Справа: № 826/12448/14 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
13 листопада 2014 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК «ТАВРИКА» Лемеш М.В. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2014 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика» Лемеш М.В. про:
- визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «БАНК «ТАВРИКА» Лемеш М.В. в частині не вчинення дій щодо включення ОСОБА_2 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «БАНК «ТАВРИКА» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;
- визнання протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині не складання реєстру вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за формою наведеною у п. 11 Положення, з відображенням у такому реєстрі інформації стосовно права позивача на відшкодування коштів за вкладом в Банку за рахунок Фонду;
- визнання протиправною бездіяльність виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині не затвердження реєстру вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, з відображенням у такому реєстрі інформації стосовно права Позивача на відшкодування коштів за вкладом ПАТ «БАНК «ТАВРИКА» за рахунок Фонду;
- зобов'язання уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «БАНК «ТАВРИКА» Лемеш М.В. включити ОСОБА_2 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «БАНК «ТАВРИКА» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;
- зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на підставі поданої уповноваженою особою Фонду інформації щодо включення ОСОБА_2 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду за формою наведеною у п. 11 Положення, із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню у розмірі 200 000 грн. та продовжити строк для вчинення таких дій.
- зобов'язання виконавчу дирекцію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затвердити реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «БАНК «ТАВРИКА» переліку вкладників з врахуванням у таких реєстрі та переліку інформації щодо включення ОСОБА_2 до повного переліку вкладників, які мають прав на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням суми, що підлягає відшкодуванню у розмірі 200 000 грн. для чого також продовжити строк для вчинення таких дій.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2014 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В судове засідання учасники процесу не з'явились, повідомлені належним чином про час та місце апеляційного розгляду, що не перешкоджає вирішенню спірного питання відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
При винесенні рішення колегія суддів враховує, що апелянтом до суду апеляційної інстанції 12.11.2014 року надано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю отримання позивачем додаткових доказів, які знаходяться в іншому місці.
Разом з тим, апелянтом не надано обґрунтування ненадання вказаних доказів до суду першої інстанції, не надано доказів існування вказаних у клопотанні документів, як і не вказано підстав стосовно можливості їх доручення до матеріалів справи.
Ст. 195 КАС України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги та досліджує докази що в свою чергу дослідив суд першої інстанції.
Крім того, при розгляді справи повинно бути дотримано вимоги ст. 195-1 КАС України стосовно строків розгляду апеляційної скарги (протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про відкриття провадження).
Вищевикладене є підставою для розгляду справи в даному судовому засіданні.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та подані письмові заперечення, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що 27.08.2012 року між позивачем та ПАТ «БАНК «ТАВРИКА» укладено договір банківського вкладу «Ощадний плюс» з видачею купонного ощадного (депозитного) сертифікату на пред'явника В N003270 (далі - Договір банківського вкладу).
Зі змісту зазначеного договору вбачається, що Банк здійснює розміщення Сертифікату строком зберігання до 27.12.2012 року (пп. 1.1 п. 1 Договору), а Вкладник 27.08.2012 року вносить (переказує) грошові кошти у готівковій або безготівковій формі у розмірі 42 000 доларів США. (Вклад) (пп. 1.2 п. 1 Договору ). Банк на суму внесених (переказаних) в готівковій або безготівковій формі грошових коштів видає відповідно до акту прийому-передачі Вкладнику купонний ощадний (депозитний) сертифікат на пред'явника та щомісячно нараховує проценти на суму Вкладу з розрахунку 10 процентів річних, виплата яких здійснюється при закінченні строку зберігання (пп. пп. 2.1, 2.2 п. 2 Договору).
Згідно з пп. 3.1.5 та 3.1.7 пп. 3.1 п. 3 зазначеного договору Банк зобов'язується при закінченні строку зберігання Вкладу (погашенні Сертифіката) повернути пред'явнику Сертифіката суму Вкладу та суму нарахованих процентів; повернути Вклад на першу вимогу пред'явника Сертифіката.
В подальшому, 20.03.2013 року на підставі постанови Правління Національного банку України №97, керуючись вимогами статей 7, 15 Закону України «Про Національний банк України», ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», статті 39-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 року (зі змінами), Правління Національного банку України, постановлено рішення про відкликання банківської ліцензії в ПАТ «БАНК «ТАВРИКА» та ліквідацію останнього.
Оголошення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «БАНК «ТАВРИКА» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «БАНК «ТАВРИКА» було опубліковано 26.03.2013 року у газетах «Урядовий кур'єр» та «Голос України», а також на офіційній сторінці Фонду в мережі Інтернет.
22.03.2013 року позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «БАНК «ТАВРИКА» з заявою-претензією про включення позивача в число кредиторів ПАТ «БАНК «ТАВРИКА».
Листом від 11.07.2013 року №4261/7 позивачу повідомлено, що його вимога включена до реєстру акцептованих вимог кредиторів та підлягає задоволенню на суму 346 804,44 грн. згідно до 7 черги.
Не погоджуючись з зазначеними діями та рішеннями відповідача позивач звернувся з позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що кошти позивача не підпадають під гарантію Фонду і Фонд, виходячи з приписів п. 3 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI), не відшкодовує кошти за даним вкладом.
Колегія суддів погоджується з даним висновком, виходячи з наступного.
Спірні відносини регулюються Законом України від 23.02.2012 року № 4452-IV «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням Виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 року № 14 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 року за № 1548/21860.
Постановою Національного банку України від 20.03.2013 року № 97 було відкликано банківську ліцензію ПАТ «БАНК «ТАВРИКА» та прийнято рішення про його ліквідацію.
У відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.
Разом з тим, положеннями п. 3 ч. 4 ст. 26 вказаного Закону передбачено, що Фонд не відшкодовує кошти за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.
Кошти позивача були залучені ПАТ «БАНК «ТАВРИКА» у формі випуску ощадного (депозитного) сертифікату на пред'явника, що підтверджується: договором банківського вкладу «Ощадний плюс» з видачею купонного ощадного (депозитного) сертифікату на пред'явника №003270 від 27.08.2012 та ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника серії В №003270.
З огляду на те, що банківський вклад ОСОБА_2 був підтверджений саме ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що станом на час відкликання банківської ліцензії ПАТ «БАНК «ТАВРИКА» були відсутні підстави для відшкодування позивачу коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, в даних правовідносинах задоволення вимог позивача може бути здійснено за рахунок ліквідаційної маси ПАТ «БАНК «ТАВРИКА» в порядку передбаченому ст. ст. 45, 49, 50 та 52 Закону № 4452-VI.
Судом першої інстанції встановлено, що листом відповідача від 11.07.2013 №4261/7 ОСОБА_2 повідомлено про включення його вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів 7 черги.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно відмови у задоволенні позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БАНК «ТАВРИКА» Лемеш М.В. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.09.2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 18.11.2014 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я.М. Василенко
А. Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 18.11.2014 року.
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Василенко Я.М.