06 листопада 2014 р.Справа № 641/8162/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Подобайло З.Г.
Суддів: Тацій Л.В. , Дюкарєвої С.В.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19.09.2014р. по справі № 641/8162/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м.Харкова
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі міста Харкова , в якому просить визнати дії посадових осіб Управління пенсійного фонду України у Комінтернівському районі міста Харкова щодо утримання з ОСОБА_1 20 відсотків пенсії щомісячно - неправомірними. Скасувати рішення УПФУ у Комінтернівському районі міста Харкова № 465 від 27.04.2014 року «Про утримання сум пенсії, надміру виплаченої пенсіонеру внаслідок зловживань з його сторони або подання страхувальниками недостовірних даних». Зобов'язати УПФУ у Комінтернівському районі міста Харкова припинити утримання переплати нарахованої ОСОБА_1 пенсії у розмірі 1917,32 грн. за період коли виникла така переплата, а саме з 01.04.2009 р. по 30.04.2014 року. Зобов'язати УПФУ у Комінтернівському районі м. Харкова нарахувати та виплатити в повному обсязі ОСОБА_1 усі грошові кошти, які були утримані з її пенсії на підставі рішення УПФУ у Комінтернівському районі м. Харкова № 465 від 27.04.2014 року «Про утримання сум пенсії, надміру виплаченої пенсіонеру внаслідок зловживань з його сторони або подання страхувальниками недостовірних даних».
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 13 травня 2014 року звернулася до банківської установи за отриманням чергової пенсії і виявила, що на картковому рахунку для виплати пенсії за травень місяць цього року нарахована сума 856,28 грн. Зі слів працівників банку, а також отриманої роздруківки по нарахуванню грошових коштів вбачається, що пенсійний фонд перерахував на рахунок банку для виплати їй пенсії 856,28 грн. замість раніше отриманої суми у розмірі 1140,00 грн. Позивач звернулася із заявою від 16.05.2014 року до Управління пенсійного фонду України у Комінтернівському районі м. Харкова, наприкінці червня 2014 року від відповідача отримала відповідь за № 527/02-78 від 29.05.2014 року, згідно якої їй повідомлено, що у березні місяці 2014 року відділом з призначення пенсій були отримані індивідуальні відомості про застраховану особу за якими було виявлено, що позивач зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, що за діючим законодавством вона є працюючою особою. У зв'язку із тим, що пенсія була призначена їй як непрацюючій особі, тому були переглянуті матеріали пенсійної справи і за рішенням відповідача проведено перерахунок пенсії, як працюючій особі з 01 квітня 2009 року по теперішній час. За таких обставин, як зазначив відповідач виникли надміру сплачені кошти в розмірі 1 917 грн. 32 коп. за період з 01.04.2009 року по 30.04.2014 рік. У зв'язку із чим на підставі ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач прийняв рішення починаючи з 01 травня 2014 року з нарахованої пенсії відшкодовувати надміру сплачені грошові кошти у розмірі 20% від щомісячної нарахованої пенсії. 15 липня 2014 року позивач звернулася до Відповідача із запитом надати їй відповідне рішення або належним чином завірену копію на підставі якого з неї стягуються (утримуються) грошові кошти з пенсії. 22 липня 2014 року від відповідача отримала витяг з рішення №465 від 27.04.2014 року про утримання сум пенсії, надміру виплаченої пенсіонеру внаслідок зловживань з його сторони або подання страхувальниками недостовірних даних. Вказаним Рішенням № 465 від 27.04.2014 року на підставі ч.І ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з пенсії позивача стягується надміру виплачена сума 1917 грн. 32 коп. у розмірі 20% пенсії щомісячно до повного погашення, по причині, яку зазначає Відповідач - це працевлаштування пенсіонера. Вважає, що відповідач при прийнятті Рішення № 465 від 27.04.2014 року діяв неправомірно. Починаючи з 04 лютого 2003 року позивачка перебуває на пенсійному обліку у відповідача та отримує пенсію за віком. На час звернення у листопаді 2005 року до відповідача за призначенням пенсії, у зв'язку із звільненням у жовтні 2005 року з ДП «Завод В.О. Малишева», позивачка була вже зареєстрована майже 10 років як ФОП, про що відповідачу було достовірно відомо. Про це свідчить видана відповідачем довідка від 17.07.2014 року за № 7192/03-28 за підписом начальника, згідно із якої вбачається, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 знаходиться на обліку, як приватний підприємець в УПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова з 12.03.1995 року реєстраційний № 2893.
Постановою Комінтернівського районного суду м.Харкова від 19.09.2014р. в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції , прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.
Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі міста Харкова заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги та просить відмовити у її задоволенні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 отримує пенсію в Управлінні Пенсійного фонду в Комінтернівському районі міста Харкова з 02.04.2003 року, як працюючий пенсіонер.
Відповідно до даних персоніфікації та запису трудової книжки 21.10.2005 року ОСОБА_1 була звільнена з ДП "Завод імені В.О. Малишева".
17.11.2005 року ОСОБА_1 надала до управління особисту заяву з повідомленням про її звільнення з місця роботи 21.10.2005 року та зобов'язувалась при працевлаштуванні повідомити Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі міста Харкова у 3-х денний термін.
З 01.11.2005 року Управлінням Пенсійного фонду в Комінтернівському районі міста Харкова пенсія обчислена позивачки як не працюючій особі.
Комісією для розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсії управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі міста Харкова від 27.04.2014 року № 465 прийнято рішення згідно ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» стягнути надміру виплачену суму за період з 01.04.2009 по 30.04.2014 року в розмірі 1917,32 грн. по 20% пенсії щомісяця до повного погашення. Відомості про працевлаштування були отримані шляхом звірення баз даних Пенсійного фонду. Особисто ОСОБА_1 дані щодо працевлаштування до пенсійної справи не долучалися.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того , що оскаржуване рішення УПФУ у Комінтернівському районі міста Харкова № 465 від 27.04.2014 року прийнято правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, який призначає пенсії про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.
Згідно з частиною першою статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" територіальні органи Пенсійного фонду України наділені правом своїми рішеннями припиняти виплату пенсії у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 8 Положення про комісію для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком), виплатою пенсій, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, зареєстрованого Міністерством юстиції України 21.05.2002 за N 442/6730, територіальний орган Пенсійного фонду України, у разі виявлення за результатами перевірки безпідставності нарахування пенсії, приймає рішення про припинення її виплати.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.
Пунктом "б" частини 1 статті 3 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що в Україні до зайнятого населення належать, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".
Як вбачається з матеріалів справи та довідки від 14.03.2014 року ОСОБА_1 зареєстрована як ФОП з 12.03.1995 року.
Відомості про реєстрацію ОСОБА_1 як ФОП при призначенні пенсії не надані, внаслідок чого утворилась переплата пенсійних сум.
За таких обставин, позивачка станом на 01.04.2009р. була зайнятою особою у розумінні положень Закону України "Про зайнятість населення", а відтак, не мала права на перерахунок пенсії як непрацюючій особі.
Відповідно до ч.1 ст.103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку ( в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Вищенаведена норма також кореспондує з приписами частини 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями визначено постановою правління Пенсійного фонду України "Про Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення" від 21.03.2003 р. № 6-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 р. № 374/7695 (далі по тексту - Порядок № 6-4).
Відповідно до п.3 Порядку № 6-4, повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо.
Суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку, стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії (додаток 1). Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадиться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.
Таким чином, Законом України "Про пенсійне забезпечення" передбачено прямий обов'язок пенсіонера повідомляти орган, що призначає пенсію, про обставини які припиняють чи змінюють виплату пенсії, пенсіонер несе відповідальність перед пенсійним фондом у випадку зловживань з його боку, за умови, що відповідний факт доведений в належному порядку.
Якщо після працевлаштування пенсіонер не повідомив про це орган Пенсійного фонду за місцем проживання і внаслідок цього утворилась переплата пенсійних сум (в період роботи виплачувалась надбавка на утриманців, проводилась індексація пенсії як непрацюючому пенсіонеру тощо), орган Пенсійного фонду має право прийняти рішення про утримання з пенсії сум переплати.
Тобто , внаслідок неповідомлення ОСОБА_1 Управлінню Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова про її реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності, їй необґрунтовано виплачені кошти у сумі 1917,32 грн., що відповідно до ч.1 ст.103 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ч.2 ст.50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є підставою для прийняття відповідачем рішення про повернення суми переплати шляхом відрахування її з пенсії позивача.
Посилання апелянта на те , що управління Пенсійного фонду в Комінтернівському районі міста Харкова не повинно було застосовувати при подачі та оформлення документів для призначення пенсії, а тим більше покладати будь-які обов'язки на позивача згідно із цим Порядком № 22-1, оскільки на момент (17.11.2005 року) звернення позивача до відповідача із вищезазначеною заявою зазначений Порядок № 22-1 не набув чинності, а вступив в силу тільки 11.01.2006 року, до уваги судом апеляційної інстанції не приймається , оскільки обов'язок пенсіонера повідомляти орган, що призначає пенсію, про обставини які припиняють чи змінюють виплату пенсії визначений саме ст.. 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" .
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що вимоги позивача неправомірні, необґрунтовані і не підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.
Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 19.09.2014р. по справі № 641/8162/14-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.
Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Дюкарєва С.В.
Повний текст ухвали виготовлений 11.11.2014 р.