19.11.14р. Справа № 904/7403/14
За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ", м. Павлоград, Дніпропетровська область
про стягнення 7 730,00 грн.
Суддя Золотарьова Я.С.
Представники:
від позивача: Алексєєв С.С. - представник (дов. № 28 від 01.01.2014)
від відповідача: не з'явився
Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 7 730,00 грн.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що у червні 2014 Публічне акціонерне товариство "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" відправило зі станції Ароматна Придніпровської залізниці вугілля у вагоні № 56119647 за накладною № 46698437 на станцію Родинська Донецької залізниці. Під час проходження вагону через станцію Павлоград-1 Придніпровської залізниці проведено перевірку маси вантажу за результатами якої виявлено, що маса вантажу на 1 500 кг більша, ніж зазначена у накладній та на 500 кг більша, ніж вантажопідйомність вагону. Факт невірно зазначеної маси вантажу в накладній зафіксовано комерційним актом АА № 043768/15 від 01.06.2014. Згідно з накладною № 46698437 провізна плата за вагон № 56119647 за всю відстань складає 1 546,00 грн., а тому, відповідно до статей 118, 122 Статуту залізниць України сума штрафу складає 7 730,00 грн. (1 546,00 грн. х 5 = 7 730,00 грн.).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2014 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.10.2014.
У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 15.10.2014 на 05.11.2014.
05.11.2014 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, у зв'язку з тим, що позивач невірно визначив масу спірного вагону.
Відповідач зазначає, що при зважуванні позивач повинен був керуватись Методикою виконання вимірювань МІ 1953-88, затвердженою 24.11.1988 та введеною в дію з 01.01.1990, чого ним зроблено не було. Крім того, позивач визначив масу вантажу іншим способом ніж відправник, що на думку відповідача не відповідає п. 22 Правил видачі вантажу.
05.11.2014 у судовому засіданні оголошено перерву до 19.11.2014.
Відповідач у судове засідання 19.11.2014, призначене для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 19.11.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
31.05.2014 за залізничною накладною № 46698437 зі станції Ароматна Придніпровської залізниці до станції Родинська Придніпровської залізниці Публічним акціонерним товариством "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" здійснено відправлення вугілля кам'яного марки г-газовий у вагонах №№60461274, 56119647, 56122666, 53542379, 61075932, 60351152, 55332506 із визначенням провізної плати за кожний із вагонів (а.с.8). Провізна плата щодо вантажу у вагоні № 56119647 складає 1 546,00 грн.
Під час проходження вантажу через станцію Павлоград-1 Придніпровської залізниці на підставі актів загальної форми № 503 від 01.06.2014 (а.с.12) та № 5894 від 01.06.2014 (а.с.13) проведено комісійне переважування вагону № 56119647, про що складений комерційний акт АА № 043768/15/12 від 01.06.2014 (а.с.10).
Згідно з розділом "Д" комерційного акту АА № 043768/15/12 від 01.06.2014 за документом значиться вантаж - вугілля кам'яне марки г-газовий, вантаж ущільнений, нетто - 68 000 кг, тара - 22 300 кг (спосіб визначення не зазначений). Фактично виявилось: вантаж - вугілля кам'яне, брутто - 91 800 кг, тара з бруса - 22 300 кг, нетто - 69 500 кг, вантажопідйомність - 69 т, більше ваги за документом 1 500 кг і вантажопідйомності на 500 кг. Порушення пункту 4.1 глави 1 Додатку 14 до СМГС. Переважування проводилось 01.06.2014 з 18:30 год. до 18:45 год. без відчеплення за повної зупинки на справних, перевірених 150 т вагонних вагах № 7 станції Павлоград -1 (держповірка ваг 10.04.2014 року) старшим прийомоздавальником вантажу Ялинич у присутності ст. оператора посту Яцюк, приймальника поїздів Лебедік. Переважування проводилось двічі комісією у тому ж складі, вага брутто 91 800 кг не змінилась. Навантаження у вагоні нижче бортів на 0,2-0,3 м, зі скосами до лобових та торцевих частин вагона 0,5-0,6 м. Вантаж не маркований. Порушення п. 6 р. 15 Правил перевезень вантаж. Вагон у технічному відношенні справний, бездверний, люки щільно закриті, протікання та слідів протікання вантажу немає. Вагон затриманий для відвантаження виявленого надлишку вантажу.
Надлишок вугілля з вагону № 56119647 у кількості 1 500 кг вивантажений та забраний відповідачем самовивозом зі станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці, що підтверджується розпискою від 02.06.2014 року № 1/3778 (а.с.18).
Причиною виникнення спору є неправильно зазначена у накладній № 46698437 від 31.05.2014 маса вантажу у вагоні № 56119647.
Приймаючи рішення, господарський суд виходив з наступного.
Відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства України.
Статтею 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі статтею 908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлює, що нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Статут залізниць України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 року (далі - Статут залізниць України), визначає обов'язки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Відповідно до частини першої статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції (частини 1, 2, 3 статті 23 Статуту залізниць України).
Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (частини 1, 2 статті 24 Статуту залізниць України).
Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (частина 4 статті 52 Статуту залізниць України).
Порядок проведення зважування передбачений Правилами перевезення вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року N 644 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за N 861/5082, а саме розділом Правила приймання вантажу до перевезення (далі-Правила).
Відповідно до пункту 5 Правил загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг указується в накладній. Маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній. Ваговимірювальні технічні засоби відправників (одержувачів) мають бути повірені органами Держспоживстандарту та взяті на облік залізницею відповідно до Інструкції про порядок застосування ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті, затвердженої наказом Мінтрансу від 05.04.2004 N 279 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 23.04.2004 за N 527/9126.
Пунктом 10 Правил встановлено, що зважування вантажів на вагонних вагах провадиться із зупинкою і розчіпленням вагонів або із зупинкою без розчіплення. Зважування під час руху дозволяється тільки на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Із зупинкою і розчіпленням вагонів зважуються вантажі: зернові, насіння, комбікорм і висівки, що перевозяться насипом; харчові в цистернах (олія, меляса тощо); картопля, овочі, баштанні культури, макуха, сіль харчова, метали всіх найменувань і лом кольорових металів, які перевозяться навалом. При зважуванні зернових вантажів, насіння, комбікормів і висівок, олії, меляси та інших харчових вантажів маса тари вагонів може перевірятися відправником перед навантаженням і одержувачем після вивантаження. При зважуванні решти зазначених у цьому параграфі вантажів маса тари вагонів може перевірятися один раз: відправником - перед навантаженням або одержувачем - після вивантаження. Зважування на вагонних вагах інших вантажів провадиться із зупинкою вагонів без розчіплення або під час руху на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за трафаретом на вагоні.
Відповідно до Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті (надалі Інструкція) (затверджена Наказом Міністерства транспорту України від 05.04.2004р. № 279 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 23.04.2004р. за № 527/9126) засіб ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) - засіб вимірювальної техніки, який використовується для визначення маси.
Визначення маси спірного вантажу здійснювалося на 150 т вагонних вагах № 7 станції Павлоград-1.
Згідно з п. 2.2 Інструкції якщо ЗВВТ відповідають вимогам нормативно-правових та нормативно-технічних актів з питань метрології, вони беруться до обліку працівником вагового господарства дирекції, який оформляє технічний паспорт ваг установленої форми (згідно з додатком), де робиться запис про виконану повірку.
Так, у технічному паспорті ваг № 7 на механічні ваги РС 150Ц13В, який оформлено відповідно до Інструкції, мається запис про останню повірку від 10.04.2014 з відбитком повірочного тавра та відповідним записом: здійснена держповірка вагів зразковими гирями IV розряду. Ваги придатні до експлуатації, даний запис засвідчений підписом повірителя (а.с.15).
Таким чином, зважування вагону № 56119647, яким перевозилось кам'яне вугілля, проводилось з дотриманням вимог встановлених чинним законодавством.
Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (стаття 105 Статуту залізниць України).
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За статтею 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт АА № 043768/15/12 від 01.06.2014, яким засвідчена невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у залізничній накладній № 46698437, складений відповідно до вимог, що пред'являються до його складання Правилами складання актів.
Згідно з пунктом 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
За неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (стаття 122 Статуту залізниць України).
Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що штраф підлягає стягненню у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
З урахуванням встановлених обставин у справі розрахована позивачем сума штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу визначена правильно, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 7 730,00 грн. (1 546,00 х 5 = 7 730,00).
Вищевикладене спростовує заперечення відповідача.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, ідентифікаційний код 00178353) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 108, ідентифікаційний код 01073828) штраф за неправильно зазначену масу вантажу у сумі 7 730,00 грн. та судовий збір у сумі 1 827,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне текст рішення складено 20.11.2014
Суддя Я.С. Золотарьова