11 листопада 2014 р.Справа № 818/2336/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.
Суддів: Бегунца А.О. , Шевцової Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2014р. по справі № 818/2336/14
за позовом ОСОБА_1
до Роменської виправної колонії № 56
про зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Роменської виправної колонії № 56, в якому просив суд:
- визнати за ним право на користування власним мобільним телефоном під контролем адміністрації установи виконання покарань в межах та час, встановлений ч. 5 ст. 100 та ч.ч.1, 2 ст. 129 Кримінально-виконавчого кодексу України;
- зобов'язати Роменську виправну колонію № 56 забезпечити здійснення його права на зберігання адміністрацією колонії його мобільного телефону, прийнятого від його родичів у посилці-передачі, та на користування ним відповідно до чинного законодавства.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2014 р. по справі № 818/2336/14 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Роменської виправної колонії № 56 про зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Позивач, ОСОБА_1, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, та зазначає, що згідно ч.5 ст. 110 Кримінально-виконавчого кодексу України він має право користуватись мобільним телефоном під час відбування у Роменській виправній колонії № 56 підчас відбування покарання у виді довічного позбавлення волі відповідно до чинного законодавства. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2014 р. по справі № 818/2336/14, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з їх необгрунтованості.
Колегія суддів вважає зазначену постанову суду першої інстанції такою, що прийняті з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з ч.2 ст.4 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією та законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, перелік яких наведено у частині 2 статті 17 КАС України. Водночас частина третя зазначеної норми містить перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів. Згідно з вимогами пункту 2 частини 3 цієї норми до зазначеного переліку віднесено справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
При визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.
З аналізу вказаних норм встановлено, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, спірні правовідносини між ОСОБА_1 та відповідачем по справі склалися внаслідок бездіяльності відповідача щодо нерозгляду звернення позивача від 13.05.2014 року про визнання за ним права на користування власним мобільним телефоном під контролем Роменської виправної колонії № 56, що мало місце під час відбування позивачем кримінального покарання за вироком суду, який згідно зі статтею 4 Кримінально-виконавчого кодексу України є підставою виконання та відбування покарання.
Позивач, якій є засудженим та відбуває покарання у Роменській виправній колонії №56, просить зобов'язати відповідачів вчинити дії, що регламентовані Кримінально-виконавчим кодексом України, а тому такі дії не належать до сфери управлінської діяльності та не можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 1 Кримінально-виконавчого кодексу України кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.
Саме кримінально-виконавче законодавство України, відповідно до статті 3 Кримінально-виконавчого кодексу України, застосовується до засуджених, які відбувають покарання на території України.
У зв'язку з тим, що предметом заявленого спору є оскарження бездіяльності посадових осіб установи виконання покарань, яка пов'язана з виконанням вироку суду відносно позивача, засудженого до довічного позбавлення волі, тому вимоги позивача належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
У відповідності ч. 4 ст. 202 КАС України, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, є підставою для скасування судового рішення (постанови або ухвали) та ухвалення нового рішення.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Якщо провадження за позовною заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України. За правилами ч.1 ст.203 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених ст.ст. 155, 157 цього Кодексу.
Керуючись п. 1 ст. 157, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.09.2014р. по справі № 818/2336/14 скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Роменська виправна колонія № 56 про зобов'язання вчинити певні дії закрити.
Роз"яснити позивачу право на звернення до суду в порядку кримінального судочинства.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.
Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В.