинна була проведена планова перевірка дотримання вимог законодавства України про захист прав споживачів в універсамі "ІНФОРМАЦІЯ_1" ФОП ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_2; фактична адреса: АДРЕСА_1).
Та перевіряючі не були допущені ФОП ОСОБА_1 до проведення перевірки, про що був складений акт від 27.11.2013 року (а.с. 52-55).
На підставі вказаного акту відповідач прийняв постанову №72 від 25.02.2014 року якою за створення перешкод службовим особам у проведенні перевірки якості продукції, згідно п.8, ч.1, ст. 23 ЗУ «Про захист прав споживачів» застосовано до ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 43460,90 грн. (а. с. 8).
Як зазначає представник відповідача повідомлення про проведення перевірки №1133 від 01.10.2013 року було вручено 07.10.2013 року особисто адміністратору універсаму «ІНФОРМАЦІЯ_1» за місцем здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 по АДРЕСА_1
В матеріалах справи наявне вищевказане повідомлення, та з нього вбачається, що його було отримано гр.. ОСОБА_7 07.10.2013 року для передавання ОСОБА_8 (а.с. 50).
Позивач та його представник в судовому засіданні заперечували щодо отримання вказаного повідомлення, та зазначили, що вказана особа, яка отримала дане повідомлення ніколи не працювала у ФОП ОСОБА_1, тим паче в універсамі «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Та на підтвердження чого надав до суду довідку від 25.08.2014 року №29, згідно якої ОСОБА_7 у ФОП ОСОБА_1 ніколи не працювала та її ідентифікаційний код позивачу не відомий (а. с. 148).
Згідно ч. 4, ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).
Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.
Згідно довідок форми 1-ДФ за третій та четвертий квартали 2013 року поданих позивачем до органів Міндоходів та наданих ним до суду у позивача в штаті працювало шість працівників, з ідентифікаційними номерами облікових карток платників податків 12569414000, 23229621240, 32715911403, 43160114228, 53233026228 та 63274515587 (а.с. 149-152).
Аналогічні відомості також були отриманні судом від Роздільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області.
Та згідно листа №11295/10 від 24.10.2014 року Роздільнянської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області та додатків до нього у позивача працювали особи саме за вищевказаними ідентифікаційними номерами (а.с. 153-155).
Згідно листа ГУ Міндоходів в Одеській області від 27.10.2014 року №6440/9/15-32-19-05-13 реєстраційний номер облікової картки платники податків НОМЕР_1 належить фізичній особі ОСОБА_9, НОМЕР_2 належить фізичній особі ОСОБА_10, НОМЕР_3 належить фізичній особі ОСОБА_11, НОМЕР_4 належить фізичній особі ОСОБА_12, НОМЕР_5 належить фізичній особі ОСОБА_13 та НОМЕР_6 належить фізичній особі ОСОБА_14 (а.с. 156).
Тобто з вищевикладеного вбачається що гр.. ОСОБА_7 ніколи не працювала у ФОП ОСОБА_1, а от же і повідомлення про проведення перевірки було вручено не вповноваженій на то особі від ФОП ОСОБА_1, та доказів, що це спростовують відповідачем суду не надано.
Представник відповідача не зміг пояснити суду хто саме з посадових осіб Інспекції вручав повідомлення про проведення перевірки ОСОБА_7 та доказів, що саме ця особа працювала на той час у ФОП ОСОБА_1 також надати не зміг.
Отже враховуючи вищевикладене суд доходить висновку, що позивач правомірно не допустив перевіряючих до перевірки, оскільки він не був належним чином повідомлений про її проведення, а отже позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області щодо проведення планової перевірки, за результатами якої складено акт від 27.11.2013 року №001918 підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправною і скасування постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про накладення стягнень, передбачених ст. 23 ЗУ «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року №1023-ХІІ від 25.02.2014 року №72 винесену відносно ФОП ОСОБА_1 є похідними від вимог визнання протиправними дії Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області щодо проведення планової перевірки, за результатами якої складено акт від 27.11.2013 року №001918, та те, що згідно ст.. 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", п. 1.6 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, суб'єкт господарювання під час проведення посадовими особами перевірки має право: не допускати посадових осіб до здійснення перевірки та ФОП ОСОБА_1 правомірно відмовив у допуску перевіряючих до перевірки, через неповідомлення його про її проведення не пізніше ніж за десять днів, то й в його діях відсутній склад порушення, а тому оскаржувана Постанова прийнята без дотримання вимог які висуваються до рішень суб'єктів владних повноважень ст.. 2 КАС України, а тому ці вимоги також підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи те, що позивач не був належним чином повідомлений про проведення планового заходу, а саме проведення перевірки в універсамі «ІНФОРМАЦІЯ_1», який належить ФОП ОСОБА_1, та саме з повідомлення суб'єкта господарювання починається здійснення планового заходу, той всі послідуючі дії, а саме складення акту та винесення постанови є протиправними, а тому адміністративний позов підлягає повному задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 7-9, 11, 69, 71, 86, 159-163 КАС України, суд, -
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області задовольнити.
Визнати протиправними дії Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області щодо проведення планової перевірки за результатами якої складено акт від 27.11.2013р. №001918
Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області №72 від 25.02.2014р.
Стягнути з державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 182грн.70коп.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови виготовлений 19 листопада 2014 року.
Суддя Е.А.Іванов
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області задовольнити.
Визнати протиправними дії Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області щодо проведення планової перевірки за результатами якої складено акт від 27.11.2013р. №001918
Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області №72 від 25.02.2014р.
Стягнути з державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 182грн.70коп.
19 листопада 2014 року.