13 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/1465/14
Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого -судді Романішина В.Л.,
суддів Димерлія О.О., Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 березня 2014 року №0001191702, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 67163,25 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про порушення п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України щодо не оподаткування отриманого доходу у вигляді додаткового блага є необґрунтованими, оскільки анулювання (прощення) банком заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, не є тотожним отриманому додатковому благу, яке, відповідно до вимог ПК України, має бути оподатковано. Визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходів фізичних осіб, у тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі; при цьому, відсотки за користування кредитом, нараховані банком відповідно до умов договору та списані за його рішенням, не є доходом платника податків у розумінні ПК України.
ДПІ у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області проти позову заперечила, зазначивши, що перевіркою встановлено, що сума доходу від додаткового блага у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням у розмірі 328547 грн. платником податку не відображена у рядку 01.13 декларації, що призвело до заниження загального річного оподатковуваного доходу. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідач вважає законним, а вимоги позову - безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.09.2014р. позов ОСОБА_1 задоволено. Суд скасував податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 12 березня 2014 року №0001191702.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з неповним з'ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.2 п.78.1 ст.78 та ст.79 Податкового кодексу України та наказу ДПІ у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області №91 від 22.01.2014р., у період з 22.01.2014р. по 27.01.2014р. головним державним ревізором-інспектором відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з питання отримання додаткового блага у вигляді суми боргу анульованого кредитором за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р., за результатами якої складено акт перевірки №168/21-03-17-02/НОМЕР_2 від 03.02.2014р.
У висновках акту вказується на порушення позивачем:
- п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, платником податку не включена до загального річного оподатковуваного доходу і не задекларована сума доходу у вигляді додаткового блага у розмірі 328547 грн., що призвело до донарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 53594,60 грн.;
- п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, податкова декларація про майновий стан і доходи за 2011 рік платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 до ДПІ у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області не надана у встановлені законодавством терміни;
- п.п. а) п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України, не ведення обліку доходів та витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу (книга обліку доходів та витрат відсутня).
Зокрема, висновки податкового органу про не оподаткування доходу, отриманого позивачем від податкового агента АТ «УкрСиббанк» у вигляді суми анульованого (прощеного) боргу згідно кредитного договору, укладеного між позивачем та АТ «УкрСиббанк», ґрунтуються на тому, що анулювання (прощення) заборгованості за кредитним договором є тим самим додатковим благом в розумінні п.п.164.2.17 п.164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, що включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та з якого утримується та перераховується до бюджету податок з доходів фізичних осіб.
На підставі акту перевірки №168/21-03-17-02/НОМЕР_2 від 03.02.2014р. ДПІ у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області 12 березня 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001191702, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 67163,25 грн. (в т.ч. за основним платежем - 53594,6 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13568,65 грн.).
Задовольняючи позов ОСОБА_1 про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення суд дійшов висновку про відсутність підстав для тверджень про те, що позивач отримав додаткове благо, оскільки списання заборгованості за кредитною угодою не припиняє зобов'язання позивача перед банком; в акті перевірки не міститься посилань на угоду між позивачем та банком про дострокове припинення дій кредитної угоди, а тому висновок контролюючого органу про припинення цивільно-правових відносин між банком та позивачем є передчасним.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками Херсонського окружного адміністративного суду. При цьому, суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 25.12.2007р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №11277702000, за умовами якого Банк зобов'язується надати Позичальникові, а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 75000 доларів США, та сплатити проценти, комісії в порядку та на умовах, визначених даним Договором.
В листопаді 2011 року АТ «УкрСиббанк» звернулося до ОСОБА_1 з листом, яким повідомило, що у випадку погашення позивачем заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11277702000 від 25.12.2007р. у розмірі 56312,74 доларів США 74 центи до 28.11.2011р. (включно), Банк анулює залишок заборгованості за вищевказаним договором про надання споживчого кредиту.
20.12.2011р. ОСОБА_1 було сплачено 56312,74 доларів США 74 центи, що в еквіваленті становить 452882,39 грн., в рахунок погашення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11277702000 від 25.12.2007р.
Повідомленням про анулювання боргу від 20.12.2011р. позивача повідомлено, що АТ «УкрСиббанк» прийнято рішення про анулювання кредитної заборгованості, що станом на 07.12.2011р. становить 37787,91 доларів США, що складає 301921,62 грн. по курсу НБУ станом на 20.12.2012р., штрафні санкції у сумі 26624,92 грн. Також, зазначено що відповідно до п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України анульована сума заборгованості є доходом позивача, отриманим як додаткове благо, та йому необхідно самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб.
Відповідно до п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України додатковим благом є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.
Відповідно до п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Згідно п.п.162.1.3 п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України, платником податку є, зокрема, податковий агент. Відповідно до п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.
Відповідно до п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
Колегією суддів встановлено, що сума доходу від додаткового блага у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням в розмірі 328547 грн. ОСОБА_1 не відображена у рядку 01.13 декларації, що призвело до заниження загального річного оподатковуваного доходу та донарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 53594,60 грн.
В оскаржуваній постанові Херсонський окружний адміністративний суд посилався на положення ст.159 Податкового кодексу України, якою передбачено порядок врегулювання безнадійної або сумнівної заборгованості, особливості формування резервів банками та небанківськими фінансовими установами та порядок відшкодування банками сум безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву, а також на положення Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011р. №172.
Колегія суддів знаходить такі посилання суду першої інстанції помилковими, оскільки вказані норми регулюють відшкодування банками за рахунок резерву заборгованості, яка визнана безнадійною, тоді як в матеріалах справи відсутні відомості про надання боргу, який рахувався за ОСОБА_1 за кредитним договором №11277702000 від 25.12.2007р., статусу безнадійного.
Більше того, листом від 17.09.2014р. №56-4/01-57 на запит суду АТ «УкрСиббанк» повідомило, що залишок суми заборгованості позивача було списано в результаті участі останнього в акції клієнтів роздрібного бізнесу Банку; враховуючи факт часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 частини заборгованості, заборгованість, що була анульована (списана) не вважалась безнадійною заборгованістю і не списувалась на підставі вимог Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011р. №172.
ОСОБА_1 неодноразово (повідомленням про анулювання боргу від 20.12.2011р. №138-4/31121037 та листом від 05.06.2014р. №14-11/19315 у відповідь на звернення від 19.05.2014р.) був поінформований АТ «УкрСиббанк», що відповідно до п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України анульована сума заборгованості є його доходом, отриманим як додаткове благо, у зв'язку з чим необхідно самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб.
Однак, в порушення вимог п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік в рядку 01.13 позивач не відобразив отримання додаткового блага в сумі 328547 грн., що призвело до заниження загального річного оподатковуваного доходу (рядок 01 декларації).
В оскаржуваній постанові Херсонський окружний адміністративний суд зазначив про відсутність підстав для висновку про отримання позивачем додаткового блага у зв'язку з тим, що списання заборгованості за кредитною угодою не припиняє зобов'язання позивача перед банком.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки п.п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України не містить таких застережень, а лише визначає обов'язок платника податку після отримання від банку повідомлення про анулювання (прощеного) боргу самостійно сплатити податок з таких доходів та відобразити його у річній податковій декларації.
На підставі вищевикладеного суд апеляційної інстанції знаходить податкове повідомлення-рішення від 12 березня 2014 року №0001191702, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 67163,25 грн., законним і підстав для його скасування не вбачає. Доводи апеляційної скарги висновки суду спростовують.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно п.2, п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Оскільки при прийнятті рішення Херсонський окружний адміністративний суд допустив порушення норм матеріального права, постанова від 22 вересня 2014 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови суду про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області задовольнити.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2014 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 березня 2014 року №0001191702 залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Романішин В.Л.
Судді Димерлій О.О.
Єщенко О.В.