11 листопада 2014 р.Справа № 263/7621/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.
Суддів: Бегунца А.О. , Шевцової Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 05.09.2014р. по справі № 263/7621/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести нарахування та виплату пенсії по інвалідності,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя з 01.01.2014р. у відмові перерахунку та виплати йому пенсії, як інваліду 2 групи, в розмірі меншому, ніж це встановлено ст.ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя провести йому перерахунок та виплачувати основну (державну) пенсію у розмірі не менш 8 мінімальних пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі не менш 75 процентів мінімальної пенсії за віком по 2 групі інвалідності з урахуванням фактично здійснених виплат з 01.01.2014 року, відповідно до ст.ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЄС, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Постановою Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 05.09.2014р. по справі № 263/7621/14-а позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя щодо ненарахування ОСОБА_1 державної основної пенсії у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі не менше 75% мінімальної пенсії за віком з 31.01.2014 року по 02 серпня 2014 року, відповідно до ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що встановлена ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату державної основної пенсії у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі не менше 75% мінімальної пенсії за віком як інваліду 2 групи по захворюванню, що пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до ст. ст. 49, 50 ч. 4, ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що встановлена ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 31 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року з урахуванням фактично сплачених сум. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду мотивує тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Зазначає, що виплата пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснювалася відповідачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 року. Просить постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 05.09.2014 р. скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Виходячи з приписів ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1. (а.с.6) та є інвалідом ІІ групи по професійному захворюванню, що пов'язане з ліквідацією аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕ № 082618 (а.с.7). Позивач перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області та отримує пенсію, яка не відповідає розміру пенсії, передбаченої п. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В 2014 році позивач звернувся до відповідача із заявою щодо здійснення перерахунку державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, але відповідач відмовив позивачу у перерахунку зазначених пенсій, посилаючись на відсутність підстав для цього та правомірність здійснення управлінням розрахунку.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з 31.01.2014 року позивачу підлягали виплаті суми основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, що дорівнюють розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність в залежності від зміни прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише па підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Статтею 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи", в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком. Згідно зі ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам 2 групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян. які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Тобто, стаття 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" може бути застосована відповідачем лише у випадку, коли йдеться про підвищення доплат, пенсій та компенсацій з урахуванням визначення розміру основної та додаткової пенсії позивачу згідно положень ст.ст. 50, 54 цього ж Закону.
Згідно зі ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до вимог ч.3 ст.46 Конституції України, пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктом 28 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено у такій редакції: особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам 2 групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та статтю до ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у такій редакції: у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими зокрема по 2 групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими внесено зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік. Тобто, визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян на 2013 рік делеговано Кабінету міністрів України.
Згідно зі ст. 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Тобто положення п.4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" діяли протягом бюджетного року та закінчилися 31.12.2013 року.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не було встановлено обмеження щодо виплат основної та додаткової пенсії, не внесено змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Отже, з 01.01.2014 року діяли положення ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до яких розміри пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком, а особам, які є інвалідами 2 групи і віднесені до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах 75 % мінімальної пенсії за віком.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу основна та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, виплачується з 01.01.2014 року в розмірі встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року.
Між тим, у період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року Кабінету міністрів України не надано право змінювати розміри пенсії, вищезазначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За таких обставин, правовідносини щодо виплати додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, регулюються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому застосування до таких правовідносин підзаконного акту - постанови Кабінету міністрів України № 1210, яка суперечить Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є помилковим.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 05.09.2014р. по справі № 263/7621/14-а суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 05.09.2014р. по справі № 263/7621/14-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Мінаєва О.М.
Судді Бегунц А.О. Шевцова Н.В.