17.11.14р. Справа № 904/6478/13
За позовом Криворізького прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
Третя особа: Державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області, м.Дн
про стягнення збитків за порушення користування земельною ділянкою в розмірі 273 812 грн. 56 коп.
Суддя Петренко Н.Е.
секретар судового засідання Завалєй Я.О.
Представники:
від позивача: Бровко Н.М. посвідчення №029710 від 20.10.14 прокурор Криворізької прокуратури з
нагляду за дотриманням законів у транспортній сфері
від позивача: Марковецький Ю.Б. посвідчення №023370 від 04.12.13р. прокурор Криворізької
прокуратури з нагляду за дотриманням законів у транспортній сфері
від позивача Криворізької міської ради: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_2 посвідчення водія НОМЕР_1 від 20.10.1995р.
від відповідача: ОСОБА_5 дов. ВТР №425153 від 07.08.14р.
від третьої особи: Сидоренко А.О. дов. № 12/13-28/5487 від 29.09.14р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2013р. у справі №904/6478/13 (суддею Ліпинським О.В.) позов задоволено у повному обсязі.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.05.14р. вищезазначене рішення від 21.10.2013р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.08.2014р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2013р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.05.2014р. скасовано, справу № 904/6478/13 направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою господарського суду від 08.09.2014р. суддею Петренко Н.Е. прийнято справу №904/6478/13 до свого провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 16.10.2014р.
Ухвалою господарського суду від 16.10.2014р. продовжено строк розгляду спору до 25.11.2014р. включно та відкладено розгляд справи на 17.11.2014р.
17.11.2014р. прокурори у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні у повному обсязі. Крім того, прокурор надав для долучення до матеріалів справи письмові пояснення з вих. № 2053 від 17.11.2014р. з додатковими доказами в підтвердження заявлених позовних вимог та усно просив суд оголосити у судовому засіданні перерву на один день, тобто до 18.11.2014р., виходячи з того, що у прокурора є припущення того, що у позивача є докази направлення на адресу відповідача доданих до письмових пояснень з вих. № 2053 від 17.11.2014р. листів .
Господарський суд відхиляє усне клопотання про оголошення у судовому засіданні перерви на один день, виходячи з того, що:
По-перше, копію ухвали господарського суду від 08.09.2014р. про прийняття справи №904/6478/13 до свого провадження суддею Петренко Н.Е. та призначення її до розгляду в судовому засіданні на 16.10.2014р. прокурор отримав 18.09.2014р., що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (Т-2, а.с.80), тобто майже за місяць до початку розгляду справи в судовому засіданні, яке призначено на 16.10.2014р. Прокурор у судове засідання, яке відбулося 16.10.2014р., не з'явився. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Таким чином, суд вважає, що прокурор у судове засідання, яке відбулося 16.10.2014р., не з'явився без поважних причин.
Копію ухвали господарського суду від 16.10.2014р. про продовження строку розгляду спору до 25.11.2014р. включно та відкладення розгляд справи на 17.11.2014р. прокурор отримав 24.10.2014р., що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (Т-2, а.с.97), тобто за 25 днів до початку розгляду справи в судовому засіданні, яке призначено на 17.11.2014р.
Таким чином, у прокурора було достатньо часу для надання суду усіх належних та допустимих доказів в підтвердження заявлених позовних вимог, якщо вони у нього були, з урахуванням висновків Вищого господарського суду України по даній справі на судовому засідання якого, 13.08.2014р. був присутній прокурор Куліба О.А.
По-друге, додані прокурором до письмових пояснень з вих. № 2053 від 17.11.2014р. листи не є належними доказами, оскільки вони навіть не містять адреси, на яку була здійснена відправка.
По-третє, прокурор не надав належних та допустимих доказів того, що додані прокурором до письмових пояснень з вих. № 2053 від 17.11.2014р. листи направлялися на адресу відповідача.
По-четверте господарський суд звертає увагу на той факт, що судом двічі, ухвалою суду 08.09.2014р. та ухвалою від 16.10.2014р., зобов'язано було позивача надати усі наявні докази в підтвердження заявлених позовних вимог та власної правової позиції, але жодних додаткових документів останній суду не надав. Крім того, господарський суд звертає увагу на той факт, що дана справа була передана судді Петренко Н.Е. на новий розгляд, тобто спір по даній справі розглядається вже більше року усіма судовими інстанціями.
Повноважний представник позивача у судове засідання не з'явився, але до суду від повноважного представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з відпусткою повноважного представника останнього.
Дослідивши подане клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, господарський суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами справи, оскільки:
По-перше, копію ухвали господарського суду від 08.09.2014р. про прийняття справи №904/6478/13 до свого провадження суддею Петренко Н.Е. та призначення її до розгляду в судовому засіданні на 16.10.2014р. позивач отримав 11.09.2014р., що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (Т-2, а.с.78), тобто більш ніж за місяць до початку розгляду справи в судовому засіданні, яке призначено на 16.10.2014р. Повноважний представник позивача у судове засідання не з'явився, жодних додаткових доказів в підтвердження заявлених позовних вимог та власної правової позиції, крім поданих пояснень по справі, суду не надав. Крім того, 10.10.2014р. до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату, у зв'язку із зайнятістю повноважного представника позивача в іншому судовому засіданні.
Господарський суд звертає увагу на той факт, що належних та допустимих доказів підтверджуючих поважну неявку повноважного представника позивача у судове засідання, яке відбулося 16.10.2014р., до суду станом на 17.11.2014р. позивач не надав.
По-друге, відповідно до вимог ст. 69 ГПК України суд обмежений в строках розгляду спору, а саме спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Ухвалою господарського суду від 16.10.2014р. продовжено строк розгляду спору до 25.11.2014р. включно, а судове засідання призначено на 17.11.2014р. Господарський суд вважає, що з урахуванням поштового перебігу (поштове відправлення з повідомленням про вручення, як доказ належного повідомлення, по Дніпропетровській області мінімум йде 3 робочих дня на адресу отримувача та 3 робочих дня для повернення відправнику) у суду не має часу для відкладення розгляду справи.
По-третє, позивач не обмежений у виборі осіб, котрі будуть здійснювати його представництво в господарському суді.
По-четверте, господарський суд звертає увагу, що подане клопотання підписано повноважним представником позивача Підсівною А.О., яка діє на підставі довіреності № 7/26-1141 від 27.12.2013р. До клопотання про відкладення розгляду справи не додано жодних доказів в обґрунтування неможливості забезпечення явки повноважного представника, який підписав зазначене клопотання.
По-п'яте, господарський суд двічі, ухвалою суду 08.09.2014р. та ухвалою від 16.10.2014р., зобов'язував позивача надати усі наявні докази в підтвердження заявлених позовних вимог та власної правової позиції. Позивач мав достатньо часу для надання суду додаткових доказів в підтвердження заявлених позовних вимог але жодних документів в підтвердження заявлених позовних вимог та власної правової позиції останній суду не надав.
Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що позивач неналежним чином користується належними йому процесуальними правами, не виявляє взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони та не вживає заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
В свою чергу, відповідач та його повноважний представник заявлені позовні вимоги не визнали та просили суд відмовити прокурору в їх задоволенні у повному обсязі і категорично заперечували проти відкладення розгляду справи або оголошення перерви у судовому засіданні. Крім того, повноважний представник позивача заявив клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів в підтвердження заявлених заперечень на позовні вимоги.
Повноважний представник третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, виходячи з наданих 15.10.2014р. пояснень.
У судовому засіданні 17.11.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурорів та повноважних представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -
Криворізькою прокуратурою з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері постановою № 27 від 05.03.2013р. ініційовано проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням земельного законодавства ФОП ОСОБА_2
До даної перевірки залучено Державну інспекцію сільського господарства в Дніпропетровській області. Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.03.2013р. (а.с.а.с17-21), складеним головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області в присутності ФОП ОСОБА_2, встановлено, що земельна ділянка загальною площею 0,3791 га розташована у АДРЕСА_1, використовується ФОП ОСОБА_2 Дана земельна ділянка за формою статистичної звітності 6-зем не обліковується, відноситься до земель не наданих у власність чи користування, належить до державної власності. Згідно класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010р. № 548, код класифікації виду цільового призначення землі (КВЦПЗ) - секція 1-12/08 "Для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій", відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики та іншого призначення. На земельній ділянці розташовано комплекс для розміщення майстерні технічного обслуговування автомобілів, а саме:
- гараж площею 125,3 кв.м., склад площею 62,4 кв.м, що належать на праві приватної власності ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу ВВВ № 64983 від 26.03.2004р., зареєстрованому в КП "Криворізьке БТІ" 04.01.2005р. за реєстраційним № 612575;
- нежитлова будівля: прохідна розміром 12,35х4,85м з навісом розміром 12,35x13,60м, яка належить на праві приватної власності згідно рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23.03.2006р., зареєстрованого в КП "Криворізьке БТІ" 09.08.2006р. за реєстраційним №11493663.
В порушення вимог ст. 125 Земельного кодексу України, правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 0,3791 га Відповідачем не оформлено.
Перевірка проводилася в присутності ФОП ОСОБА_2 На підставі акту перевірки від 27.03.2013р. ФОП ОСОБА_2 було надано припис №27/04 від 27.03.2013р. (а.с. 22), щодо усунення порушення земельного законодавства України, а саме: оформити правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою площею 0,3791 га, розташовану у АДРЕСА_1, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Як зазначає прокурор, умови дії припису невиконані, правовстановлюючі документи на зазначену земельну ділянку ФОП ОСОБА_2 не оформлені. При цьому, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства України ФОП ОСОБА_2 у судовому порядку не оскаржувався.
Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області складений повторний Акт № 135/27 від 24.05.2013р. (а.с.а.с.23-26) перевірки дотримання вимог земельного законодавства ФОБ ОСОБА_2, яким встановлено, що ФОП ОСОБА_2 не виконано умови припису № 27/04 від 27.03.2013р. щодо оформлення правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою 0,3791 га під розміщення майстерні технічного обслуговування автомобілів за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим Державною інспекцією сільського господарства в Дніпропетровській області складений повторний припис №114/27 від 24.05.2013р. (а.с.28) про усунення порушень з терміном виконання до 22.06.2013р., а також складений протокол про адміністративне правопорушення № 27/05 від 24.05.2013р.
Згідно ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до інформації Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції ДПС у Дніпропетровській області від 06.06.2013р. № 7833/10/172 Відповідач зареєстрований як платник окремих податків, використовує земельну ділянку за адресою: вул. Електрозаводська, 36к.
Згідно зі ст. 157 Земельного кодексу України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. п. 1. 2. постанови Кабінету Міністрів України, від 19.04.1993, № 284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.
Відповідно до ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
У ході засідання комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, яка створена рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №346 від 12.10.2011р., із запрошенням суб'єктів господарювання, які заподіяли збитки територіальній громаді міста, встановлено, що в результаті використання ФОП ОСОБА_2 без правовстановлюючих документів земельної ділянки загальною площею 0,3791 га, що розташована у АДРЕСА_1, територіальна громада міста у період з 01.06.2010р. по 31.05.2013р. не одержала дохід (у вигляді орендної плати за землю) до міського бюджету в розмірі 273 812,56 грн., що спричинило заподіяння їй збитків у вказаному розмірі (відповідно до Акту № 4 від 06.06.2013р. комісії з визначення розміру збитків, заподіяних в власниками землі та землекористувачами).
Протоколом № 4 від 06.06.2013р. засідання комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власниками землі та землекористувачами територіальній громаді міста, запропоновано нараховану суму збитків внести на затвердження виконкомом міської ради.
Прокурор звертає увагу на те, що рішенням виконкому Криворізької міської ради № 199 від 12.06.2013р. "Про затвердження актів комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власниками землі та землекористувачами" затверджено, зокрема акт № 4 від 06.06.2013р. комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власниками землі та землекористувачами, дане рішення не оскаржувалося.
Таким чином, прокурор просить стягнути з відповідача на користь позивача збитки, завдані порушенням вимог земельного законодавства у розмірі 273 812 грн. 56 коп.
Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити прокурору в їх задоволенні виходячи з наступного.
Як зазначає відповідач, на комісію з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам м. Кривого Рогу, яка відбулася 06.06.2013р., відповідач запрошений не був, доказів цьому до суду не надано, а отримавши по пошті рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради № 199 від 12.06.2013р. останній відразу звернувся 08.10.2013р. із адміністративним позовом до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу з позовом до Виконавчого комітету Криворізької міської ради про скасування рішення Виконавчого комітету Криворізької міської ради № 199 від 12.06.2013р. про затвердження актів комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власниками землі та землекористувачам п.1 в частині затвердження акту комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власниками землі та землекористувачам за № 4 від 06.06.2013р. стосовно підприємця ОСОБА_2, з визнанням висновків даної комісії - протиправними (справа № 210/7641/13-а суддя Літвіненко Н.А.).
Відповідач звертає увагу суду на те, що за ним зареєстроване нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 187,7 кв.м, що підтверджує Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, з них: гараж площею 125,3 кв.м та склад площею 62,4 кв.м. Таким чином, відповідачу не зрозуміло як головний спеціаліст відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області Шаповалов Д.В. провів заміри земельної ділянки, яку використовує відповідач, та встановив її загальну площу 0,3791 га, так як представник третьої особи у судовому засіданні стверджував, що заміри робилися не сертифікованою рулеткою.
Крім того, відповідач зауважує, що в приписі № 27/04, яким приписано оформити правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою площею 0,3791 га розташовану у АДРЕСА_1 відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у термін до 25.04.2013р. зазначено, що межі земельної ділянки не встановлені. Таким чином, відповідач вважає, що прокурор не довів та не надав суду жодних належних та допустимих доказів того, що відповідач використовує земельну ділянку саме загальною площею 0,3791 га.
Відповідач також звертає увагу суду на те, що останній кожного місяця оплачує орендну плату за землю, що підтверджується платіжними документами, які знаходяться в матеріалах справи.
Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що заявлена до стягнення сума збитків обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання позивачем прибутку в результаті випадкового збігу обставин, прокурор та позивач не довели протиправної поведінки відповідача, розміру збитків та причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками.
Окрім того, відповідач зауважує, що визначена у попередньому договорі оренди земельної ділянки нормативна грошова оцінка є такою, що не відповідає дійсності.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурорів та повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Майнова шкода (збитки) - це виражене в грошовій сумі будь-яке зменшення наявного майна та інше ураження майнового інтересу однієї особи, заподіяне протиправною дією іншої особи. Саме грошовий вираз майнової шкоди називають збитками.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Слід зазначити, що саме згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.
Визначення поняття збитків наведено також у ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, у відповідності з якою під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
В силу ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Частиною 4 ст. 623 Цивільного кодексу України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним з видів цивільно-правової відповідальності.
При цьому, для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.
Тягар доведення наявності і обґрунтування розміру упущеної вигоди покладається на позивача, який повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Тобто упущена вигода розглядається як гарантований, безумовний і реальний доход.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідач вживав необхідні заходи до оформлення свого права землекористування, тому відсутність у нього переоформлених на його ім'я правовстановлюваних документів на земельну ділянку не може розцінюватися як правопорушення.
Господарський суд бере до уваги також той факт, що відповідач від моменту укладення тимчасової угоди та реєстрації в органах ДПІ та протягом усього наступного періоду користування земельною ділянкою вносив до державного бюджету плату, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями, а також листом Криворізької міжрайонної ДПІ ДПС у Дніпропетровській області від 06.06.2013р. № 7833/10/172, згідно якого ФОП ОСОБА_9 за період з 01.06.2010р. по 31.05.2013р. задекларовано та сплачено 17 714,00 грн. орендної плати за спірну земельну ділянку.
Позивачем не надано суду доказів в підтвердження здійснення будь-яких заходів, направлених на одержання доходів у вигляді орендної плати, а також вжиття заходів, спрямованих на уникнення збитків.
Окрім того, не надано суду належних та допустимих доказів того, що позивач приймав необхідні заходи щодо укладання з відповідачем договору оренди земельної ділянки. Господарський суд не бере до уваги додані прокурором до письмових пояснень з вих. № 2053 від 17.11.2014р. листи, тому що вони не є належними доказами, оскільки по тексту листів навіть не містять адрес на яку була здійснена відправка та не надано належних та допустимих доказів направлення їх на адресу відповідача.
Господарський суд також звертає увагу на те, що прокурор стверджує, що відповідач використовує земельну ділянку загальною площею 0,3791 га, але матеріалами справи даний факт належними та допустимими доказами не підтверджується. З матеріалів справи вбачається, що відповідач використовує земельну ділянку на якій знаходиться належне йому на праві власності нерухоме майно.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що у діях відповідача не вбачається усього складу цивільного правопорушення, зокрема, вини відповідача в неукладені між сторонами договору оренди земельної ділянки, а також протиправної поведінки та причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками.
При цьому, господарський суд бере до уваги висновок Вищого господарського суду викладений у постанові від 13.08.2014р. по даній справі, що наявний у матеріалах справи примірник попереднього договору, яким відповідачу пропонується надати у платне користування спірну земельну ділянка не відповідає чинному в Україні земельному законодавству. Так, згідно ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про оренду землі", укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону. Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Таким чином, підставою для користування земельною ділянкою, яка перебуває у комунальній власності, є відповідний договір оренди, укладений на підставі рішення органу місцевого самоврядування.
Разом з тим, відповідне рішення Криворізької міської ради суду надано не було.
Викладене є підставою для відмови прокурору у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 22, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 20.11.14р.
Суддя Н.Е. Петренко