Справа № 808/5429/14
23 жовтня 2014 року 16год. 51хв. м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Білик О.В.
відповідача: представник Прокоф'єв С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна"
до Запорізької митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області
про визнання протиправними дій, визнання неправомірною бездіяльності та стягнення переплати ввізного мита, -
Позивач - Публічне акціонерне товариство "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна" (далі - ПАТ "Дніпроспецсталь", позивач) - звернувся до суду з позовом до Запорізької митниці Міндоходів (далі - відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (далі - ГУ ДКС України в Запорізькій області, відповідач 2) в якому просить:
- визнати протиправною відмову Запорізької митниці Міндоходів у поверненні ПАТ "Дніпроспецсталь" суми митних платежів за ВМД №112030000/2012/008030 від 16.03.2012 у розмірі 2609,04 грн., за ВМД №112030000/2012/008066 від 16.03.2012 у розмірі 2829,72 грн., за ВМД №112030000/2012/008064 від 16.03.2012 у розмірі 3478,72 грн., що в загальному розмірі складає 8917,48 грн.;
- визнати неправомірною бездіяльність Запорізької митниці Міндоходів щодо ненадання Головному управлінню Державного казначейства України у Запорізькій області висновку про повернення з Державного бюджету України ПАТ "Дніпроспецсталь" надмірно сплачених коштів за ВМД №112030000/2012/008030 від 16.03.2012 у розмірі 2609,04 грн., за ВМД №112030000/2012/008066 від 16.03.2012 у розмірі 2829,72 грн., за ВМД №112030000/2012/008064 від 16.03.2012 у розмірі 3478,72 грн., що в загальному розмірі складає 8917,48 грн.;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Дніпроспецсталь" переплату ввізного мита у сумі 8917,48 грн.
Позивач вважає неправомірною відмову відповідача 1 повернути позивачу надмірно сплачені митні платежі, оскільки рішення про визначення митної вартості скасовані в судовому порядку, а відтак, суми митних платежів, що сплачувалися позивачем відповідно до вказаних рішень мають бути позивачу повернуті. При цьому зазначає, що в судових рішеннях суди зазначили про достатність поданих документів для визначення митної вартості за першим методом. Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, просить задовольнити повністю.
Представник відповідача 1 позов не визнав у повному обсязі, просив у його задоволенні відмовити та пояснив, що позивачем до заяви про повернення надмірно сплачених коштів не подавались документи, які б підтверджували помилкову та/або надмірну сплату коштів до бюджету. Також зазначив, що Запорізькою митницею Міндоходів будь-яке рішення щодо визначення митної вартості не приймалось, у зв'язку з чим неможливо встановити чи наявний факт переплати з ввізного мита. Вважає, що дії Запорізької митниці Міндоходів правомірні, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Представник відповідача 2 в судове засідання не прибув, надав до суду пояснення, в яких зазначає, що оскільки висновку про повернення позивачу помилково або надмірно сплаченого ввізного мита у сумі 8917,48 грн. від відповідача 1 не надходило, тому підстави для перерахування коштів у ГУ ДКСУ у Запорізькій області відсутні. Крім того, у поясненнях відповідач-2 зазначає, що позивач звертається з вимогою щодо повернення з державного бюджету переплати ввізного мита, при цьому до позовної заяви не додано жодних платіжних доручень, якими вищевказані кошти було перераховано до державного бюджету або на рахунок Запорізької митниці. Просить суд розгляд справи проводити без його участі.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши представників сторін, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити повністю.
При цьому суд виходить з наступного.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.10.2012 у справі №0870/7856/12 адміністративний позов ПАТ "Дніпроспецсталь" задоволено, визнано протиправним та скасоване рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості за шостим методом №112030000/2012/000040/2 від 16.03.2012 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митому оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №112030000/2/00186 від 16.03.2012 за ВМД №112030000/2012/006369; визнано протиправним та скасоване рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості за шостим методом №112030000/2012/000041/2 від 16.03.2012 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митому оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №112030000/2/00187 від 16.03.2012 за ВМД №112030000/2012/006370; визнано протиправним та скасоване рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості за шостим методом №112030000/2012/000042/2 від 16.03.2012 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митому оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №112030000/2/00188 від 16.03.2012 за ВМД №112030000/2012/006373.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2014 апеляційну скаргу ПАТ "Дніпроспецсталь" , Запорізької митниці залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.10.2012 у справі №0870/7856/12 залишено без змін.
25.12.2013 р. позивач звернувся з заявою до Запорізькою митниці про повернення надмірно сплачених до бюджету коштів. Листом від 09.01.2014 р. №61/08-70-52-01-24 про відмову у поверненні надмірно сплачених бюджетних коштів, в обґрунтування відмови митним органом зазначено, що повернення митних платежів в розмірі 27419,49 грн. не було предметом розгляду адміністративної справи №2а-0870/3064/11.
Позивач, не погодившись з діями відповідача, звернувся з позовом до суду.
18.07.2014 ПАТ "Дніпроспецсталь" звернувся до митниці із проханням повернути на р/р підприємства надмірно сплачені до бюджету кошти за митними деклараціями (листи № 171/1-283, №171/1-282, №171/1-284).
Листом від 01.08.2014 №3853/24/08-70-52-01-04 відповідач 1 повідомив позивача про відмову у поверненні надмірно сплачених бюджетних коштів, в обґрунтування відмови митним органом зазначено, що повернення митних платежів не було предметом розгляду адміністративної справи №2а-0870/7856/12 (а.с.58-60).
Позивач, не погодившись з такою відмовою відповідача, звернувся з позовом до суду.
Так, із матеріалів справи вбачається та представником відповідача1 не спростовано, що у зв'язку із прийняття митницею рішень від 16.03.2012 № 112030000/2012/000040/2, №112030000/2012/000041/2, №112030000/2012/000042/2 про коригування митної вартості позивачем подано нові митні декларації №112030000/2012/008030 відповідно до якої розмір сплаченого ввізного мита склав 11563,00 грн. таким чином переплата ввізного мита склала 2609,04 грн., №112030000/2012/008066 відповідно до якої розмір сплаченого ввізного мита склав 12159,49 грн., таким чином переплата ввізного мита склала 2829,72 грн., 112030000/2012/008064, відповідно до якої розмір сплаченого ввізного мита склав 15417,73 грн., таким чином переплата ввізного мита склала 3478,72 грн. Постановою суду від 05.10.2012 у справі № 0870/7856/12, яка набрала законної сили рішення відповідача-1 про коригування митної вартості скасовано.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін (ч.2 ст.255 КАС України).
Суд зазначає, що згідно пп.14.1.115 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Відповідно до ч.1 ст.301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Згідно ч.3 ст.301 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Суд зазначає, що наказом Державної митної служби України №618 від 20.07.2007 затверджено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами (далі - Порядок №618), який визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України.
Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку №618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.
Як встановлено при розгляді справи, 18.07.2014 позивач звертався з заявами до Запорізькою митниці про повернення надмірно сплачених до бюджету коштів, проте листом від 01.08.2014 №3853/24/08-70-52-01-04 йому було відмовлено.
Стосовно посилань митного органу на те, що судовими рішеннями Запорізького окружного адміністративного суду та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду не розглядалось питання повернення надмірно сплачених позивачем коштів, а лише скасовано рішення про визначення митної вартості суд зазначає наступне.
При розгляді справи встановлено, що сума надмірно сплачених позивачем платежів в розмірі 8917,48 грн. склалася з різниці між заявленою позивачем митною вартістю імпортованого товару та сумою митної вартості товару, визначеної митним органом рішеннями від 16.03.2012 № 112030000/2012/000040/2, №112030000/2012/000041/2, №112030000/2012/000042/2. Разом з тим, оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, скасовано вищевказані рішення, якими позивачу збільшено суму митних платежів, то відповідно скасована підстава для сплати позивачем грошових коштів визначених митним органом в розмірі 8917,48 грн.
Щодо посилань представника митного органу на те, що скасування рішень про визначення митної вартості за шостим методом не свідчить про застосування митної вартості товару, заявленої декларантом, суд зазначає наступне.
При розгляді Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги Запорізької митниці по справі №0870/7856/12, судом зроблено висновок про те, що до прийняття відповідачем рішення про визначення митної вартості товару позивачем був наданий відповідачу достатній пакет документів для визначення митної вартості товарів за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод №1) (а.с.52-53).
Крім того, суд зазначає, що підставою для сплати позивачем грошових коштів в розмірі 8917,48 грн. стали саме рішення Запорізької митниці від 16.03.2012 № 112030000/2012/000040/2, №112030000/2012/000041/2, №112030000/2012/000042/2. Оскільки такі рішення скасовані, то кошти в розмірі 8917,48 грн. є безпідставно сплаченими незалежно від того, чи визначить митний орган митну вартість імпортованого позивачем товару за методом №1, чи ні, а прийняття митним органом рішення про визначення митної вартості товару може бути лише підставою для сплати коштів вже в новому розмірі.
Стосовно посилань представника відповідача 1 на те, що у разі зобов'язання митного органу направити висновок про повернення надмірно сплачених платежів в розмірі 8917,48 грн. суд перебере на себе функції митного органу та фактично визначить митну вартість товару, суд зазначає наступне.
При розгляді справи з пояснень представника відповідача 1 встановлено, що чинним законодавством не врегульовано порядок повернення сплачених митних платежів при скасуванні рішення митного органу про визначення митної вартості товару.
Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.27 Митного кодексу України, якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.
Згідно з ч.1 ст.301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється в силу вимог Бюджетного та Податкового кодексів України.
Підпунктом 5 пункту 9 Розділу VI "Прикінцеві і перехідні положення" Бюджетного кодексу України передбачено, що списання коштів з бюджету за рішенням суду щодо повернення платнику податків надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться у межах надмірно та/або помилково сплачених ним до бюджету коштів.
Частиною 5 ст.124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно з ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Суд зазначає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов.
Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Враховуючи судову практику розгляду справ Європейським Судом з прав людини, суд зазначає, що стаття 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасницею якої є Україна, захищає право кожного на подання позову або скарги, які пов'язані з його громадянськими правами та обов'язками, до суду, таким чином, це означає "право на суд". Однак, вказане право є ілюзорним, якщо правова система Високих Договірних Сторін допускає, щоб кінцеве обов'язкове до виконання рішення суду залишалось не виконаним та не усувало наслідків нанесеної одній із сторін шкоди.
Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії" наголошував, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.
Отже, скасування рішення митного органу про визначення митної вартості товару, без відшкодування декларанту матеріальної шкоди завданої таким рішенням не відновлює порушених прав позивача. Крім того, суд зазначає, що кошти, які позивач просить повернути, фактично є власністю позивача, а не коштами, які позивач повинен отримати від держави в якості дотації, допомоги чи іншої виплати, та лише у зв'язку з відсутністю відповідного механізму у законодавстві, позивач не може реалізувати своє право на повернення цих коштів. Розмір надмірно сплачених коштів, зазначений позивачем у позові, відповідачами не заперечується.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Отже, з огляду на встановлення необґрунтованості та протиправності рішень відповідача про визначення митної вартості товарів, надміру сплачені декларантом при митному оформленні товару кошти підлягають поверненню, оскільки це є способом відновлення прав позивача у випадку скасування рішення митного органу про визначення митної вартості товару.
Керуючись статтями 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Запорізької митниці Міндоходів у поверненні Публічному акціонерному товариству "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А. М. Кузьміна" суми митних платежів за ВМД №112030000/2012/008030 від 16.03.2012 у розмірі 2609,04 грн., за ВМД №112030000/2012/008066 від 16.03.2012 у розмірі 2829,72 грн., за ВМД №112030000/2012/008064 від 16.03.2012 у розмірі 3478,72грн., що в загальному розмірі складає 8917,48 грн.
Визнати неправомірною бездіяльність Запорізької митниці Міндоходів щодо ненадання Головному управлінню Державної казначейської служби України в Запорізькій області висновку про повернення з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству "Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" надмірно сплачених коштів за ВМД №112030000/2012/008030 від 16.03.2012 у розмірі 2609,04 грн., за ВМД №112030000/2012/008066 від 16.03.2012 у розмірі 2829,72 грн., за ВМД №112030000/2012/008064 від 16.03.2012 у розмірі 3478,72грн., що в загальному розмірі складає 8917,48 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" переплату ввізного мита у сумі 8917,48 грн.
Присудити на користь позивача Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім.А.М.Кузьміна" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 255,78 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М.Дуляницька